Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №160/25638/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25638/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року (суддя Рябчук О.С.) за заявою ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду у справі №160/25638/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчисленні і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячний та одноразових видів грошового забезпечення ( надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 12.05.2022 по 21.06.2024 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року ( але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року № 704;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 12.05.2022 по 21.06.2024 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ( надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року ( але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких

інших осіб” від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 17.01.2025.

26.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даною заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у неподанні заявки до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців”, що безпосередньо унеможливлює виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року у справі №160/25638/24 в частині здійснення виплати нарахованого грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року у справі №160/25638/24 підготувати та подати заявку на фінансування до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців”.

В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 вказував, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року у справі №160/25638/24 військовою частиною НОМЕР_1 було подано заявку на фінансування за кодом економічної класифікації видатків 2800 “Інші поточні видатки”. Натомість, на думку заявника, Військовою частиною НОМЕР_1 мало бути подано заявку на фінансування за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” з урахуванням листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/28114 від 08.12.2025 року. Відтак, подання відповідачем заявки на фінансування рішення суду з невірним кодом економічної класифікації видатків унеможливлює повне виконання рішення суду та реального відновлення порушених прав. Зважаючи на викладене та вказуючи, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для виконання, ОСОБА_1 просив його заяву задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року в задоволенні заяви відмовлено.

Судове рішення фактично мотивовано відсутністю підстав стверджувати про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність під час виконання рішення суду. Суд зазначив, що Військова частина НОМЕР_1 , яка є розпорядником бюджетних коштів 3-го рівня, підготувала і подала заяву на фінансування видатків для виконання рішення суду за кодом економічної класифікації видатків 2800 “Інші поточні видатки”. Суд вказав, що в межах розгляду даної адміністративної справи судом не встановлювався код економічної класифікації видатків бюджету 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців”, з якого повинно бути здійснено фінансування видатків на виконання рішення суду, що свідчить про відсутність підстав стверджувати про допущену відповідачем протиправну бездіяльність при виконанні рішення суду.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не надав оцінки листу Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/28114 від 08.12.2025 року, яким до відома військових частин доведено роз`яснення Державної казначейської служби України від 02.12.2025 №15-0606/26645 щодо застосування коду економічної класифікації видатків бюджету при виконанні судових рішень, зокрема, виплата грошового забезпечення військовослужбовців та додаткових виплат на виконання рішень суду здійснюється за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців». Позивач зазначав, що не подання відповідачем заяви на фінансування до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня саме за вказаним кодом економічної класифікації видатків призводить до невиконання рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що на виконання вимог Державної казначейської служби України щодо КЕКВ фінансування видатків на виконання рішень суду про виплату грошового забезпечення, військовою частиною у березні 2026 року здійснено розрахунок потреби в коштах для виконання рішення суду за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» та направлено його до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Одним із видів судового контролю за виконанням рішення суду, який передбачений КАС України, є встановлення судом, за заявою особи поданої в порядку ст.383 КАС України, правильності та повноти виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду, яке ухвалено на користь особи.

Такий контроль здійснюється виходячи із суті та змісту ухваленого рішення в порівнянні з діями, які вчинені суб`єктом владних повноважень на виконання такого рішення.

Тобто, оцінка діям/рішенням суб`єкта владних повноважень, вчинених/прийнятих на виконання рішення суду, може бути зроблена виключно виходячи із суті та змісту судового рішення, яке виконується суб`єктом владних повноважень.

Суд першої інстанції в цілому правильно виходив з того, що оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не встановлювався код економічної класифікації видатків бюджету 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців”, з якого повинно бути здійснено фінансування видатків на виконання рішення суду, то вказане свідчить про відсутність підстав стверджувати про допущену відповідачем протиправну бездіяльність при виконанні рішення суду.

В той же час, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією позивача про те, що суд зобов`язаний вжити заходів, необхідних для виконання рішення суду, зокрема, шляхом здійснення контролю за виконанням ухваленого судового рішення. В контексті спірних відносин, якщо суд встановив, що видатки на виконання рішень суду про стягнення грошового забезпечення фінансуються за певним кодом економічної класифікації видатків бюджету, у спірному випадку – КЕКВ 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців”, то у суду існували підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача (боржника) під час виконання рішення суду, яким не було подано заяву на фінансування до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня саме за вказаним кодом економічної класифікації видатків, оскільки така бездіяльність призводить до невиконання рішення суду.

Тобто, аргументи позивача, які наведені як в заяві про судовий контроль за виконанням рішення суду так і в апеляційній скарзі, та які підтверджені належними доказами, зокрема, листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/28114 від 08.12.2025 року, яким до відома військових частин доведено роз`яснення Державної казначейської служби України від 02.12.2025 №15-0606/26645 щодо застосування коду економічної класифікації видатків бюджету при виконанні судових рішень, вказують на наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

В той же час, відповідачем, під час апеляційного розгляду, надано докази того, що на виконання вимог Державної казначейської служби України щодо КЕКВ фінансування видатків на виконання рішень суду про виплату грошового забезпечення, військовою частиною у березні 2026 року здійснено розрахунок потреби в коштах для виконання рішення суду за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» та направлено його до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня. Такими доказами є: розрахунок потреб щодо виконання рішень суду, який зроблено за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»; супровідний лист про направлення вказаного розрахунку до розпорядника бюджетними коштами вищого рівня.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що на теперішній час відповідачем (боржником) на виконання рішення суду вчинено дії, про які просив позивач у поданій заяві.

Таким чином, на теперішній час відсутні підстави для зобов`язання відповідача вчинити дії, про які зазначав позивач у поданій заяві.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає можливим апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі №160/25638/24 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст..ст.328, 329 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 16.04.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров