Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №160/33720/23 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33720/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 в адміністративній справі №160/33720/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський Майдан, буд. 6, м. Луцьк, Волинська область, 43027, код ЄДРПОУ 13358826) в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 24.01.2025 року №047150030234 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 06.12.1996 року по 01.03.1997 року в ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 17.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІІ на підставі Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та з урахуванням періоду роботи з 06.12.1996 року по 01.03.1997 року в ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на пільгових умовах за Списком №1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.01.2025р. позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №1 відповідно до п. а) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 24.01.2025р. за №047150030234 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Позивач з такою позицією пенсійного органу не погоджується, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 в адміністративній справі №160/33720/23 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 24.01.2025 року за №047150030234 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Волинська обл., 43026, код ЄДРПОУ 13358826) зарахувати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 06.12.1996 року по 01.03.1997 року в ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Волинська обл., 43026, код ЄДРПОУ 13358826) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 17.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з пунктом «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VІІІ на підставі Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та з урахуванням періоду роботи з 06.12.1996 року по 01.03.1997 року в ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на пільгових умовах за Списком №1. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 17.01.2025р. ОСОБА_2 звернулась до територіальних органів пенсійного фонду із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатом розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення від 24.01.2025р. за №047150030234 про відмову в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягнення необхідного віку. Додатково зазначено, що до страхового стажу зараховано всі наявні періоди, до пільгового стажу зараховано усі наявні періоди.

Позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та її конституційних прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

В даному випадку спір у цій справі виник з приводу необхідного віку для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом №213-VIII, який набув чинності 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.

Законом №2148-VIII від 03.10.2017 текст Закону №1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із п. 1 ч. 2 якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Вказана норма застосовується з 01.10.2017.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII у редакції Закону №213-VIII від 02.03.2015 та пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017.

Правила наведених норм законів є повністю уніфікованими (ідентичними).

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

З вищевикладеного слідує, що з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: пункт «а» статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та пункт 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 року в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017.

Відносно позивачки, правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно виходив з того, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивачки закону, а саме: положенням пункту «а» статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.

Такий висновок відповідає правовим висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі №360/3611/20. В даному судовому рішенні Суд вказав на наявність колізії між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Суд зазначив, що оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, то вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»). У цьому випадку, за висновками Суду, застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивачки права на призначення пільгової пенсії за Списком №1 після досягнення віку, який визначено положеннями пункту «а» статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.

Оскільки на час звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 позивачка досягла 45 років, відмова пенсійного органу в призначенні пенсії позивачці через те, що на дату звернення позивачка не досягла відповідного пенсійного віку 50 років, є протиправною.

Відповідачем не було зараховано до пільгового стажу період роботи позивача з 06.12.1996р. по 01.03.1997р. в ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Наведений факт підтверджується протоколом форми РС-право. При цьому, оспорюване рішення не містить інформації про неврахування спірного періоду з 06.12.1996р. по 01.03.1997р. до пільгового стажу за Списком №1.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач в спірний період працювала в ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Пільговий характер роботи в цей період підтверджується уточнюючою довідкою № 484 від 23.12.2024р. , яка наявна в матеріалах справи.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про зобов`язання пенсійний орган зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 06.12.1996р. по 01.03.1997р. в ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» є обґрунтованою та підлягає задоволенню

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 24.01.2025 року №047150030234 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві -залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 в адміністративній справі №160/33720/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун