Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №560/1544/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 14 квітня 2026 р.

Справа: №560/1544/25

Суддя: Польовий О.Л.

Справа № 560/1544/25

РІШЕННЯ

іменем України

15 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстензі Текстиль" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ "Екстензі Текстиль" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2024 №27261/2201-0702.

Позивач не погоджується із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважає його такими, що прийняте всупереч нормам податкового законодавства, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Податковий орган в свою чергу вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, у зв`язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Хмельницький окружний адміністративний суд здійснює розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

Посадові особи Головного управління ДПС у Хмельницькій області провели документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Екстензі Текстиль" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за червень 2024 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами перевірки складений акт від 30.09.2024 №21029/22-01-07-02-05/45045078, яким встановлені порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищене від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2024 року в сумі 828609,00 грн.

На підставі висновків перевірки Головне управління ДПС в Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення від 04.11.2024 №27261/2201-0702, яким зменшило ТОВ "Екстензі Текстиль" розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 828609,00 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами абзацу другого пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Абзацом першим пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені, зокрема, митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України.

Відповідно до пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Аналіз вказаних норм свідчить, що документом, що надає платнику податку право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення на митну територію України товару, є митна декларація, яка підтверджує сплату податку.

Такі висновки щодо застосування наведених норм права сформульовані Верховним Судом у постанові від 23.05.2024 у справі №420/17721/22, які в силу положень частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує під час розгляду цієї справи.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ "Екстензі Текстиль" в період з 01.08.2023 по 30.06.2024 здійснило імпорт товарів, що підтверджується вантажно-митними деклараціями форми IM-40 №UA400040/2023/027259 від 16.08.2023, №UA400040/2023/029584 від 05.09.2023, №UA400040/2023/031090 від 19.09.2023, №UA400040/2024/001942 від 23.01.2024, №UA400040/2024/003070 від 02.02.2024, №UA400040/2024/004300 від 13.02.2024, №UA400040/2024/005930 від 28.02.2024, №UA400040/2024/005930 від 28.02.2024, №UA400040/2024/006923 від 11.03.2024, №UA400040/2024/009751 від 02.04.2024, №UA400040/2024/012961 від 01.05.2024, №UA400040/2024/014991 від 25.05.2024, №UA500580/2023/000008 від 23.08.2023, №UA500580/2023/000012 від 28.08.2023, №UA500580/2023/000016 від 31.08.2023, №UA500580/2023/000049 від 10.09.2023, №UA500580/2023/000095 від 21.09.2023, №UA500580/2023/000136 від 04.10.2023, №UA500580/2023/000173 від 17.10.2023, №UA500580/2023/000186 від 20.10.2023, №UA500580/2023/000203 від 25.10.2023, №UA500580/2023/000315 від 25.11.2023. Вказані митні декларації підтверджують сплату позивачем ПДВ під час імпорту товарів.

Саме митні декларації у цьому випадку є первинними та достатніми документами, які підтверджують як факт здійснення імпортних операцій, так і факт сплати податку, а відтак наявність у позивача права на формування податкового кредиту.

Доводи контролюючого органу щодо ненадання позивачем інших первинних документів не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, оскільки Податковий кодекс України прямо визначає митну декларацію як самостійний та достатній документ для підтвердження такого права у разі імпорту товарів.

Відтак, за наявності належно оформлених митних декларацій, що підтверджують сплату податку, відсутні правові підстави для невизнання податкового кредиту позивача за відповідними операціями.

Таким чином, висновки контролюючого органу про завищення податкового кредиту на суму 13267943,00 грн є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складання відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ "Екстензі Текстиль" у період з 01.08.2023 по 30.06.2024 здійснювало реалізацію товарів, ввезених на митну територію України на підставі зазначених вище вантажно-митних декларацій форми IM-40, кінцевим споживачам.

Згідно з підпунктом "б" пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України у позивача виникли податкові зобов`язання на загальну суму 12439334,00 грн.

Як зазначено вище факт придбання товарів позивачем підтверджений належним чином оформленими митними деклараціями, які відповідно до пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України є самостійними та достатніми документами, що підтверджують сплату податку та право на формування податкового кредиту.

Водночас подальша реалізація таких товарів підтверджується податковими накладними, складеними позивачем та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені законодавством строки.

При цьому контролюючим органом в акті перевірки зазначив про відсутність порушень щодо строків реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх прийняття та обробку в установленому порядку.

Факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних свідчить про їх прийняття контролюючим органом та підтверджує відображення позивачем відповідних податкових зобов`язань у встановленому законодавством порядку.

Тобто, контролюючий орган при реєстрації податкових накладних перевіряв господарські операції позивача з контрагентами щодо реалізації товарів та не виявив порушень податкового законодавства, що суперечить висновкам акта перевірки.

За таких обставин, суд вважає безпідставними висновки контролюючого органу про завищення позивачем податкових зобов`язань за період з 01.08.2023 по 30.06.2024 в сумі 12439334,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 04.11.2024 №27261/2201-0702 в частині зменшення ТОВ "Екстензі Текстиль" розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 790200,00 грн ж протиправним та підлягає скасуванню.

Крім цього, податковий орган дійшов висновків, що в порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Екстензі Текстиль" завищило податковий кредит по операціях з придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів / послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою в сумі 38409,00 грн за період з 01.08.2023 по 30.06.2024 в результаті віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціях з придбання ТМЦ не підтверджених первинними документами.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних на адресу ТОВ "Екстензі Текстиль" зареєстровані податкові накладні, суми ПДВ яких позивач відніс до податкового кредиту, а саме: ПП "Енерджі Солюшн" на загальну суму 165844,80 грн, в тому числі ПДВ 27640,80 грн; ТОВ "Автологістік" на загальну суму 18780,00 грн, в тому числі ПДВ 3130,00 грн; ТОВ "Ейсібі Солюшен" на загальну суму 39499,99 грн, в тому числі ПДВ 6583,33 грн; ТОВ "Спецтехніка-Харків" на загальну суму 6331,00 грн, в тому числі ПДВ 1055,17 грн.

Водночас, на відміну від операцій з імпорту товарів, для яких Податковий кодекс України прямо визначає митну декларацію як достатній документ для формування податкового кредиту, у випадку придбання товарів/послуг на митній території України право на податковий кредит має підтверджуватися сукупністю первинних документів, що відображають фактичне здійснення господарської операції.

При цьому податкова накладна сама по собі не є безумовним доказом реальності господарської операції, а лише відображає її податковий облік, у зв`язку з чим підлягає оцінці у сукупності з іншими документами.

Згідно з пунктом 44.4 статті 44 Податкового кодексу України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку. Ненадання платником документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Головне управління ДПС в Хмельницькій області на юридичну адресу ТОВ "Екстензі Текстиль" рекомендованим листом з повідомленням про вручення 16.08.2024 направило: наказ ГУ ДПС у Хмельницькій області від 15.08.2023 року №3367-П; повідомлення від 15.08.2024 №830 щодо проведення перевірки з "23" вересня 2024 року за адресою м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17; запит №12730/6/22-01-07-02-06 на ім`я керівника ТОВ "Екстензі Текстиль" Бешіка Хасана Хюсеїна про надання в термін до 24.09.2024 інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) та засвідчених підписом посадової особи ТОВ "Екстензі Текстиль" та скріплені печаткою (за наявності) копій документів, що пов`язані з обчисленням та декларуванням від`ємного значення ПДВ у звітних періодах з серпня 2023 року по червень 2024 року та щодо проведення інвентаризації; лист №12732/6/22-01-07-02-06 від 15.08.2024 щодо проведення інвентаризації ТОВ "Екстензі Текстиль".

Вказаний лист отриманий позивачем 10.09.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №2900107815013.

Станом на дату початку документальної позапланової невиїзної перевірки 23.09.2024 позивач не надав контролюючому органу копій первинних документів щодо операцій з ПП "Енерджі Солюшн", ТОВ "Автологістік", ТОВ "Ейсібі Солюшен", ТОВ "Спецтехніка-Харків" за період з 01.08.2023 по 30.06.2024. При цьому позивач не навів обґрунтовані доводи, з підтвердженням таких належними та допустимими доказами, про існування об`єктивних перешкод у їх наданні.

Водночас до позовної заяви позивач надав ряд первинних документів на підтвердження господарських операцій із вказаними контрагентами.

Однак у суду відсутні правові підстави для прийняття та оцінки наданих позивачем первинних документів під час розгляду справи, адже, податкове законодавство імперативно визначає, що не подані під час перевірки або до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Більш того, оцінюючи надані позивачем документи, які не були подані у визначені законом строки до податкового органу, суд фактично перебере на себе функції такого суб`єкта владних повноважень щодо проведення перевірки, що є неприпустимим відповідно до норм чинного законодавства.

Таким чином, за відсутності поданих до податкового органу первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій з з ПП "Енерджі Солюшн", ТОВ "Автологістік", ТОВ "Ейсібі Солюшен", ТОВ "Спецтехніка-Харків", сам факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є достатнім для формування податкового кредиту.

За таких обставин висновки контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту в сумі 38409,00 грн є правомірними. Тому підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.11.2024 №27261/2201-0702 в цій частині відсутні.

Враховуючи викладене, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційного в розмірі 11852,43 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Хмельницькій області від 04.11.2024 №27261/2201-0702 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Екстензі Текстиль" розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 790200,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстензі Текстиль" судовий збір в розмірі 11852,43 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстензі Текстиль" (вул. Григорія Сковороди, 7, оф. 34,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29008 , код ЄДРПОУ - 45045078)

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.Л. Польовий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua