Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 15 квітня 2026 р.
Справа: №520/31721/25
Суддя: Кухар М.Д.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
16 квітня 2026 року № 520/31721/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі абз. 4 п. 4 Постанови КМУ №153 від 11 лютого 2025 - протиправною;
-зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень на підставі абз. 4 п. 4 Постанови КМУ №153 від 11 лютого 2025.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в період з 08 грудня 2022 по 13 вересня 2024, здійснюючи свій конституційний обов`язок щодо захисту України, її незалежності та територіальної цілісності. Станом на день підписання контракту на проходження військової служби позивачу виповнилося повних 19 років.
З 22 лютого 2023 по 13 вересня 2024 позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 на посаді водія 2 мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки.
В період з 25 жовтня 2023 по 17 липня 2024 позивач перебував у полоні внаслідок збройної агресії рф проти України; офіційною датою початку полону вважається 18 березня 2024, що підтверджується довідками № 0501/13/1/33 від 15.07.2025, № 09- 07/11274 від 19.07.2024.
17 липня 2024 позивача було звільнено з полону відповідно до Порядку здійснення передач військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 № 257.
У період з 26.02.2023 по 25.10.2023 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Богуславка Борівської громади Харківської області; в районі Іванівське, н.п. Андріївна Бахмутської селищної громади Бахмутського району Донецької області, про що було видано довідку № 11/1/1438 від 03.03.2025.
Згідно із наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 13.09.2024 №274-РС позивача було звільнено з військової служби в запас за статтею 26 частиною 5 пунктом 3 підпунктом «д» (у зв`язку із звільненням з полону, якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до пункту 3 частини IV наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 станом на 13 вересня 2024 календарна вислуга років: 01 рік 09 місяців 05 днів, у пільговому обчислені: не має, загальна вислуга: 01 рік 09 місяців 05 днів.
09 жовтня 2025 на адресу Військової частини, НОМЕР_2 ОСОБА_1 надіслав рапорт, в якому просив клопотати командира Військової частини НОМЕР_2 перед вищим командуванням про виплату йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах на підставі п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Зазначений рапорт було вручено адресату 10 жовтня 2025, що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному сайті АТ «Укрпошта» (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 6102410447508).
03 листопада 2025 представником позивача було складено адвокатський запит та 07 листопада 2025 відправлено на відділення «Укрпошти» за адресою, яка є ближчою до місця дислокації військової частини, оскільки жодної письмової відповіді не надходило, грошові кошти також виплачені не були.
Зазначений адвокатський запит було вручено адресату 15 листопада 2025, що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному сайті АТ «Укрпошта» (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 6102410458607).
Однак, відповідь на адвокатський запит станом на 03.12.2025 надано не було.
Позивач не згоден зі вказаною бездіяльністю, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-ЇХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до цього часу.
Військова частина НОМЕР_2 - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
З`єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучаються до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.
Безпосередньо весь особовий склад військової частини НОМЕР_2 , на підставі наказу ОСУВ Хортиця №116/1/615т/ОКП від 24.08.2022, бойового наказу командира бригади №34/12/119т від 25.08.2022, бойового розпорядження командира 20 армійського корпусу від 30.10.2025 №2 654/3/БР/42 0 5де к, бойового наказу командира бригади від 18.11.2025 №530/217т на даний час виконують завдання щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника, прориву оборони противника, розгрому його військ, захоплення важливих районів, рубежів і об`єктів, в цілому виконують завдання з протидії збройній агресії Російської Федерації за для збереження незалежності та волі народу України по даний час.
Суд вказує, що 11 лютого 2025 року -Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»* (далі по тексу - Постанова), якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі по тексту - Порядок).
Абзацом 2 пункту 4 Постанови установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-ІХ, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією територіїУкраїни, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Абзацом 4 пункту 4 Постанови установлено, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Пунктом 1 Порядку передбачено, що цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
Аналізом викладеного можливо зробити закономірний висновок, що для отримання вказаної одноразової грошової винагороди Позивачу необхідно відповідати обов`язковим критеріям, зокрема:
-бути громадянином України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;
-до набрання чинності Постановою у віці до 25 років бути прийнятим або призваним на військову службу під час воєнного стану;
-проходити військову службу:
-брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою або брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон).
Матеріалами справи підтверджено, що наказом командира військової частина НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.09.2024 №265, солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас та виключено зі списків військової частини.
Тобто, Позивач, на момент прийняття Постанови, не проходив військову службу, а тому не відповідає всім обов`язковим критеріям, які перелічені вище для отримання вказаної одноразової грошової винагороди.
Щодо посилання Позивача на існуючу судову практику з аналогічних питань, зокрема по справі №260/3907/25, то суд вважає його безпідставним, так як військовослужбовець (позивач у справі) проходив військову службу в момент прийняття Постанови.
Підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок, що будь-якої бездіяльності з боку Військової частини НОМЕР_2 стосовно Позивача допущено не було, а тому позов не підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частини перша, друга статті 77 КАС України). У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та “Вуліч проти Швеції”, Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 КАС України.
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява є такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії– відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua