Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №520/26389/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 р. № 520/26389/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , з 04.08.2025, дня звернення із заявою про призначення допомоги.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідач відмовив у виплаті спірної допомоги, оскільки звернення за її призначенням надійшло пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. З такими діями органу Пенсійного фонду позивач не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 (далі - позивач) є матір`ю ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - Ансбах, Німеччина, реєстраційний номер про народження - 0806/2022. Вказане підтверджується свідоцтвом про народження від 11.08.2022, що було переведено з німецької мови на українську мову, Апостиль засвідчений у м.Ансбах 31.08.2022 урядом Середньої Франконії за №2408/2022, копія якого додана до позову.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України позивач була вагітна та вимушена була виїхати за межі України для збереження свого життя та життя ще ненародженої дитини.

Як зазначено у свідоцтві про народження, син позивача народився в державі Німеччина.

Народження сина було зареєстровано відповідно до законодавства держави Німеччина. До закордонного паспорту позивача були внесені відомості щодо її сина Консулом Генерального консульства України у Мюнхені від 28.09.2022.

На територію України позивач з дитиною повернулась 09.06.2025, що підтверджується відмітками про перетин державного кордону у її закордонному паспорті, копія якого додана до позову.

Після народження дитини позивач за допомогою електронних засобів зв`язку зверталась до органів соціального захисту населення із заявами про призначення допомоги при народженні дитини. До своїх заяв та звернень нею додавались копії всіх необхідних документів.

На звернення позивача повідомлялось, що подати заяву на отримання допомоги при народженні дитини можливо тільки особисто. Оскільки, як зазначає у позові позивач, вона знаходилась за межами України, то вона не мала можливості подати таку заяву.

Весь час перебування за кордоном позивач зверталась з електронними зверненнями до Національної соціальної сервісної служби, на урядову гарячу лінію, до Пенсійного фонду України з метою подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини.

На звернення позивача надходили відповіді, що подати заяву можливо тільки особисто.

У 2024 році позивача було повідомлено письмово, що можна таку заяву надіслати поштою, але на цей час минуло вже більше 12 місяців після народження сина та позивачу було роз`яснено, що вона запізнилась з її поданням.

Після повернення до України позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.

Листом від 18.08.2025 позивачу було повідомлено, що її заява була відхилена. Підставами відхилення зазначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За нормами статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-III (далі - Закон №2402-III) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2402-III, з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та іншими законами України.

Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2811-XII) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частинами 1 та 4 статті 1 Закону №2811-XII встановлено, що громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 10 Закону №2811-XII, допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

За приписами статті 11 Закону №2811-XII, допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Допомога батькам при народженні дитини призначається без подання документів, передбачених частинами першою та другою цієї статті, якщо відомості, необхідні для її призначення, надійшли у порядку міжвідомчої електронної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян під час державної реєстрації народження дитини.

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом №2811-XII, визначено Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (далі - Порядок №1751).

За приписами пункту 12 Порядку №1751, допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Згідно з пунктом 44 Порядку №1751, у разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.

До 01.07.2025 призначення і виплата державної соціальної допомоги проводились структурними підрозділами з питань соціального захисту населення, а з 01.07.2025 такі функції надані органам Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, із заявою про призначення і виплату державної соціальної допомоги при народженні дитини позивач звернулася до відповідача 04.08.2025, тобто з пропуском 12 календарних місяців після народження дитини ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, суд вважає, що строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини може бути поновлено за наявності поважних причин, які обумовлюють несвоєчасне звернення батьків, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними доказами.

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2103-ХІ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", яким введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, та який триває і на теперішній час.

18.04.2023 Постановою КМУ №340 пункт 11 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми був доповнений новим абзацом наступного змісту: "У період дії воєнного стану для призначення допомоги при народженні дитини один з батьків (опікун), який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України, надсилає за допомогою засобів поштового зв`язку органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) заяву та копії виданих компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, з перекладом на українську мову (далі - заява та документи). Вірність перекладу або справжність підпису перекладача повинні бути засвідчені нотаріально".

Відповідно до ст. 23 Закону №2811-ХІІ рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №591/610/16-а (К/9901/12622/18) зазначено, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитини, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.08.2018 у справі №591/1474/17 (№К/9901/38353/18), від 02.10.2018 у справі №495/3711/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач у позовній заяві зазначає, що з об`єктивних причин не могла звернутися до відповідача з відповідною заявою, оскільки змушена була виїхати за межі України після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України.

Крім того, надсилання заяви на отримання допомоги при народженні дитини поштою було неможливо до прийняття змін до Порядку №1751. Оскільки позивач перебувала поза межами України, про такі зміни вона дізналась вже після спливу 12 місяців після народження сина.

Позивач, відповідно до довідки від 02.09.2025, є внутрішньо переміщеною особою з м. Харків до с. Бірки Харківської області. Після повернення із закордону позивач у серпні 2025 року звернулася до відповідача про отримання допомоги при народженні дитини.

Відтак, пропуск позивачем 12 місячного строку звернення з заявою про виплату допомоги при народженні дитини відбувся з об`єктивних, непереборних причин, що пов`язані з обставинами, які не залежать від волі позивача та є дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних дій. У зв`язку з цим відмова відповідача у призначенні позивачу виплати допомоги при народженні дитини у зв`язку з пропуском 12-місячного строку звернення з відповідною заявою є протиправною.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно із частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995р.), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , з 04.08.2025, дня звернення із заявою про призначення допомоги.

Щодо вимоги позивача виплачувати ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 суд зазначає, що оскільки спірна допомога позивачу наразі ще не призначена, у суду відсутні підстави вважати, що вона не буде виплачена відповідачем у разі такого призначення.

Отже, вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки є такою, що звернена на майбутнє.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , з 04.08.2025, дня звернення із заявою про призначення допомоги.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в загальному розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов