Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №520/2605/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року № 520/2605/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з лютого 2016 по день її фактичної виплати 04.12.2025, з серпня 2017 по день її фактичної виплати 04.12.2025, з жовтня 2015 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з лютого 2016 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з серпня 2017 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з грудня 2018 по день фактичної виплати 25.12.2025, з вересня 2019 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з грудня 2020 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з грудня 2021 по день її фактичної виплати 25.12.2025;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення та грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з лютого 2016 по день її фактичної виплати 04.12.2025, з серпня 2017 по день її фактичної виплати 04.12.2025, з жовтня 2015 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з лютого 2016 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з серпня 2017 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з вересня 2019 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з грудня 2020 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з грудня 2021 по день її фактичної виплати 25.12.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправну бездіяльність яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з лютого 2016 по день її фактичної виплати 04.12.2025, з серпня 2017 по день її фактичної виплати 04.12.2025, з жовтня 2015 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з лютого 2016 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з серпня 2017 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з грудня 2018 по день фактичної виплати 25.12.2025, з вересня 2019 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з грудня 2020 по день її фактичної виплати 25.12.2025, з грудня 2021 по день її фактичної виплати 25.12.2025.

Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) від 14.05.2022 №761-ОС “Про особовий склад”, позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати в неналежному розмірі грошової допомоги на оздоровлення, звернувся до суду позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 року ухваленого у справі № 520/15662/25 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015-2021 роках, одноразової грошової допомоги за 2016 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 по справі № 520/15662/25 скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), які полягають у невключенні до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за 2016 рік та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за 2016 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 по справі № 520/15662/25 залишено без змін.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 року ухваленого у справі № 520/15662/25 відповідачем 25.12.2025 року виплачено на користь позивача перераховану частину грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2021 роки на суму 43972,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №34397.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 по справі № 360/1054/25 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частин НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та за 2017 рік з врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, установленої Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 360/1054/25 залишено без змін.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 по справі № 360/1054/25 відповідачем 04.12.2025 року виплачено на користь позивача перераховану частину грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та за 2017 рік на суму 4806,41 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №31235.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі по тексту - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050-III передбачено, що Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.

Підстави та механізм виплати компенсацій встановлено відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі по тексту - Порядок №159).

Відповідно до п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Так, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрат доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати частини грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2021 роки.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року №558 грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Порядок виплати допомоги для оздоровлення передбачена главою 7 розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення», та віднесено таку виплату до одноразових видів грошового забезпечення.

Так, відповідно до пункту 1 глави 7 розділу IV Інструкції №558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.

Тобто, допомога для оздоровлення відповідає ознакам одноразових додаткових видів грошового забезпечення, оскільки виплачується раз на рік та не має постійного характеру.

Таким чином, допомога на оздоровлення є виплатою, яка має разовий характер.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2025 року по справі №280/8933/24 зазначив, що нормативне урегулювання відносин щодо компенсації громадянам втрати частини доходів вказує на те, що така компенсація пов`язана, по-перше, з порушенням встановлених строків виплати таких доходів; по-друге, з виключним переліком доходів як систематичних грошових виплат громадянам; по-третє, з фактом виплати нарахованих доходів. При цьому, підставою для компенсації є затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців. Тому розмір компенсації невід`ємно пов`язаний з видом та розміром невчасно виплаченого доходу, а також з тривалістю часу, протягом якого була затримка його виплати. У питанні про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ключовим питанням є дохід. Законодавець в абзаці першому ч.2 ст.2 Закону України №2050-III акцентував увагу саме на виді доходу, а не на його окремих складових чи ознаках такого доходу, при цьому підкресливши, що такі доходи не мають разового характеру.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене та приписи ст.2 Закону № 2050-III і п. 3 Порядку № 159 допомога для оздоровлення не підпадає під дохід, за затримку виплати якого нараховується компенсація у відповідності до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159.

З огляду на викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бабаєв А.І.