Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №500/289/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/289/26

15 квітня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільське державне науково-технічне підприємство "Промінь" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільське державне науково-технічне підприємство "Промінь" (далі – позивач, ТОВ "ТНТП "Промінь", Товариство) через представника звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі – відповідач, ГУ ДПС), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі – ППР) ГУ ДПС від 23.10.2025 № 00182300408, № 00182210408, № 00182320408, № 00182280408.

В обґрунтування позовних зазначено, що за результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання ГУ ДПС складено акт від 18.09.2025 № 13834/19-00-04-08/14040960 (далі – акт перевірки), висновки якого та застосована відповідальність згідно з оскаржуваними ППР від 23.10.2025 суперечать нормам чинного законодавства.

На переконання позивача, проведення камеральної перевірки з питання порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та земельного податку за періоди 2020 – 2021 років виходить за межі строку давності проведення такої перевірки, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Посилаючись на приписи пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, Товариство вказує, що за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань у період з березня 2020 року по 27.05.2022 штрафні санкції не підлягають застосуванню.

Також позивач просить врахувати, шо 25.05.2025 виробничі потужності ТОВ "ТНТП "Промінь" зазнали ракетного удару зі сторони російської федерації. На підтвердження вказаних обставин непереборної сили позивач надав відповідачеві копію сертифікату Тернопільської Торгово-промислової палати.

Позивач зазначає, що у жодному ППР не зазначено обставин, які пом`якшують або звільняють від фінансової відповідальності (зокрема, обставини непереборної сили та виконання підприємством державних оборонних замовлень, на що позивач посилався при наданні заперечень на акт перевірки та при оскарженні ППР в адміністративному порядку).

У ППР від 23.10.2025 № 00182320408 на суму 288 221,39 грн та в ППР від 23.10.2025 № 00182280408 на суму 1 238 125,94 грн контролюючим органом нараховано штрафні санкції, в тому числі, за період після настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) – після 25.05.2025.

Не погоджується Товариство і з розрахунком штрафних санкцій у ППР від 23.10.2025 № 00182210408 щодо податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 75 330,90 грн, оскільки в розрахунку штрафних санкцій (в таблиці порядковий номер 5) накладено штраф, хоча згідно цього ж розрахунку датою фактичної сплати грошового зобов`язання є останній день граничного терміну сплати – 12.03.2025.

З огляду на такі обставини просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані ППР.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву ГУ ДПС. Представник відповідача проти позову заперечує та зазначає, що ТОВ "ТНТП "Промінь" несвоєчасно сплачені узгоджені суми податкового зобов`язання з ПДВ за період з 19.06.2020 по 07.07.2025, з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності, за період з 20.02.2024 по 12.03.2025, з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за період з 03.10.2023 по 28.08.2025 та земельного податку за період з 10.02.2020 по 16.01.2025 з затримкою до та більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати.

Законодавець розмежовує строки проведення камеральної перевірки декларації (30 календарних днів) та камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених сум зобов`язань, яка проводиться з урахуванням 1095-денного строку давності, що настає з дня сплати. З урахуванням нормативно встановленого періоду зупинення перебігу строків давності на період дії карантину та воєнного стану, а також дат фактичної сплати податкових зобов`язань позивачем, 1095-денний строк давності на момент проведення перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не сплив.

Звільнення від відповідальності за звітні податкові періоди, в яких діяв мораторій, запроваджений пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, не мало безумовного характеру, а було поставлене законодавцем у пряму залежність від дотримання визначених перехідних строків – зокрема, сплати податкових зобов`язань не пізніше 31.07.2022.

Щодо зауваження позивача до даних ППР від 23.10.2025 №00182210408 по податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності, та розрахунку штрафних санкцій, вказує про помилково зазначену граничну дату сплати 12.03.2025 замість 11.03.2025, що не вплинуло на зміст прийнятого рішення та не порушило прав Товариства.

Стосовно твердження позивача про нарахування контролюючим органом штрафних санкцій за період після настання обставин непереборної сили зазначає, що позивач продовжував здійснювати господарську діяльність, подавати податкову звітність та здійснювати платежі до бюджету. ТОВ «ТНТП «Промінь» вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені ПК України.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ТОВ «ТНТП «Промінь» (код ЄДРПОУ 14040960) зареєстроване як юридична особа; є правонаступником усіх прав та обов`язків Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» (далі – ТД НТП «Промінь»); перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області (а.с.11).

ГУ ДПС проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання ТД НТП «Промінь» з ПДВ за період з 16.01.2020 по 07.07.2025, податку на прибуток за період з 20.02.2024 по12.03.2025, з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за період з 03.10.2023 по 28.08.2025 та земельного податку за період з 10.02.2020 по 16.01.2025, за результатами якої складено акт від 18.09.2025 №13834/19-00-04-08/14040960.

Для перевірки використано бази даних ДПС України, АІС “Податковий блок” – дані підсистеми “Обробка ПЗ та платежі”.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України, а саме підприємство несвоєчасно сплачені узгоджені суми податкового зобов`язання з ПДВ за період з 19.06.2020 по 07.07.2025, з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності за період з 20.02.2024 по 12.03.2025, з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за період з 03.10.2023 по 28.08.2025 та земельного податку за період з 10.02.2020 по 16.01.2025 з затримкою до та більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати. Відповідальність за дане порушення передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України (а.с.38-46).

ТД НТП «Промінь» подано відповідачу заперечення до акта перевірки (а.с.56-58). ГУ ДПС за результатами розгляду заперечення прийнято рішення залишити висновки акта камеральної перевірки без змін, про що повідомлено листом №21943/19-00-04-01-07 від 17.10.2025 (а.с.58 зворот).

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС 23.10.2025 прийнято такі чотири ППР:

№00182280408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем ПДВ на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України в розмірі 5%, 10% на загальну суму 1 238 125,94 грн (а.с.25 зворот - 28);

№00182300408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем земельний податок на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України в розмірі 5%, 10 % на загальну суму 38 888,32 грн (а.с.20-22);

№00182210408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем податок на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності, на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України в розмірі 5%, 10% на загальну суму 75 330,90 грн (а.с.22 зворот - 23);

№00182320408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем частина чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України в розмірі 5%, 10% на загальну суму 288 221,39 грн (а.с.24-25).

Вказані ППР оскаржені ТД НТП «Промінь» в адміністративному порядку (а.с.34-36). Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №91/6/99-00-06-03-01-06 від 02.01.2026 скаргу платника залишено без задоволення, а ППР – без змін (а.с.31-33).

Позивач, вважаючи вказані ППР протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, і фінансова відповідальність. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (стаття 111 ПК України).

Спірним питанням у цій справі, яке постало перед судом, є правомірність застосування до Товариства штрафу на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України.

Стаття 124 ПК України визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання.

Так, пунктом 124.1 статті 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З наведених правових норм висновується, що розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений статтею 124 ПК України у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень статті 124 ПК України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу. Штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

У цій справі штраф згідно з оскаржуваними ППР нарахований за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з затримкою до та більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати, по таких податках:

по ПДВ за період з 19.06.2020 по 07.07.2025,

по податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності за період з 20.02.2024 по 12.03.2025,

частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за період з 03.10.2023 по 28.08.2025

по земельному податку за період з 10.02.2020 по 16.01.2025.

У спірному випадку мова йде про сплату узгоджених грошових зобов`язань, що виникли під час дії карантину та воєнного стану.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX (далі – Закон № 533-IX), який був чинний з 18.03.2020, (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX та Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 № 591-ІХ) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Карантин на усій території України був вперше установлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020 і надалі неодноразово був продовжений.

Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX (далі - Закон №2118-IX), який набрав чинності 07.03.2022.

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Законом України від 12.04.2022 № 2260-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану” (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України”, який набрав чинності 03.01.2023, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання, зокрема обов`язку щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (абзац сьомий підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Метою запровадження зазначеної норми є убезпечення платників податків, які постраждали від негативних наслідків збройної агресії від застосування штрафів, у зв`язку із несвоєчасним поданням звітності, сплати податків тощо.

Отже, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним, зокрема сплати ПДВ, та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності, частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, земельного податку у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

При цьому штрафні санкції за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов`язань, обов`язок зі сплати яких виник до березня 2020 року, теж підлягають застосуванню.

В акті перевірки, а також в розрахунках штрафних санкцій за результатами розгляду акта перевірки, наведено документ, яким узгоджено суму податкових зобов`язань, граничний термін сплати, дату фактичної сплати, суму податкового боргу, кількість днів затримки сплати.

З розрахунку штрафних санкцій до кожного з оскаржуваних ППР вбачається, що штраф було нараховано лише на суму узгоджених податкових зобов`язань, фактична сплата, яких здійснена після 01.08.2022 (крім ПДВ).

Відтак відповідач при прийнятті оскаржуваних ППР про нарахування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань урахував, що положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України про звільнення від відповідальності платників податків за несвоєчасне виконання, зокрема обов`язку щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень-травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

При цьому у рядку 5 таблиці розрахунку штрафних санкцій до ППР від 23.10.2025 №00182210408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем податок на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності, помилково зазначено граничну дату сплати 12.03.2025 замість 11.03.2025.

Відповідно до підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Норми податкового законодавства не передбачають перенесення строку сплати узгодженого грошового зобов`язання у разі, якщо такий строк припадає на неробочий день, а також не встановлюють жодних виключень щодо продовження строку сплати понад 10 календарних днів.

За звітний 2024 рік граничний термін подання податкової декларації Товариством припадав на 01.03.2025, відповідно граничний термін сплати грошового зобов`язання згідно з поданою декларацією спливав 11.03.2025.

Дана описка не змінила визначений контролюючим органом період прострочення, не вплинула на кількість днів затримки (1 календарний день), не позначилася на розмірі застосованої штрафної санкції (5%) та не призвела до збільшення податкового зобов`язання. Тобто має місце формальна технічна неточність, яка не вплинула на зміст прийнятого рішення.

Позивачем не заперечується факт здійснення фактичної оплати грошового зобов`язання 12.03.2025, що, у свою чергу, підтверджує прострочення виконання узгодженого податкового зобов`язання з затримкою в 1 день, а тому нарахування штрафних санкцій у розмірі 5% відповідає вимогам ПК України.

Суд ще раз звертає увагу на внесені зміни до ПК України Законом № 2260-ІХ, а саме пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу “Перехідні положення” ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Таким чином, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому підпунктом 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Тому норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну сплату податків та зборів після скасування 27.05.2022 дій мораторію, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

Відповідний Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі - Порядок №225). Вказаний наказ Міністерства фінансів України було опубліковано 06.09.2022 і з зазначеної дати такий набрав чинності.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225, до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 225, обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за відповідною формою, що додається.

За приписами абзацу другого пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 225, у разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання.

Позивачем не представлено, а судом не здобуто доказів того, що ТОВ "ТНТП "Промінь" у передбаченому законом порядку ідентифікувало себе у межах податкових правовідносин як платника, у якого відсутня можливість виконання обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Натомість стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

У цьому випадку Суд уважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі №440/17191/23 міститься такий висновок:

«Підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України є самостійною підставою для звільнення від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України встановлює загальне правило, яке діє незалежно від наявності воєнного стану в Україні.

Обставини непереборної сили (форс-мажору) можуть (але не обов`язково повинні) бути дослідженими в межах спеціального порядку підтвердження неможливості виконання податкових обов`язків під час воєнного стану.

Оскільки категорія «обставини непереборної сили» безпосередньо пов`язана з «відсутністю у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок», враховуючи використання у Порядку №225 поняття «обставин непереборної сили», введення порядку підтвердження неможливості виконання податкових обов`язків під час воєнного стану слід розглядати з врахуванням наступного: (1) «відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок» є окремим та нормативно вужчим поняттям відносно «обставин непереборної сили», (2) «відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок» має вужчий предмет доказування, (3) спеціальний порядок підтвердження неможливості виконання податкових обов`язків під час воєнного стану введений для нівелювання факторів війні та практично не може охопити загальні (не спричинені війною) обставини дії непереборної сили, хоча Порядок №225 й містить невиключний перелік фактичних підстав які унеможливлюють виконання податкового обов`язку, (4) спеціальний порядок слід тлумачити виходячи з ключових задач для яких його було введено: запобігти зловживанню повноваженнями контролюючим органом, ввести чітку процедуру підтвердження факторів, які унеможливили виконання податкових зобов`язань платником податків, ввести певний рівень юридичної визначеності та передбачуваності для платника податків в умовах війни».

Верховний Суд у згаданій вище постанові від 14.01.2025 зазначив, що наявність форс-мажорних обставин може бути досліджено на загальних умовах та в порядку процедури, встановленої Порядком №225 під час дії воєнного стану. Процедура, встановлена Порядком №225, не відображає всі можливі форс-мажорні обставини. Порядком №225 розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а не статті 112 цього Кодексу. Вибір яку процедуру та підставу обрати (загальну чи спеціальну на період дії воєнного стану) є правом платника податків.

Запровадження окремого механізму для відтермінування виконання податкових обов`язків під час дії воєнного стану не може позбавляти платника податків права на дотримання умов, установлених загальними правилами притягнення до відповідальності.

Також слід зважати на презумпцію правомірності рішень платника податку (в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу).

Оскільки жодних правил щодо реалізації загальних правил притягнення платника податків до фінансової відповідальності не встановлено, Порядком №225 прийнято правила застосування норм підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, платник податків має можливість застосувати як загальні правила для звільнення від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, так і спеціальні правила на період дії воєнного стану.

Отже, наявність форс-мажорних обставин може бути досліджено на загальних умовах та в порядку процедури, встановленої Порядком № 225 під час дії воєнного стану, а вибір щодо обрання процедури та підстави (загальну чи спеціальну на період дії воєнного стану) є правом платника податків.

У постанові від 31.10.2024 у справі №120/15159/23 Верховний Суд зазначив, що альтернативою сертифікату торгово-промислової палати України є рішення органу ДПС про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.02.2025 у справі №200/4768/23 зроблено такий висновок:

«…..порушення, що є предметом судового розгляду, мали триваючий і повторюваний характер, а платник податків фактично здійснював господарську діяльність протягом усього спірного періоду. Це свідчить, що він мав реальну можливість належним чином виконувати свій податковий обов`язок, але з власних суб`єктивних причин цього не зробив. За таких обставин причинно-наслідковий зв`язок між задекларованими форс-мажорними обставинами та неможливістю своєчасної реєстрації податкових накладних не підтверджено, а фактична та реальна неможливість позивача виконати свій податковий обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних з наданих до матеріалів справи доказів не прослідковується».

Повертаючись до обставин цієї справи, слід зазначити, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин Тернопільською Торгово-промисловою палатою було видано сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №6100-25-1558 від 22.08.2025 вих. № 82.

Вказаним сертифікатом Торгово-промислової палати засвідчено, що у ТД НТП «Промінь» були наявні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: пожежа, вибухи, вихід з ладу і пошкодження машин та устаткування, у зв`язку з військовою агресію Російської федерації проти України. Внаслідок спричиненої вибухом пожежі було знищено та пошкоджено майно на загальну суму 11 433 602,84 грн.

Так, відповідно до вказаного сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Тернопільською Торгово-промисловою палатою встановлено, що у ТД НТП «Промінь» були обставини, які унеможливили виконання обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахування та сплати ПДВ, нарахування та сплати податку на прибуток підприємств, подання розрахунків та сплати частини чистого прибутку (доходу) у розмірі 30% у термін 25.05.2025.

Згідно з цим сертифікатом Торгово-промислової палати період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є з дати настання 25.05.2025 по дату закінчення 25.05.2025 (а.с.64).

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі№ 914/2994/22).

Верховний Суд також неодноразово зазначав (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 19.08.2022 у справі №818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

При цьому, наявність сертифіката (висновку, довідки), виданого Торгово-промисловою палатою, не є беззаперечним та єдиним доказом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас, необхідним є дослідження саме сукупності доводів і доказів, якими заінтересована особа обґрунтовує вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на можливість виконання нею, зокрема, щодо своєчасного виконання вимог податкового законодавства.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.03.2025 у справі №520/24329/23.

За наведених обставин Товариство скористалось своїм правом на засвідчення форс-мажорних обставин на загальних умовах, що передбачено підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, проте сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини підтверджує вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) саме на оподаткування знищеного (втраченого) майна, а не своєчасного виконання податкового обов`язку щодо сплати узгоджених сум податкових зобов`язань.

У контексті наведеного суд не враховує сертифікат Торгово-промислової палати як безумовну підставу звільнення позивача від відповідальності за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов`язань.

Існування інших непереборних обставин, які перешкоджали Товариству вчасно виконати свій податковий обов`язок, останнім не наведено. При цьому обставини неплатоспроможності позивача не впливають на міру фінансової відповідальності платника податків за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань.

Слід також зазначити, що позивачем у період після настання форс-мажорних обставин здійснювалась фактична сплата податкових зобов`язань у період з 28.05.2025 по 28.08.2025, про що свідчать розрахунки штрафних санкцій до ППР від 23.10.2025 №00182320408, №00182280408 (в таблиці порядкові номери 3, 7, 9 та номери 45, 113-115 відповідно). Сам факт часткового або періодичного виконання податкових зобов`язань спростовує твердження про об`єктивну неможливість їх виконання.

Щодо питання застосування строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, слід зазначити таке.

Згідно зі статтею 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (стаття 114 ПК України).

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 цього Кодексу, - контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Тобто, підпунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено застосування строку давності 1095 днів, і зазначено, що цей строк застосовується податковим органом у випадку проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

У даному випадку податковим органом не проводилась перевірка подачі декларації і правильність задекларованих показників, а відтак, граничний строк подання податкової декларації не має жодного значення у цьому спорі. Натомість застосуванню підлягає лише строк давності 1095 днів, на який є покликання у приписах пункту 76.3 статті 76, статтях 113, 114, 115 ПК України.

Відповідно до приписів пункту 76.3 статті 76 ПК, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).

Датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

В постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2023 у справі N 821/850/18 з подібними правовідносинами сформовано такий висновок: датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Щодо факту сплати суми боргу, який за доводами позивача виходить за межі 1095-деного строку проведення камеральної перевірки і прийняття спірних ППР, то відповідачем правильно застосовано приписи пункту 52.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, відповідно до яких, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України па всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України.

При цьому дію пункту 52.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом №2120-ІХ.

Законом №2120-ІХ статтю 102 ПК України було доповнено пунктом 102.9 такого змісту: «На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.».

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено па контролюючі органи, крім випадків, передбачених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 №3219-IX, який набрав чинності з 01.08.2023, пункт 102.9 статті 102 виключено.

З огляду на викладене, контролюючий орган має право провести камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадав на період дії карантину та/або воєнного стану (до 01.08.2023), враховуючи період зупинення такого строку давності з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно).

Отже, за обставинами даної справи, проведення камеральної перевірки щодо факту сплати платником податків суми боргу здійснено в межах 1095-деного строку з дня такої сплати.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС правомірно та підставно визначило ТОВ "ТНТП "Промінь" штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань оскаржуваними ППР від 23.10.2025 № 00182300408, № 00182210408, № 00182320408, № 00182280408.

Перевіряючи дотримання відповідачем критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що такі дотримані, відповідач діяв на підставі, у спосіб, що визначені законами України. У задоволенні позову слід відмовити.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, та відмову у позові, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 242-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільське державне науково-технічне підприємство "Промінь" (вулиця Текстильна, 28, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, код ЄДРПОУ 14040960) до Головного управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46003, код ЄДРПОУ 44143637) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з тим, що закінчення строку для ухвалення судового рішення, визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, припало на період відпустки судді з 06.04.2026 по 14.04.2026, то повний текст рішення складено та підписано у перший робочий день судді після закінчення відпустки 15 квітня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.