Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №500/7024/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7024/25

16 квітня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Евері" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ Евері" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі, відповідач-1), Управління державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі,відповідач-2), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління держнагляду (контролю) у Тернопільській області Укртрансбезпеки №ОПІ081525 від 18.11.2025 про застосування адміністративно- господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає протиправною та такою, що підлягає до скасування спірну постанову відповідача. Просить врахувати, що під час розгляду акту представником ТОВ «СТ Евері» було надано роздруківку показників цифрового тахографа, яка підтверджує, що транспортний засіб у періоди: 19.09.2025 (20:28 UTC+2) - 22.09.2025 (10:12 UTC+2); 22.09.2025 (17:31 UTC+2) - 24.09.2025 (06:36 UTC+2); 27.09.2025 (22:16 UTC+2) - 29.09.2025 (09:37 UTC+2) не перебував у русі, показники кілометражу не змінювалися, водій фактично не здійснював перевезення та не виконував транспортну роботу. Просить врахувати, що частина цих періодів припадає на вихідні дні, коли перевезення не здійснювались. Зазначає, що представник підприємства брав участь у розгляді акту; були надані роздруківки з цифрового тахографа, з яких безпосередньо видно, що транспортний засіб був на стоянці, рух не здійснювався. Вважає, що ці дані є первинними та походять з самого пристрою, який і підлягає контролю. Проте, попри надані матеріали, вони не були належним чином оцінені уповноваженою особою. Відтак, на думку позивача, постанова винесена формально — виходячи лише з факту відсутності роздруківки на момент перевірки, без оцінки її необхідності та можливості підтвердити дані іншим способом.

Ухвалою суду від 12.12.2025 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 19.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник Державної служби України з безпеки на транспорті подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зокрема, просить врахувати, що під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), перевірено наявність документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та дотримання режимів праці та відпочинку водія, відповідно до вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. №385. Вказує, що під час перевірки встановлено: - транспортний засіб марки DAF н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки GENERAL TRAILERS н.з. НОМЕР_2 обладнаний цифровим тахографом; у водія ОСОБА_1 , відсутня роздруківка з тахографа з інформацією про роботу та відпочинок водія з: 19.09.2025 (з 20:28 час UTC+2 ) по 22.09.2025 (10:12 час UTC+2), з 22.09.2025 (з 17:38 час UTC+2) по 24.09.2025 (06:36 час UTC+2), з 27.09.2025 (з 22:16 час UTC+2) по 29.09.2025 (09:37 час UTC+2). Просить врахувати, що відсутність вказаної інформації підтверджується аналізом інформації, зчитаної інспектором з тахографа по картці водія ОСОБА_1 , в якому зазначено періоди коли картка була вилучена з тахографа); бланк підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 відсутній.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю. Вважає, що відповідачем не доведено, що у спірні періоди здійснювалося перевезення вантажів без документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». На думку позивача, оскаржувана постанова прийнята за формального підходу, без належного встановлення об`єктивної сторони правопорушення та без мотивованої оцінки наданих позивачем доказів, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті подав до суду заперечення (на відповідь на відзив), в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Як встановлено судом, 30.09.2025 на автомобільній дорозі М-19, 499 км+070 (Доманове-Тереблече), Чернівецька область, при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки DAF н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_3 з напівпричепом марки GENERAL TRAILERS н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_4 , водій - ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_5 ТСЦ 6141 від 14.07.2023.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку №ЕНР000085 від 29.09.2025.

Водієм для перевірки пред`явлено товарно-транспортну накладну №1 від 29.09.2025, на підставі якої здійснювалось перевезення вантажу в якій автомобільним перевізником у відповідній графі зазначено: ТОВ «СТ ЕВЕРІ».

За результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ОАР №074477 від 30.09.2025 р., в якому зазначено, що при здійсненні перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія ОСОБА_1 роздруківкою з інформацією про режим праці та відпочинку водія з 19.09.2025 (з 20:28 час UTC+2 ) по 22.09.2025 (10:12 час UTC+2); 22.09.2025 (з 17:38 час UTC+2) по 24.09.2025 (06:36 час UTC+2); 27.09.2025 (з 22:16 час UTC+2) по 29.09.2025 (09:37 час UTC+2). Бланк підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 за вказані періоди не надавався, чим порушено вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затверджено Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010р. №340, Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. №385, ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водій ОСОБА_1 з актом ознайомився, підписавши його; пояснення з приводу виявлених поршень водієм не надавалися.

В подальшому, Управлінням державного нагляду (контролю) у Тернопільській області прийнято Постанову від 18.11.2025 ОПШ 081525 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн., відповідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.

Вважаючи протиправною вказану постанову відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до вимог Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 цього Положення визначено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі також - Закон №2344-ІІІ), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі також - Порядок № 1567).

Згідно з ст.5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п. 4 Порядку № 1567).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (п. 12 Порядку № 1567).

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу (п. 13 Порядку № 1567).

Згідно з п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п. 26-27 Порядку № 1567).

У спірному випадку листом відповідача за №92787/39/24-25 від 27.10.2025 позивача повідомлено про розгляд справи про порушення по акту ОАР №074477 від 30.09.2025 було призначено на 18.11.2025. Згідно даних трекінгу поштових відправлень Укрпошти №R067026983980 лист вручений адресату 31.10.2025.

Відтак, суд вважає, що позивач був заздалегідь повідомлений про розгляд справи про порушення. При цьому, як слідує з матеріалів справи, представник ТОВ «СТ ЕВЕРІ» був присутній на розгляді справи про порушення 18.11.2025.

В свою чергу, 18.11.2025 спірна Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу була направлена позивачу супровідним листом вих.№ 99424/39.2/24-25 від 20.11.2025.

Таким чином, на думку суду, відповідачем дотримана процедура розгляду справи про порушення.

Щодо суті порушень, вчинення яких поставлено у вину позивачу, то суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ст.34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: - для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; - для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень ст.48 Закону №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Статтею 49 Закону №2344-III визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Статтею 53 Закону №2344-III передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, суд вважає, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбаченихст.48 Закону №2344-III, зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Водночас перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки ст.48 Закону №2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Так, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону № 2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).

Згідно з п.1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до п.6.1 - 6.3 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Вимогами п.6.4 вказаного Положення передбачено, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Згідно пункту 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція №385).

Відповідно до п.1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Отже, із зазначених правових норм слідує, що водій зобов`язаний використовувати тахокарту лише тоді, коли керує транспортним засобом. За таких умов, водій не може мати заповнені тахокарти за ті дні, коли він не працював, а відповідно не керував автомобілем.

Згідно з п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5 Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно п.3.6 даної Інструкції перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Крім цього, 07.09.2005 прийнято Закон України №2819 «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних Засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (далі Закон №2819), укладеної 01.07.1970 в м. Женева. Вказаний Закон №2819 набув чинності 11.10.2005.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про міжнародні договори України», ратифікація, затвердження, прийняття, приєднання - це залежно від конкретного випадку форма надання згоди України на обов`язковість для неї міжнародного договору.

Статтею 14 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов`язковість міжнародного договору.

Отже, з прийняттям Закону №2819 положення ЄУТР набрали чинності для України і є обов`язковими для виконання на її території всіма учасниками Договірними Сторонами Європейської угоди з урахуванням поправок внесених до неї.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЄУТР, ця Угода застосовується на території кожної Договірної Сторони до всіх міжнародних автомобільних перевезень, що виконуються будь-яким транспортним засобом, зареєстрованим на території зазначеної вище Договірної Сторони або на території будь-якої іншої Договірної Сторони.

Відповідно до статті 1017 ЄУТР, Договірні сторони приписують встановлення та використання на транспортних засобах, зареєстрованих на їх території, контрольного пристрою відповідно до вимог цієї Угоди, включаючи деталі та додатки до нього. Контрольний пристрій за змістом цієї Угоди повинен відповідати, у тому, що стосується його конструкції, встановлення, використання та перевірки, вимогам цієї Угоди, включаючи деталі та додатки до нього. Вважається, що контрольний пристрій, що відповідає постанові (CEE) №3821/85 Ради від 20.12.1985, у тому, що стосується її конструкції, встановлення, використання та перевірки, відповідає вимогам цієї Угоди, включаючи деталі та додатки до нього.

Відповідно до статті 12-34 Розділу III «Використання обладнання» Додатку 32 «Контрольний пристрій» ЄУТР,

b) якщо через свою відсутність водій не може використовувати контрольний пристрій, встановлений на транспортному засобі, то періоди часу, зазначені нижче в підпунктах b), с) та d) другого абзацу пункту 3:

і) якщо транспортний засіб оснащений контрольним пристроєм відповідно до додатку І (аналоговий тахограф), проставляються на реєстраційному листку від руки автоматично або іншим способом розбірливо і без помарок; або

ІІ) якщо транспортний засіб оснащений контрольним пристроєм відповідно до додатку 1В (цифровий тахограф), проставляються в картці водія з використанням ручного пристрою для введення даних, передбаченого в обладнанні, що записує.

3. Водії:

- забезпечують відповідність зазначеного на реєстраційному аркуші часу 8 офіційному часу країни реєстрації транспортного засобу,

- наводять у дію комутаційні механізми, що дозволяють окремо та чітко реєструвати такі періоди часу:

a) під знаком О або 35: тривалість керування;

b) під знаком X або 36 всі інші періоди роботи;

c) під знаком 37: інші періоди перебування на робочому місці, а саме: - час очікування, тобто, період, протягом якого водії не зобов`язані залишатися на своїх робочих місцях, інакше як для реагування на можливі сигнали до початку або відновлення водіння або до виконання іншої роботи, - час, проведений поряд з водієм у процесі руху транспортного засобу, - час, проведений на спальне місце в процесі руху транспортного засобу,

d) під знаком 38 перерви в управлінні та періоди щоденного відпочинку.

7. b) Якщо водій керує транспортним засобом, оснащеним контрольним пристроєм відповідно до додаванням 1В, то він має бути готовий пред`явити щоразу, коли цього вимагатиме інспектуючи посадова особа:

i) картку водія, власником якої він є;

ii) будь-які записи, зроблені вручну, та роздруківку, зроблену протягом поточного тижня та попередніх 28 календарних днів, як це вимагається відповідно до цієї Угоди;

iii) реєстраційні листки, що відповідають тому ж періоду часу, про який йдеться у попередньому підпункті та протягом якого він керував транспортним засобом, оснащеним контрольним пристроєм відповідно до додавання 1.

Також з 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Як слідує з матеріалів справи, під час перевірки встановлено: - транспортний засіб марки DAF н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки GENERAL TRAILERS н.з. НОМЕР_2 обладнаний цифровим тахографом; у водія ОСОБА_1 , відсутня роздруківка з тахографа з інформацією про роботу та відпочинок водія з: 19.09.2025 (з 20:28 час UTC+2 ) по 22.09.2025 (10:12 час UTC+2), з 22.09.2025 (з 17:38 час UTC+2) по 24.09.2025 (06:36 час UTC+2), з 27.09.2025 (з 22:16 час UTC+2) по 29.09.2025 (09:37 час UTC+2).

Суд вважає, що відсутність вказаної інформації підтверджується аналізом інформації, зчитаної інспектором з тахографа по картці водія ОСОБА_1 , в якому зазначено періоди коли картка була вилучена з тахографа; бланк підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 відсутній.

З наведеного мотиву суд приймає до уваги доводи представника відповідача з приводу того, що про відсутність інформації про режим роботи і відпочинку водія за вказані вище періоди свідчить знак «?» на самих цих роздруківках.

На думку суду, водій, який виконує перевезення, вставляючи картку в тахограф, має можливість за допомогою ручного вводу особисто без будь-яких спеціальних засобів ввести інформацію за певні періоди роботи , наприклад, щодо його відпочинку. Однак, суд вважає, що водій ОСОБА_1 не скористався також можливістю після вилучення картки з тахографа, відповідно у роздруківках наявний знак "?", тобто, відсутність інформації за певні періоди.

Слід зазначити, що Положенням №340 та нормами ЄУТР чітко передбачено алгоритм дій перевізника та водія щодо підтвердження режиму роботи та відпочинку, коли ним не здійснювались рейси.

Такі обставини можуть засвідчуватися бланками підтвердження встановленої форми, які повинні бути заповнені перед рейсом, підписані перевізником та водієм та надані уповноваженій особі під час перевірки або за наявності цифрового тахографа за допомогою ручного вводу особисто внести інформацію за певні періоди, зокрема, щодо роботи або відпочинку. Введена в ручному режимі інформація є рівнозначною тій, яка здійснюється в автоматичному режиму.

Доказів наявності бланку підтвердження встановленої форми про те, що транспортний засіб був на стоянці, рух не здійснювався, судом не здобуто та учасниками справи суду не подано.

Суд також вважає, що роздруківка є документом, похідним від картки водія, так як процес її створення неможливий без використання картки в тахографі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнята спірна у даній справі постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Верховним Судом у постанові від 10.05.2019 по справі №816/124/17 вказано, що норми Закону України №2344-III зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти.

Суд зауважує, що чинним законодавством не передбачена відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв (Постанова Верховного Суду від 19.03.2020, справа №823/1199/17).

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 16 квітня 2026 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ Евері" (місцезнаходження: вул. Львівська, 102, м. Бережани, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,47501 код ЄДРПОУ 44368325),

відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Антоновича, 51, м. Київ,03150 код ЄДРПОУ:39816845).

Головуюча суддя Дерех Н.В.