Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №460/3492/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2026 рокум. Рівне№460/3492/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 (до укладання шлюбу - ОСОБА_2 ) (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, у зв`язку зі зміною прізвища та зобов`язати відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у зв`язку зі зміною прізвища звернулася до відповідача із заявою про оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, мотивуючи таке звернення релігійними переконаннями. Оскільки чинним нормативними актами передбачена можливість отримання такої форми паспорта, позивач вважає відмову відповідача протиправною та просить позов задовольнити повністю.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де в обґрунтування заперечень проти задоволення позову вказав на те, що 11.11.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо обміну паспорта громадянина України виключно у вигляді паспортної книжечки, відповідно до Положення №2503-XII через релігійні переконання. Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 прізвище – ОСОБА_3 . На вказану заяву відповідач листом від 02.12.2025 №5610-2643/5610.1-26 повідомив, що правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відсутні. Як вбачається з матеріалів, на момент звернення позивача до відповідача з вимогою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), у встановленому порядку було оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , який був оформлений за допомогою засобів ЄДДР та на підставі особисто поданої заяви-анкети за №5178947 від 11.05.2017, у якій позивач надала згоду для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру у зв`язку з оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон, позивачу було присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі №19960923-03385. Використання позивачем паспорта громадянина України для виїзду за кордон, при виготовленні якого позивач надала згоду на обробку персональних даних з присвоєнням унікального номеру запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді картки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне і сімейне життя, а тому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, де в обґрунтування заперечень проти доводів викладених у відзиві вказав на те, що предметом даного спору є не факт внесення інформації про Позивачку до Реєстру та не правомірність такої обробки у минулому, а реалізація Позивачкою свого права на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ. Факт попереднього оформлення паспорта для виїзду за кордон не може розцінюватися як безумовна та безстрокова згода на будь-яку подальшу обробку персональних даних, а також не може бути підставою для відмови у реалізації права на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана позивачем до суду 25.02.2026 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 25.02.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 02.03.2026 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав 16.03.2026 до суду відзив, в якому виклав свої заперечення проти позову.

19.03.2026 до суду надійшла відповідь на відзив від позивача.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Позивач ОСОБА_2 05.09.2025 року уклала шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується даними з наявного в матеріалах справи свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 05.09.2025.

Після державної реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_2 як дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_3 .

Позивач 11.11.2025 звернулась до відповідача із заявою обмін паспорта у зв`язку із зміною прізвища, у якій просила оформити та видати їй паспорт у формі книжечки.

Листом від 02.12.2025 №5610-2643/5610.1-26 відповідач повідомив, що 11.05.2017 позивач зверталася до Відділу обслуговування громадян м. Рівне ДП "Документ" (9017) з метою отримання адміністративної послуги з питань оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та у встановленому порядку 15.05.2017 за допомогою засобів Єдиного державного демографічного реєстру позивачу було оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 на підставі самостійно поданої заяви-анкети за №5178947 від 11.05.2017, у якій позивач надала згоду на обробку персональних даних скріплену власноручним підписом. Позивачу було присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі - 19960923-03385. Враховуючи те, що присвоєний унікальний номер запису в Реєстрі є єдиним та присвоюватися повторно позивачу не буде, то підстави для оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року відповідно до Положення у зв`язку зі зміною прізвища відсутні.

Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.

Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є відмова відповідача в оформленні та видачі для позивача паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ та зобов`язання відповідача оформити та видати для позивача паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі Закон №5492-VI), Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №5492-VI, документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.

За приписами ч. 3 ст. 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 21 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону №5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

Відповідно до пунктів 1, 2, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі Положення №2503-ХІІ), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Згідно з пунктами 12, 13 Положення №2503-ХІІ, видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.

Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

25 березня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» (далі Постанова №302).

26 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №745, якою внесено відповідні зміни до Постанови №302. Вказана постанова набрала чинності з 1 листопада 2016 року, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою №302.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302 також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 внесено зміни до пункту 3 Постанови №302 (далі - Постанова №398), згідно з якими Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2019 №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови №302, Постанови №398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.

Згідно з п.1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови №302, Постанови №398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 2 Тимчасового порядку №456, паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», дію якого відновлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року №415 «Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. №185».

Пунктом 3 Тимчасового порядку №456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

За приписами п.п. 4, 5 Тимчасового порядку №456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.

Предметом спору у даній справі є видача позивачу паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ у зв`язку із зміною прізвища після реєстрації шлюбу.

Відповідно до пункту 16 Положення №2503, обмін паспорта провадиться у разі, зокрема, зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові.

Для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм.

Для обміну паспорта у зв`язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини (п. 17 Положення №2503).

Разом з тим, суд встановив, що на момент звернення позивача до відповідача з вимогою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, позивачу у встановленому порядку було оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , який був оформлений за допомогою засобів ЄДДР та на підставі особисто поданої заяви-анкети за №5178947 від 11.05.2017, у якій позивач надала згоду на обробку персональних даних (відцифрування зображення обличчя, відбитків пальців рук та зразку підпису), тобто відповідно до заяви-анкети, поданої для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру у зв`язку з оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон, позивачу було присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Позивач у поданій до відповідача заяві щодо оформлення та видачі паспорта посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 у зразковій адміністративній справі №806/3265/17.

З цього приводу суд зазначає, що у Постанові від 19.09.2018 у зразковій адміністративній справі №806/3265/17 Великою Палатою Верховного Суду були визначені наступні ознаки типової справи, за наявності яких адміністративна справа відноситься до вказаної зразкової справи, а саме:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно частини третьої статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно частин п`ятої, шостої статті 13 вказаного Закону, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд дійшов висновку, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №806/3265/17 до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, оскільки такі стосуються інших правовідносин, а саме: при їх прийнятті суд захистив право позивача на виготовлення паспорта у традиційній формі книжечки зразка 1994 року (внутрішній паспорт громадянина України) з огляду на його релігійні переконання для особи, яка ніколи не зверталася за оформленням біометричних документів та якій не присвоювався УНЗР.

Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 10 Закону №5492-VI, у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Суд зазначає, що використання позивачем паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оформленого внаслідок його волевиявлення, надання позивачем згоди на обробку персональних даних та присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі, який є єдиним та не присвоюється повторно, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки при обміні вже виданого раніше паспорта громадянина України у зв`язку зі зміною прізвища, жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у його приватне і сімейне життя. Викладені висновки узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.03.2024 у справі №540/4500/21.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Встановлені судом фактичні обставини справи та їх оцінка в розрізі норм чинного законодавства дають підстави для висновку, що при прийнятті рішення про відмову у видачі та оформленні для позивача паспорта громадянина України у формі книжечки відповідач діяв обґрунтовано та розсудливо, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

5. Розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову позивача до суб`єкта владних повноважень, а відповідач не подав до суду доказів понесення будь-яких судових витрат, суд вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 );

Відповідач: Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області (місцезнаходження: вул. 16-го Липня, 6, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ: 37829784).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК