Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №260/1773/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1773/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), НОМЕР_4 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_5 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною дію або бездіяльність військової частини та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника – адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) (далі – відповідач 1) та до НОМЕР_4 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_5 ) (далі – відповідач 2), в якій просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2021, 2022 роки, підйомної допомоги за 2020 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2020 - 2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період робот з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої 22 грудня 2025 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №260/1638/25 (з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №260/1638/25).

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2021, 2022 роки, підйомної допомоги за 2019, 2020 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2020-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період робот з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої 22 грудня 2025 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №260/1638/25 (з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №260/1638/25).

3. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_5 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2019 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої 27 січня 2026 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №260/1638/25 (з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №260/1638/25).

4. Зобов`язати НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_5 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2019 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої 27 січня 2026 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №260/1638/25 (з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №260/1638/25).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що грошова допомога на оздоровлення, виплачена відповідачами у 2016-2022 роках, підйомна допомога за 2019, 2020 роки, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2020-2022 роки, грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік, одноразова грошова допомоги при звільненні з військової служби та щомісячна додаткова грошова винагорода за період з січня 2016 по лютий 2018 року були нараховані та виплачені позивачу з грошового забезпечення, котре не включало суми його індексації.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23 березня 2026 року представником відповідача 1, через особистий кабінет підсистеми «Електронний суд», подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що індексації підлягають лише доходи, які не мають разового характеру, тоді як підйомна допомога, допомога на оздоровлення та інші одноразові виплати індексації не підлягають. Також зазначено, що додаткова грошова винагорода, передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 №889, є складовою грошового забезпечення та вже враховує індексацію, а тому повторне її індексування є недопустимим. Відповідач 1 наголосив, що індексація не є складовою грошового забезпечення при обчисленні окремих виплат, зокрема допомоги на оздоровлення (п.3.7.4 Інструкції, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби №425 від 20.05.2008), у зв`язку з чим дійшов висновку про законність своїх дій та відсутність підстав для задоволення позову.

03 квітня 2026 року представником відповідача 2, через особистий кабінет підсистеми «Електронний суд», подано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що вимоги позивача є безпідставними, зокрема у частині нарахування та виплати підйомної допомоги. Посилаючись на ч.1, 2, 4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідач наголосив, що держава гарантує військовослужбовцям належне грошове забезпечення, до складу якого входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні та одноразові додаткові види забезпечення. Водночас порядок та умови виплати підйомної допомоги визначені Інструкцією, затвердженою наказом МВС від 19.08.2016 №848, відповідно до якої така допомога виплачується у розмірі місячного грошового забезпечення, сформованого із визначених складових. При цьому індексація грошового забезпечення не включається до розрахунку підйомної допомоги, а тому підстави вважати її нарахування неправильним відсутні.

Крім того, відповідач заперечив доводи позивача щодо необхідності включення індексації до розрахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення. Посилаючись на ч.2 ст.19 Конституції України, норми Закону України «Про Державну прикордонну службу України» №661-IV, а також положення Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення (наказ Адміністрації ДПСУ від 20.05.2008 №425), відповідач зазначив, що законодавство чітко розмежовує поняття «грошове забезпечення» та «місячне грошове забезпечення» і визначає їх складові. Індексація, за своєю правовою природою, не входить до складу місячного грошового забезпечення, яке береться за основу при обчисленні допомоги на оздоровлення. Відтак, відповідач дійшов висновку, що діяв у межах наданих повноважень та відповідно до вимог законодавства, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходила військову службу в Державній прикордонній службі України та перебувала на грошовому забезпеченні у різні періоди: з січня 2016 року по вересень 2019 року та з грудня 2020 року до лютого 2022 року – в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), а з жовтня 2019 року по листопад 2020 року – в НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_5 ).

Наказом начальника НОМЕР_7 прикордонного загону від 21.02.2022 №94-ОС її було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Упродовж проходження служби позивачці не було належним чином нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №260/1638/25 позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_7 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, зобов`язавши здійснити відповідні нарахування із застосуванням базового місяця – січня 2008 року, а також компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб…», затвердженого постановою КМУ №44 від 15.01.2004. Також визнано протиправною бездіяльність щодо невиплати індексації за періоди з 01.03.2018 по вересень 2019 року та з грудня 2020 року по 21.02.2022, а також аналогічні порушення з боку НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_5 ) за період з 01 жовтня 2019 року по 30 листопада 2020 року. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №260/1638/25 уточнено період, замінивши його на « 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року».

На виконання рішення військовою частиною НОМЕР_2 22 грудня 2025 року виплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації у сумі 89082,99 грн., а військовою частиною НОМЕР_5 27 січня 2026 року у сумі 20277,23 грн., що підтверджується банківськими виписками. Водночас під час проходження служби позивачу здійснювались виплати грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, компенсацій за невикористані відпустки та одноразової допомоги при звільненні, однак усі ці виплати були розраховані без урахування індексації грошового забезпечення. Аналогічно, щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 №889, обчислювалась виходячи з непроіндексованого грошового забезпечення, що призвело до заниження її розміру.

З огляду на встановлені обставини, позивач вважаючи, що у зв`язку з ненарахуванням індексації під час проходження служби вона має право на перерахунок усіх похідних виплат, зокрема грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, компенсацій за невикористані відпустки, одноразової допомоги при звільненні, а також щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №260/1638/25 (з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року), у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частин 1-4 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з Преамбулою до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Тобто, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст.4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з положеннями ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до ст.6 Закону №1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078). Згідно з пунктом 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно п.1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Суд враховує те, що відповідно до ст. 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №825/1987/17 та від 05.02.2020 у справі №825/565/17.

Судом встановлено, що розрахунок таких виплат, як грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2018 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, проведено відповідачем без включення сум індексації до розрахунку таких виплат.

З огляду на викладене вище варто зауважити, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-XII містить відсилочну норму. Відтак, суд приходить до висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для обчислення допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, щомісячної додаткової грошової винагороди, компенсації за невикористану відпустку та грошової допомоги при звільненні не регулюється положеннями Закону №2011-XII.

Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-XII, Інструкції №260, якими імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошові допомоги, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-III, Закону №1282-XII, та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня грошового забезпечення внаслідок його знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, компенсації за невикористану відпустку та грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, які перебувають на військовій службі, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації призвело б до застосування для визначення розміру вказаних виплат знеціненого грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №820/3423/18, постанові від 26 лютого 2021 року у справі №620/3346/19 предметом розгляду яких було включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру «грошової допомоги на оздоровлення» та «одноразової грошової допомоги при звільненні».

У цій справі судом встановлено, що позивачу нараховано та виплачено індексацію за 2016-2022 роки, тобто така виплата по своїй суті має систематичний характер та як наслідок підлягає включенню до розміру грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні та щомісячної додаткової грошової винагороди.

Отже, індексація повинна враховуватися при розрахунку грошової допомоги позивача на оздоровлення за 2016-2022 роки, підйомної допомоги за 2019, 2020 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2020-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період робот з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, що безпідставно не було здійснено відповідачами.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачами не дотримано, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), НОМЕР_4 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_5 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною дію або бездіяльність військової частини та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2021, 2022 роки, підйомної допомоги за 2020 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2020-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період робот з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої 22 грудня 2025 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №260/1638/25 (з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №260/1638/25).

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2021, 2022 роки, підйомної допомоги за 2019, 2020 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2020 - 2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період робот з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої 22 грудня 2025 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №260/1638/25 (з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №260/1638/25).

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_5 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2019 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої 27 січня 2026 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №260/1638/25 (з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №260/1638/25).

Зобов`язати НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_5 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2019 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої 27 січня 2026 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №260/1638/25 (з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №260/1638/25).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич