Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 15 квітня 2026 р.
Справа: №120/10899/25
Суддя: Маслоід Олена Степанівна
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
16 квітня 2026 р. Справа № 120/10899/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Міністерства оборони України (пр-т Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168)
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування рішення комісії відповідача про призначення позивачеві одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, на підставі довідок МСЕК серії 12 ААГ №032896 від 26.10.2022 та серії 12 ААГ №680243 від 23.10.2023, в розмірі 744 300 грн;
- зобов`язання відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, на підставі довідки МСЕК серії 12 ААД №181709 від 05.12.2024 у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено дану інвалідність, а саме: 908 400 грн, з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 27.02.2022 призваний на військову службу та зарахований до складу військової частини НОМЕР_1 із військовим званням старшина, призначений на посаду головного сержанта — командира відділення автомобільного відділення підвозу боєприпасів. На момент призову позивач мав III групу інвалідності по загальному захворюванню та визнаний ВЛК повністю придатним до військової служби. Під час проходження служби позивач приймав участь у заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, у тому числі безпосередньо в районі бойових дій. Згодом, через погіршення стану здоров`я, позивач пройшов медичні обстеження, за результатами яких йому встановлено діагноз «асептичний некроз голівок стегнових кісток» та підтверджено зв`язок захворювання з проходженням військової служби. Відповідно до протоколу ВЛК від 24.09.2024 захворювання позивача визнано таким, що пов`язане із захистом Батьківщини. На підставі акту огляду МСЕК від 05.12.2024 позивачеві вперше встановлено II групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини. У зв`язку з наведеним позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня року, коли вперше встановлено інвалідність, — у його випадку з 05.12.2024. Однак відповідач, розглянувши заяву, визначив суму виплати, виходячи з дати 24.09.2022, коли у позивача була III група інвалідності по загальному захворюванню, і нарахував 744 300 грн замість 908 400 грн, що, на думку позивача, призвело до незаконного недоотримання ним 164 100 грн. Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 11.08.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
21.08.2025 за вх.№53299/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що Міністерство оборони України діяло правомірно, здійснивши позивачеві розрахунок допомоги виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022. Відповідач наголошує, що згідно з п. 3 та п. 19 Постанови КМУ №975, днем виникнення права на одноразову грошову допомогу у разі зміни групи інвалідності є дата саме первинного встановлення інвалідності, а не дата її перегляду чи зміни причини. Оскільки вперше інвалідність (ІІІ групи) позивачу було встановлено у 2022 році, базовою величиною для розрахунку є прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня того ж року. Відповідач зауважує, що встановлення у 2024 році ІІ групи інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини, не створює нового самостійного права на допомогу, а є підставою для виплати різниці (доплати) до вже отриманих сум. З огляду на викладене, відповідач вважає, що призначення допомоги у 2025 році з урахуванням прожиткового мінімуму за 2022 рік повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №032896 від 26.10.2022 позивачеві за наслідками первинного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності (загальне захворювання) на строк до 01.11.2023.
При повторному огляді 23.10.2023 позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності (загальне захворювання) на строк до 01.11.2025.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" позивач призваний на військову службу, під проходження якої приймав безпосередню участь в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України.
03.09.2022 госпітальною військово-лікарською комісією хірургічного профілю Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону проведено медичний огляд позивача, за наслідками якого оформлено свідоцтво про хворобу №1047.
Так, комісія дійшла висновку, що захворювання позивача «асептичний некроз голівки правої стегнової кістки третього ступеня, лівої стегнової кістки другого ступеня з больовим синдромом та значним порушенням функції; ангіопатія сітківки обох очей» не пов`язане з проходженням військової служби. Також позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Водночас, 11 Регіональною військово-лікарською комісією 24.09.2024 відмінено постанову ВЛК від 03.09.2022 №1047 щодо причинного зв`язку захворювання та визначено, що «асептичний некроз голівки правої стегнової кістки третього ступеня, лівої стегнової кістки другого ступеня з больовим синдромом та значним порушенням функції; ангіопатія сітківки обох очей» це «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».
05.12.2024 щодо позивача оформлено довідку до акта огляду МСЕК серії 12ААД №181709, в якій вказано про встановлення позивачеві ІІ групи інвалідності безтерміново внаслідок захворювання, ТАК, пов`язаного із захистом Батьківщини.
У зв`язку з наведеним позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня року, коли вперше встановлено інвалідність.
Відповідно до витягу з протоколу №214/972 від 18.04.2025 відповідач дійшов висновку про призначення позивачеві на підставі довідок МСЕК серії 12ААГ №032896 від 26.10.2022 та серії 12ААД №181709 від 05.12.2024 одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2022, в сумі 744 300 грн.
Проте позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає, що обрахунок грошової допомоги має здійснюватися виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2024, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Ч. 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
За правилами ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до пп. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Згідно ч.ч. 4, 6, 10 ст. 16-3 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 25.12.2013 №975, прийнятою відповідно до п.2 ст.16-2 та п.9 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №975).
П. 3 Порядку №975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду/оцінювання та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності
Згідно п. 17 Порядку №975 у разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв`язку:
1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи; 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи; 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.
За приписами п. 19 Порядку №975 якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
Відповідно до п. 21, 22 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов`язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органу у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з даними про прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені), копія військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства);
реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім іноземців та осіб без громадянства) (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги, військовослужбовець, військовозобов`язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначених в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду, засвідченого у встановленому порядку.
Призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
В ході розгляду справи судом встановлено, що згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №032896 від 26.10.2022 позивачеві за наслідками первинного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності (загальне захворювання) на строк до 01.11.2023.
При повторному огляді 23.10.2023 позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності (загальне захворювання) на строк до 01.11.2025.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" позивач призваний на військову службу, під проходження якої приймав безпосередню участь в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України.
03.09.2022 госпітальною військово-лікарською комісією хірургічного профілю Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону проведено медичний огляд позивача, за наслідками якого оформлено свідоцтво про хворобу №1047.
Так, комісія дійшла висновку, що захворювання позивача «асептичний некроз голівки правої стегнової кістки третього ступеня, лівої стегнової кістки другого ступеня з больовим синдромом та значним порушенням функції; ангіопатія сітківки обох очей» не пов`язане з проходженням військової служби. Також позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Водночас, 11 Регіональною військово-лікарською комісією 24.09.2024 відмінено постанову ВЛК від 03.09.2022 №1047 щодо причинного зв`язку захворювання та визначено, що «асептичний некроз голівки правої стегнової кістки третього ступеня, лівої стегнової кістки другого ступеня з больовим синдромом та значним порушенням функції; ангіопатія сітківки обох очей» це «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».
05.12.2024 щодо позивача оформлено довідку до акта огляду МСЕК серії 12ААД №181709, в якій вказано про встановлення позивачеві ІІ групи інвалідності безтерміново внаслідок захворювання, ТАК, пов`язаного із захистом Батьківщини.
Таким чином, у даному випадку відбулися зміни групи та причини встановлення позивачу інвалідності.
Встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності з 26.10.2022 у зв`язку із загальним захворюванням та встановлення ІІ групи інвалідності з 05.12.2024 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, відбулося з різних підстав.
Посилання відповідача на те, що вперше інвалідність встановлена у 2022 році, а тому обчислення одноразової грошової допомоги повинно здійснюватись виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022, є необґрунтованими.
Згідно з нормами Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується виключно у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення, травми або захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби або захистом Батьківщини.
Системний аналіз цієї норми вказує на те, що для виникнення права на таку виплату недостатньо самого факту наявності інвалідності - необхідною юридичною складовою є відповідний висновок компетентного органу (ВЛК) про специфічний причинний зв`язок.
У нашому випадку, під час первинного огляду у 2022 році, позивачу встановлено інвалідність за причиною «загальне захворювання», що за своєю суттю не створювало права на отримання спеціальної одноразової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону №2011-XII.
Лише після скасування попередньої постанови ВЛК та прийняття нової від 24.09.2024 вперше офіційно констатовано, що захворювання позивача «ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».
Отже, юридичний факт, з яким ст. 16 Закону №2011-XII та п. 3 Порядку №975 пов`язує право на отримання одноразової грошової допомоги, виник для позивача тільки у 2024 році.
Оскільки до 2024 року причинного зв`язку, який би давав право на таку виплату, не існувало в правовій площині, саме дата встановлення інвалідності з належним причинним зв`язком (05.12.2024) має вважатися датою первинного виникнення права на допомогу.
Застосування відповідачем прожиткового мінімуму за 2022 рік для обрахунку грошової допомоги є помилковим, адже на той час встановлена позивачу інвалідність не була пов`язана із проходженням військової служби, а отже, не була тією подією, з якою законодавець пов`язує виникнення права на спеціальну грошову допомогу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем неправомірно призначено позивачу одноразову грошову допомогу, виходячи з дати встановлення йому інвалідності ІІІ групи вперше, а саме 2022 рік, з огляду на що наявні підстави для визнання протиправним та скасування п. 36 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №214/975 від 18.04.2025.
Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, то суд зауважує, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Водночас, у відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2024, у зв`язку з встановленням 05.12.2024 II групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням вже виплаченої суми допомоги.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п. 36 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №214/975 від 18.04.2025, щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2022, в сумі 744 300 грн.
Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2024, у зв`язку з встановленням 05.12.2024 II групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням вже виплаченої суми допомоги.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Міністерство оборони України (пр-т Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.04.2026 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua