Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №674/620/25 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/620/25

Провадження № 2/674/50/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Шафікової Ю.Е.,

за участю секретаря Проценко Л.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Надольської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення та скасування державної реєстрації права оренди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , в інтересах якої дії представник, звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Енселко Агро", в якому просила, з рахуванням заяви про зміну предмету позову: усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою площею 3,6532 га, кадастровий номер 6821887700:03:004:0321, шляхом повернення її товариством з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро»; скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,6532 га, кадастровий номер 6821887700:03:004:0321, здійсненої на підставі додаткової угоди від 05.11.2015р. № б/н до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Енселко Агро» 21.07.2014р., зареєстрованої 30.09.2024р., номер запису про інше речове право 7019831.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки, площею 3,6532 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6821887700:03:004:0321, що розташована на території Смотрицької селищної ради.

21.07.2014 ОСОБА_2 уклала договір оренди землі з ТОВ «Енселко Агро», право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 12.09.2014. Строк дії договору до 12.09.2019. Відповідно до п.3.2. договору після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У 2019 році позивач не був повідомлений про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк відповідачем, також позивач не спрямовував лист-повідомлення про відмову поновлення договору оренди землі, відтак вищевказаний договір поновився на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, що позивачем не заперечується. Строк дії договору був продовжений до 12.09.2024.

24.08.2024 ОСОБА_2 звернулась до ТОВ «Енселко Агро» з листом-повідомленням про відмову поновлення договору оренди землі, у якому просила повернути належну їй земельну ділянку у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі. Відповіді отримано не було. Повідомлення про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди землі від відповідача не надходило.

Однак, позивачу стало відомо, що між нею та ТОВ «Енселко Агро» 05.11.2015 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 21.07.2014, відповідно до якої продовжено строк дії договору до 12.09.2029. Додаткову угоду позивачка не укладала, підпис здійснений іншою особою, дана додаткова угода зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.09.2024 після спливу строку дії договору.

Також, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявна інформація про іншу додаткову угоду від 19.07.2016, зміст якої позивачу не відомий, дата її державної реєстрації 20.07.2016, згідно відповіді відповідача на адвокатський запит така угода не укладалась.

Отже, строк дії договору оренди землі сплинув 12.09.2024, проте існує додаткова угода від 05.11.2015 строком дії 12.09.2029, яка позивачем не укладалась і яка незаконно зареєстрована у Державному реєстрі речових прав 30.09.2024. Вказані обставини зумовили необхідність звернення до суду з метою усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою позивачкою.

Ухвалою судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької від 24.04.2025 відкрито провадження в справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24.06.2025 призначено у справі почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 03.11.2025 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11.12.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Від відповідача – ТОВ «Енселко Агро» до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування відзиву зазначено, що

21 липня 2014 між ТОВ «Енселко Агро» та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 3,6532 га з кадастровим номером 6821887700:03:004:0321. Відповідно до п.3.1. договору цей договір укладено строком на 5 років, починаючи з дня набрання чинності цим договором. Відповідно до п.4.1. договору орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін та становить 1608,94 грн. за один повний рік користування. Відповідно до п.14.1. договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. У зв?язку зі змінами в законодавстві з 01.01.2013 року державна реєстрація договорів оренди землі не проводилася; відбувалася реєстрація права оренди. Право оренди за договором було зареєстроване 12.09.2014 року. Отже, строк оренди за договором встановлено до 12.09.2019 року.

Якщо позивачка додаткову угоду не підписувала, то після 12 вересня 2019 року договір оренди землі мав би припинити свою дію, а позивачка мала би звернутися до орендаря з вимогою про повернення їй земельної ділянки. Однак, після 12 вересня 2019 року позивачка не заперечувала проти того, щоб ТОВ «Енселко Агро» користувалося її земельною ділянкою, та продовжувала отримувати орендну плату за користування даною земельною ділянкою, що підтверджується відповідними документами.

У позовній заяві позивачка зазначає, що строк дії договору був продовжений до 12.09.2024 року. Умовами договору не передбачено автоматичну пролонгацію. Позивачка за місяць до закінчення строку дії договору не була повідомлена про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк відповідачем. Відповідачем дійсно не надсилалося повідомлення позивачці про використання свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, адже в цьому не було необхідності, так як 05.11.2015 року між ТОВ «Енселко Агро» та позивачкою було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 21.07.2014 року, відповідно до якої сторонами встановлено строк дії договору до 12.09.2029 року.

Також, починаючи з 2016 року позивачка отримувала орендну плату, виходячи з розміру, визначеного у додатковій угоді; розмір орендної плати суттєво збільшився (більш як у 2 рази). Додаткова угода до договору оренди землі б/н від 21.07.2014 року укладена 05.11.2015 року. Відповідно до умов даної додаткової угоди збільшено термін дії оренди землі та збільшено розмір орендної плати з 1608,94 грн. до 3547,54 грн. З цього часу позивачка весь цей час отримувала орендну плату за землю відповідно до умов додаткової угоди. 3 урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину повинні тлумачитися судом на користь його дійсності. Отже, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав обрання неналежного способу захисту права, недобросовісності поведінки позивачки, яка отримувала орендну плату після вересня 2019 року, експериментальні зразки підписів, які надсилались на експертизу не посвідчені судом.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та встановивши відповідні до них правовідносини, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки з кадастровим № 6821887700:03:004:0321, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,6532 га на підставі свідоцтва про право на спадщину (т.1 а.с. 10-11).

За змістом договору оренди землі б/н від 21.07.2014 ОСОБА_2 (орендодавець) надала в строкове платне користування ТОВ «Енселко Агро» (орендарю) земельну ділянку з кадастровим № 6821887700:03:004:0321, 3,6532 га , строком на п`ять років з дня набрання чинності. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Орендна плата встановлюється за погодженням сторін та становить 1608 грн. 94 коп. за один повний рік користування земельною ділянкою. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. В цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (т.1 а.с.12-16).

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі від 21.07.2014, датованої 05.11.2015, в оренду передається земельна ділянка, площею 36,5 га, кадастровий № 6821887700:03:004:0321. Договір діє до 12.09.2029, починаючи з дня набрання чинності цим договором (з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством). Орендна плата встановлюється за погодженням сторін в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому виразі складає 3547,54 грн. за один рік користування землею.

Речове право оренди відповідача за вищевказаним договором оренди землі зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.09.2014 (номер запису 7019831), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, довідки №422892614 та №416171047 (т.1 а.с.23-24,17). Крім того, за відомостями означених інформаційних довідок, наявна інформація щодо укладання додаткових угод до договору оренди між тими самим сторонами, датованих 05.11.2015, 20.07.2016. Строк дії договору до 12.09.2024, строк 15 років, дата закінчення дії 12.09.2029 з правом пролонгації.

Згідно відповіді ТОВ «Енселко Агро» на запит представника позивача від 19.02.2025 №186, додаткова угода від 20.07.2016 до договору оренди землі від 21.07.2014 між ОСОБА_2 та ТОВ «Енселко Агро» не укладалась, але надано копію додаткової угоди від 05.11.2015 (а.п. 26). Факт неукладання додаткової угоди від 20.07.2016 до договору оренди землі від 21.07.2014 не заперечується стороною позивача та відповідача. Факт укладання додаткової угоди від 05.11.2015 заперечується позивачем.

24.08.2024 позивачка ОСОБА_2 направила на адресу відповідача рекомендованим листом про вручення лист-повідомлення про відмову поновлення договору оренди землі, де наголосила, що термін дії договору закінчується 12.09.2024, позивачка повідомляє про небажання поновлювати договір і має намір самостійно обробляти земельну ділянку. Лист вручено ТОВ «Енселко Агро» 10.09.2024 (т.1. а.с.21-22). Листа-відповіді матеріали справи не містять. Вимоги позивачки не виконані відповідачем, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Як вбачається з відомостей видачі орендної плати, списків згрупованих поштових переказів, фіскальних чеків, платіжних доручень за період 2016-2025 року ОСОБА_2 отримувала від ТОВ «Енселко Агро» орендну плату за договором оренди землі від 21.07.2014 (т.1 а.с. 57-136).

Згідно висновку судового експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 16.10.2025 №СЕ-19/120-25/9778-ПЧ (т.1 а.с.193-196) рукописний текст « ОСОБА_2 » у графі «Від орендодавця» у примірнику додаткової угоди б/н від 05.11.2015 до договору оренди землі №б/н від 21.07.2014, виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_2 у графі від «Від Орендодавця» у примірнику додаткової угоди №б/н від 05.11.2015 до договору оренди землі №б/н від 21.07.2014 виконаний не ОСОБА_2 і іншою особою.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд враховує наступне.

Статтею41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Нормами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 152 ЗК України держава, забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

У частині першій статті626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Пунктом 2 частини першої статті208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин.

Згідно з частиною другою статті792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон).

Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 Закону передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови(стаття 15 Закону).

Статтями 125 і126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Тобто, за загальним правилом договір оренди землі є укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов. Разом із тим, якщо інше не передбачено умовами договору, цей договір набирає чинності з часу державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди ТОВ «Енселко Агро» за договором оренди землі з ОСОБА_2 набрало чинності з дати державної реєстрації 12.09.2014, строк дії договору до 12.09.2024, також було укладено додаткову угоду від 05.11.2015, тому дата закінчення строку дії договору змінена на 12.09.2029 з правом пролонгації. Проте, ОСОБА_2 посилається не те, що додаткову угоду не підписувала, пролонгацію не погоджувала, а тому просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасувати державну реєстрацію права оренди.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. інш.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22) зазначено, що «рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23) зазначено, що «належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2025 року у справі № 144/1440/22 (провадження № 61-12561сво24) зроблено такі висновки: «як Велика Палата Верховного Суду, так і Об`єднана палата послідовно дотримуються підходу, що належним способом захисту прав орендодавця, який не підписував договір (додаткову угоду), є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. При цьому судове рішення про визнання відсутнім права оренди є підставою для державної реєстрації припинення права оренди. Будь-яке інше судове рішення (про скасування державної реєстрації права оренди, про зобов`язання повернути земельну ділянку) за змістом пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є підставою для державної реєстрації припинення права оренди. У справі, що переглядається: позивачка просила усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що 01 квітня 2011 року між сторонами без її відома, укладено договори оренди вказаних земельних ділянок, які вона не підписувала. На підставі цих договорів відповідач зареєстрував за собою право оренди цих земельних ділянок; суди на підставі висновку експерта за результатами почеркознавчої експертизи встановили, що позивачка договори оренди землі не підписувала, тобто, не виявила свою волю на їх вчинення, а тому такі договори є неукладеними і земельні ділянки перебувають у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав; суд першої інстанції, застосувавши висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22, обґрунтовано вказав, що позивачка вимог про визнання відсутнім права оренди не заявляла, тому у задоволенні позову належить відмовити, зважаючи обрання позивачем неналежного способу захисту; апеляційний суд вважав, що наявні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки як обраний позивачем спосіб захисту (усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення власнику), так і зазначений судом першої інстанції спосіб захисту (визнання відсутнім права оренди) у цьому випадку призведе до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду за захистом своїх прав; апеляційний суд не врахував, що належним способом захисту прав орендодавця, який не підписував договір (додаткову угоду), є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. При цьому судове рішення про визнання відсутнім права оренди є підставою для державної реєстрації припинення права оренди. Будь-яке інше судове рішення (про скасування державної реєстрації права оренди, про зобов`язання повернути земельну ділянку) за змістом пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є підставою для державної реєстрації припинення права оренди».

Така судова практика є усталеною і застосовується послідовно Верховним Судом, наприклад у постанові від 24 липня 2025 року, справа № 147/326/22, апеляційними судами, наприклад постанова Хмельницького апеляційного суду від 15 липня 2024 року, справа № 670/438/22.

Механізми забезпечення єдності судової практики полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 130/1001/17, від 18 січня 2021 року у справі № Б-23/75-02, від 29 вересня 2021 року у справі № 166/1222/20 (провадження № 61-9003св21)).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Отже, належним способом захисту прав ОСОБА_2 як орендодавця, яка у цих спірних правовідносинах вважає, що право оренди відсутнє, оскільки не укладала додаткову угоду, є її вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди ТОВ «Енселко Агро», про визнання відсутнім права оренди. При цьому судове рішення про визнання відсутнім права оренди є підставою для державної реєстрації припинення права оренди. Будь-яке інше судове рішення не є підставою для державної реєстрації припинення права оренди.

Проте, ОСОБА_2 позовні вимоги про визнання відсутнім права оренди не заявляла (т. 1, а. с. 1-5, 225), у зв`язку із чим відсутні підстави для вирішення питання про кваліфікацію спірної додаткової угоди від 05.11.2015 до договору оренди як такої, що не вчинена (не укладена) та повернення земельної ділянки. Вимога про повернення позивачці спірної земельної ділянки може бути заявлена та вирішена по суті разом з вимогою про визнання відсутнім права її оренди у ТОВ «Енселко Агро».

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації право оренди, яка є похідною від першої вимоги, слід відмовити з огляду на обрання позивачкою неналежного способу захисту.

Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення та скасування державної реєстрації права оренди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене рішення або вступну та резолютивну частини, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНСЕЛКО АГРО", місцезнаходження, Хмельницька область, Хмельницький район, с.Сахнівці, код ЄДРПОУ 37083810.

Повне рішення складено та проголошено 16 квітня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова