Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 09 квітня 2026 р.
Справа: №607/7831/26
Суддя: Воробель Н. П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.04.2026 Справа №607/7831/26 Провадження №3/607/2725/2026
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу поліції №2 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),
встановила:
26.03.2026 приблизно о 15:27 в м. Тернополі, вул. С.Будного, 33, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Porsche, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відеозаписом, що міститься на DVD-R диску, долученому до матеріалів справи. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:
згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного сп`яніння. Огляд водія на стан наркотичного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан наркотичного сп`яніння, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Пунктами 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІІ Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.
Згідно з п. 20 розділу ІІІ Інструкції, кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5).
Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №624815 від 26.03.2026, у якому викладено обставини вчинення правопорушення;
- копією направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.03.2026;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6911988 від 26.03.2026, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення;
- довідкою відділу поліції №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області «Про наявність посвідчення водія»;
- даними відеозапису з реєстратора транспортного засобу працівників поліції, на якому зафіксовано рух автомобіля марки Porsche, д.н.з. НОМЕР_2 , після чого вказаний транспортний засіб було зупинено працівниками поліції;
- даними відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції зафіксовано такі обставини: момент виявлення за кермом автомобіля марки Porsche, д.н.з. НОМЕР_2 , водія ОСОБА_1 ; повідомлення причини зупинки транспортного засобу – користування ременем безпеки під час руху не здійснювалося, а також на задні ліхтарі автомобіля нанесено тонування, що обмежує світлопропускання; озвучення виявлених у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, зокрема дуже звужених зіниць очей; пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, з якою водій погодився, після чого його було доставлено до КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР. Крім того, зафіксовано спробу ОСОБА_1 здати біологічний матеріал (сечу) за зачиненими дверима; неодноразові попередження працівника поліції про необхідність здійснення цієї процедури при привідчинених дверях із гарантією невтручання працівників поліції та відсутності відеофіксації процесу здачі сечі (з 00:00:44 відеофрагменту «26.03.26 Романів 130 - 2»); неодноразове прохання лікаря відчинити двері з роз`ясненням, що в іншому випадку результати огляду будуть визнані недійсними, а такі дії розцінюватимуться як відмова від проходження огляду. Також зафіксовано пояснення ОСОБА_1 щодо відмови, які зводилися до того, що він не може здійснити відповідну дію в таких умовах через сором`язливість; роз`яснення лікаря про порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, зокрема про те, що він здійснюється не пізніше ніж через дві години з моменту встановлення підстав для його проведення, а також визначення часового проміжку для здачі біологічного матеріалу – з 16:02 год за умови відчинених дверей (00:04:58 відеофрагменту «26.03.26 Романів 130 - 2»). Незважаючи на неодноразові пропозиції здати біологічний матеріал, ОСОБА_1 відмовлявся, наполягаючи на здачі виключно за зачиненими дверима, при цьому зазначив: «Та хоч 6 годин може пройти, я вам кажу, що я так не сходжу в туалет» (00:08:39 відеофрагменту «26.03.26 Романів 130 - 2»). На запитання лікаря він повідомив, що проблем із сечовидільною системою не має, а також відмовився від запропонованої лікарем води для полегшення здачі біологічного матеріалу (з 00:09:28 відеофрагменту «26.03.26 Романів 130 - 2»). У подальшому, у присутності працівників поліції та ОСОБА_1 , було оголошено номер запису в журналі відмов від проходження огляду – № 18 (00:24:57 відеофрагменту «26.03.26 Романів 130 - 2»). Після цього працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також роз`яснив його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Судом установлено, що під час перебування ОСОБА_1 у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР працівниками поліції та лікарем неодноразово роз`яснювався порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та пропонувалося здати біологічний матеріал (сечу) з дотриманням визначених вимог Інструкції, зокрема п. 2 розділу ІІІ. При цьому ОСОБА_1 було гарантовано невтручання сторонніх осіб та відсутність відеофіксації процесу здачі сечі. Окрім цього, лікарем пропонувалося вжити воду для полегшення здачі біологічного матеріалу, однак від такої пропозиції ОСОБА_1 відмовився. Також він не вчинив жодних дій, спрямованих на проходження огляду, наполягаючи виключно на здачі біологічного матеріалу за зачиненими дверима, що суперечить встановленому порядку його проведення.
Крім того, з відеозаписів з бодікамер видно, що ОСОБА_1 не здійснив жодної реальної спроби здати біологічний матеріал за умови привідчинених дверей, одразу висловлюючи заперечення щодо такої можливості та фактично відмовляючись від виконання відповідної вимоги. Водночас на запитання лікаря він заперечив наявність у нього будь-яких проблем із сечовидільною системою, які могли б об`єктивно перешкоджати здачі біологічного матеріалу.
За таких обставин суд доходить висновку, що, незважаючи на формальну згоду на проходження огляду, ОСОБА_1 фактично ухилявся від його проходження, оскільки не виконав законних вимог працівників поліції та лікаря щодо порядку здачі біологічного матеріалу та не вжив жодних заходів для забезпечення можливості його надання. Така поведінка обґрунтовано була зафіксована працівниками поліції та медичного закладу як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Керуючись положеннями ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Як вбачається із матеріалів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, тобто є таким, що має право керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, а тому приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 33, 40-1, 130 ч. 1, 221, 251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
CуддяН. П. Воробель
Оригінал: reyestr.court.gov.ua