Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №604/313/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/313/26

Провадження № 2/604/335/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року cелище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в сел. Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

у с т а н о в и в:

13 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської областііз вказаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 1992 року. Вказує, що від шлюбу має повнолітнього сина. Протягом тривалого часу життя з відповідачем погіршилося, зникло взаєморозуміння, у них різні погляди на життя, вказує про припинення подружніх відносин. На даний час спільного не проживають. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам ОСОБА_1 , що має істотне значення, тому позивачка просить розірвати шлюб.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 березня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Справу розглянуто згідно ч.3 ст.211 ЦПК України у відсутності сторін, які подали відповідні заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивачка позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав викладених у позові.

Від відповідача 08 квітня 2026 року надійшла заява, за змістом якої останній позов визнав та просив розглядати справу за його відсутності.

У зв`язку з неявкою учасників справи, з підстав передбачених ч.2ст.247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст.223 ЦПК України не вбачається.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як вбачається, зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 22 лютого 1992 року Кам`янківською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області, 22 лютого 1992 року зареєстрували шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про щозроблено відповідний актовий запис за №4. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу було змінено на « ОСОБА_4 ».

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (надалі - СК України), кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Однією з основних засад шлюбу, передбачених ст. 24 СК України є його добровільність.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Згідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Судом встановлено, що між подружжям погіршилися відносини, вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.

За змістом ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи категоричне небажання позивачки відновлювати подружні відносини, враховуючи визнання відповідачем позову та його згоду на розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим.

Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього кодексу.

Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, забезпечення права на залишення прізвища позивачці передбачено нормами СК України та не потребує додаткового судового рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Щодо стягнення судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що позивачка понесла судові витрати, у виді сплати судового збору в сумі 1331,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 1331,00 грн судового збору

Керуючись ст.ст.104, 105, 113 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 22лютого 1992року Кам`янківською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області, про що зроблено відповідний актовий запис за №4- розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( місце реєстрації : АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування судового збору 1331,00 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 00 копійок).

Копію рішення суду після набрання законної сили надіслати до державного органу реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя В.М. Сіянко