Рішення від 29 листопада 2010 р. у справі №2-64/2010 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 2-64/2010р.

30 листопада 2010 року Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Римара Г.М.

при секретарі Перцовій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гусятин справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Гадинковецької сільської ради про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок та визнання права власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_3 та Гадинковецької сільської ради про визнання частково недійсним свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок та визнання права власності на майно, а саме: на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що у період із 07.12.1980 р. по 23.05.2000 р. його ОСОБА_2 проживала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , і під час спільного проживання побудували житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 . З 2004 року по 2008 рік ОСОБА_2 перебувала за кордоном, що підтверджується документами доданими до справи. Наприкінці листопада 2009 року вона дізналася, що відповідачем відразу після розлучення, ще 31.07.2000 року одержано свідоцтво про право власності на вказаний будинок на своє ім`я, яке, як виявилося, було видано помилково. У зв`язку з вищенаведеними обставинами позивачка просить визнати частково недійсним свідоцтво про право приватної власності на житловий будинок і визнати право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 .

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити, представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнає, заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши та оцінивши здобуті в судовому засіданні докази, суд встановив наступні факти.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 від 16.05.2000 року вбачається, що ОСОБА_3 , на праві приватної власності належить житловий будинок що розташований в АДРЕСА_1 .

Із свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 23.05.2000 року видно, що ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 розірвали шлюб 23.05.2000 року, прізвище після розірвання шлюбу обрали ОСОБА_4 .

Як вбачається із державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №027193 від 08.11.2006 року ОСОБА_3 , на праві власності належить земельна ділянка площею 0,23 га, яка розташована у с. Вигода Гусятинського району Тернопільської області.

Із довідки виданої Гадинківською сільською радою № 190 від 09.12.2009 року видно те, що станом на 01.07.1990 року житловий будинок, власником якого є ОСОБА_3 , був зареєстрований за особовим рахунком № НОМЕР_2 , згідно господарської книги № 9 Гадинківської сільської ради на 1986-1990 роки і тому рішення про оформлення права власності на житловий будинок видано помилково, взявши до уваги особовий рахунок, як адресу місцезнаходження будинку.

Згідно ч.І ст. 60 СК Укарїни майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку.

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Отже, дослідивши та оцінивши всі матеріали справи, суд прийшов до висновку, що справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 слід задовольнити, оскільки судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1980 року, який розірвали 23.05.2000 року та за час спільного проживання ними був збудований житловий будинок, в якому вони поселились і проживали разом, але свідоцтво про право приватної власності було видане тільки на ім`я ОСОБА_3 , тому виходячи з цього, згідно ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом, тому, на підставі вищенаведеного, є підстави визнати за ОСОБА_2 право власності на житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 11, 61, 130, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 328, 372 ЦК України, ч.І ст. 60, ст. 63 СК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок та про визнання права власності на майно задовольнити.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок видане 31.07.2000 року Гадинківською сільською радою.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд.

Суддя : Г.М.Римар