Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №466/1516/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1516/26

Провадження № 3/466/909/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Баєва О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а :

Згідно протоколу серії ЕПР1 №595738, 19.02.2026 року о 09:23 год. у м. Львові на пр. Чорновола, 45а водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не зреагував на її зміну, під час перестроювання і зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоду чи небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Rav4» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

При розгляді матеріалів представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Вишневський М.С. винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП заперечив та пояснив, що ОСОБА_1 рухався по автобусній смузі руху та почав перестроювання в лівий ряд, при цьому потерпіла ОСОБА_2 , надала йому дорогу. Після того, як ОСОБА_1 частково виїхав на ліву смугу руху ОСОБА_2 почала рух, допустила зіткнення та об`їхавши автомобіль ОСОБА_1 залишила місце ДТП. Вважає, що докази вини ОСОБА_1 у тому, що саме він спричинив зіткнення матеріали справи не містять, просить провадження у справі закрити.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що дійсно рухаючись у лівій смузі побачила перед собою автомобіль ОСОБА_1 , який їхав на досить великій швидкості (в межах допустимої) та почав різко повертати в ліву смугу перед її транспортним засобом. Зазначає, що сам момент удару вона не відчула та була впевнена, що зіткнення не відбулось, а оскільки ОСОБА_1 почав кричати в її сторону та поводитись агресивно, вона злякавшись об`їхала його транспортний засіб та поїхала далі, при цьому сама зателефонувала працівникам поліції, щоб повідомити про таку поведінку ОСОБА_1 . Приїхавши на виклик працівники поліції винесли постанови щодо неї та ОСОБА_1 за переміщення транспортних засобів, що причетні до ДТП та адміністративний протокол на ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Працівники поліції на виклик суду в судове засідання повторно не з`явились.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи: протокол серії ЕПР 1 №595738 від 19.02.2026, схему місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та інші матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що порушення правил дорожнього руху жодним з учасників ДТП не доведена.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Частиною 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд вважає, що у даному випадку не доведено факту порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України, так само матеріали справи не містять доказів, які б вказували, що внаслідок дій потерпілої ОСОБА_2 мало місце ДТП.

Достовірних доказів порушення жодним з учасників ДТП, які б перебували у причинно-наслідковому зв`язку з виниклою ДТП, суду не надано та під час розгляду справи не встановлено.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції.

Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Протокол сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами є лише початковим правовим висновком щодо дій певної особи та не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Зазначене узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey)).

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому, суд звертає увагу, що у діях потерпілої ОСОБА_2 , також не вбачається порушення вимог ПДР України, оскільки матеріали справи протилежного не містять.

Разом з тим, нормами КУпАП не передбачено закриття провадження у зв`язку з недоведеністю винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підлягає до закриття на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 даного складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124, ст.ст. 247, 250, 251, 252, 283 - 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и л а :

Закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.

Суддя О. І. Баєва