Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №466/1682/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1682/25

Провадження № 2/466/311/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(в порядку спрощеного позовного провадження)

15 квітня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Волянська Н.В.

склад учасників справи:

представник позивача – адвокат Масюк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, -

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ПП «ПСМЛ «Ескулаб» про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

20.02.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ПП «ПСМЛ «Ескулаб» про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, у якій просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» від 20.01.2025 року №2001/10-к.тр про звільнення з роботи ОСОБА_2 , поновити на роботі на посаді юрисконсульта відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб», стягнути із відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» на користь позивача ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 31.08.2020 року її відповідно до наказу №3108/2-к було прийнято на посаду юрисконсульта відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб».

23.12.2024 року відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб» видано наказ №2312/1-ОС «Про проведення службового розслідування та відсторонення від роботи», відповідно до якого керівництвом відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» призначено проведення службового розслідування у період з 23 грудня по 17 січня 2025 та відсторонено позивача ОСОБА_1 від роботи на вказаний період.

24.01.2025 року позивачем ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку АТ «Укрпошта» отримано від відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» рекомендоване поштове відправлення №7900800201400, яким позивачу ОСОБА_1 було скеровано наказ від 20.01.2025 року №2001/10-к.тр про звільнення позивача ОСОБА_1 за прогул без поважних причин, п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Отримання позивачем ОСОБА_1 вищевказаного наказу саме 24.01.2025 року підтверджується накладною АТ «Укрпошта» №7900800201400 від 24.01.2025 року.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб» всупереч положенням законодавства про працю, незаконно звільнено її із займаної посади, виходячи з наступного.

Відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб» протягом листопада 2024 року - січня 2025 року здійснювалися дії щодо заборони (обмеження) доступу позивача ОСОБА_1 до офісних приміщень, відключення позивача ОСОБА_1 від програм та баз даних відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» та здійснювалися інші порушення її трудових прав.

Вже близько двох років між учасниками відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої сторони відбувається корпоративний конфлікт.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що невідомі особи встановили пропускний режим та почали ідентифіковувати працівників згідно списків та перевіряти їх особисті речі при вході та виході.

25.11.2024 року відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб», на думку позивача ОСОБА_1 , у неповноважному складі дирекції видано Наказ №2511/1-ОС та Наказ №2511/2-ОС, відповідно до яких позивачу ОСОБА_1 та ще дванадцятьом працівникам визначено робоче місце у кабінеті №1 на п`ятому поверсі будівлі №67, в якому не було створено умов для роботи (відсутні меблі, оргтехніка, документи).

26.11.2024 року позивачу ОСОБА_1 та іншим працівникам юридичного відділу було повністю обмежено фізичний доступ до офісних приміщень п`ятого поверху будівлі, за адресою: м. Львів, просп. В. Чорновола, 67, де знаходився її робочий стіл, оргтехніка, документація, необхідна для роботи та її особисті речі, що підтверджується Актом про недопуск працівників від 26.11.2024 року, службовими записками Директора з правових питань ПП «ПСМЛ «Ескулаб» ОСОБА_6 від 26.11.2024 року, 28.11.2024 року та 29.11.2024 року, Актом про недопуск працівників ПП «ПСМЛ «Ескулаб» до роботи та інші порушення законодавства про працю України від 23.12.2024 року, Актом про недопуск працівників ПП «ПСМЛ «Ескулаб» до роботи та інші порушення законодавства про працю України від 24.12.2024 року, Актом про недопуск працівників ПП «ПСМЛ «Ескулаб» до роботи та інші порушення законодавства про працю України від 30.12.2024 року, Актом про недопуск працівників ПП «ПСМЛ «Ескулаб» до роботи та вчинення інших порушень законодавства про працю України від 20.01.2025 року, а також відеофайлами створеними шляхом здійснення відеозаписів працівниками ПП «ПСМЛ «Ескулаб», яких не допускали в офісні приміщення, що знаходились за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 67.

Також, позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що вважає своє звільнення згідно з наказом від 20.01.2025 року №2001/10-к.тр незаконним, оскільки такий наказ підписаний неповноважним та нелегітимним виконавчим органом відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб».

Окрім цього, позивач ОСОБА_1 посилається на лист-відповідь від 03.02.2025 року за №3Х/3.1/141-ЦА-25 Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та акт від 29.01.2025 року №ЗХ/ЛВ/1755/023619-023639, складений за результатами перевірки Західним міжрегіональним управлінням Державноі? служби з питань праці, в якому зазначено ряд порушень допущених відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб», зокрема не забезпечено додержання вимог законодавства щодо гарантіі? прав працівників у галузі охорони праці та створення умов праці відповідно до нормативно-правових актів при визначенні постіи?ного робочого місця одночасно для 23-ох працівників у приміщенні кабінету №1, що розташовании? на п`ятому поверсі будівлі за адресою: м. Львів, просп. В`ячеслава Чорновола, 67, не поінформовано позивача ОСОБА_1 та інших працівників відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» про зміну умов праці в частині оплати, а саме про зменшення посадових окладів та про положення колективного договору, виплата заробітноі? плати працівникам не на умовах, визначених колективним договором, не забезпечено керівництвом відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» достовірного обліку виконуваноі? роботи працівниками та обліку робочого часу тощо.

Позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві наведено наступний розрахунок середньої заробітної плати. Розрахунок середньої зарплати за листопад 2024 року та за грудень 2024 року:

Кількість робочих днів у листопаді 2024 року – 21;

Кількість робочих днів у грудні 2024 року – 22;

Кількість робочих днів у листопаді 2024 року та у грудні 2024 року – 43;

Розмір заробітної плати за листопад 2024 року – 23908,50 грн;

Розмір заробітної плати за грудень 2024 року – 23908,50 грн;

Загальний дохід за листопад 2024 року та грудень 2024 року – 47817,00 грн;

Розмір середньоденної заробітної плати – 1112,02 грн (47817,00 грн : 43 дні).

Просить позов задовольнити.

24.03.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшов відзив представника відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» - адвоката Наход А.В. на позовну заяву, у якому він заперечив проти позову у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень, зазначив, що поданий позов є безпідставним (не спроможні підстави для даних правовідносин), оскільки ґрунтується не на об`єктивних фактах порушення відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб» трудових прав, а на суб`єктивній оцінці позивача ОСОБА_1 , яка ґрунтується не на доказах, того як саме мав чи має вести відповідач ПП «ПСМЛ «Ескулаб» щодо позивача ОСОБА_1 у трудових відносинах, а на посиланнях на корпоративний конфлікт та незаконність органу управління відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб», яке прийняло рішення про звільнення позивача ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 була прийнята на посаду юрисконсульта з 01.09.2020 року. Тому між відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб» та позивачем ОСОБА_1 виникли лише трудові відносини. З часу заснування відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» і до сьогодні, позивач ОСОБА_1 не є учасником юридичної особи – її засновником, акціонером чи членом дирекції. Тому між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб» відсутній будь-який корпоративний конфлікт, який би став чи міг стати предметом розгляду у суді.

Будь-яке згадування корпоративного конфлікту і обставин щодо нього не можуть судом братись до уваги, оскільки докази не стосуються предмета доказування, а саме трудових прав позивача ОСОБА_1 .

Також, відповідач ОСОБА_1 вказує, що згідно зі ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Саме у такому складі керівництвом і приймались будь-які рішення, які стосуються трудових відносин працівників (у т.ч. ОСОБА_1 ) та станом на сьогодні запис про даний склад органу управління відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» є чинним для всіх третіх осіб, а отже орган управління відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб», який реалізував звільнення позивача ОСОБА_1 є законним і зворотного не доведено. Будь-яких змін у період листопада 2024 року – березня 2025 року у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не було внесено. Посилання на наказ Міністерства юстиції України №3758/5 від 26.12.2024 року не може бути взятий до уваги, оскільки такий не мав жодних юридичних наслідків. Тому, Дирекція у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 була і є повноважним органом, який приймав рішення, належним учасником трудових відносин, які виникли між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб». Будь-які корпоративні відносини як між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб» так і між позивачем ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відсутні.

Тому, з дня прийняття на роботу 01.09.2020 року і до дня звільнення 20.01.2025 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб» були виключно трудові відносини і будь-яке обґрунтування позову наявністю корпоративного конфлікту безпідставне, з огляду на відсутність між сторонами будь-яких корпоративних відносин.

Крім цього, представник відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» - адвокат Наход А.В. зазначив, що неспроможним і неналежним є посилання на «необхідні для роботи», оскільки самим позивачем ОСОБА_1 не подано жодного документа (доказу), який би окреслював коло посадових обов`язків, та яку саме роботу виконувала позивач ОСОБА_1 , аби суд міг перевірити факт порушення з боку відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб». Також, на час прийняття на роботу, позивачу ОСОБА_1 не було закріплене робоче місце, тому безпідставним є твердження, що юридичний відділ відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» розміщувався на 5 поверсі будівлі за адресою м. Львів, просп. В.Чорноволаа, 67. Також, звернув увагу, що згідно з штатним розписом у структурі підприємства був відсутній такий структурний підрозділ як «юридичний відділ» та його дислокація в офісі відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» з регламентом роботи такого відділу в межах офісу. Щодо особистих речей, то у відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» з часу прийняття позивача ОСОБА_1 на роботу не було укладено жодного договору на зберігання особистих речей за місцем праці. У позові зазначено, що відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб» 29.11.2024 року видано наказ №2922/1-ОС, згідно з яким позивачу ОСОБА_1 та іншим працівникам юридичного відділу без жодного попередження було зменшено посадові оклади на 70-80 відсотків, при цьому про факт змін істотних умов праці (зменшення посадових окладів) працівників юридичного відділу було повідомлено «заднім» числом, а саме 20.12.2024 року.

Відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб» вживались заходи щодо врегулювання трудових відносин і 02.12.2024 року позивачу ОСОБА_1 було надіслано лист із посадовою інструкцією, копією Правил внутрішнього трудового розпорядку та копією Колективного договору. Такий лист (вимогу роботодавця) позивач ОСОБА_1 не отримала і він повернувся у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Працівницею саботувалась будь-яка робота з мотивів «нелегітимності» керівництва і тому будь-які звинувачення щодо недопуску щодо виконання трудових обов`язків з вини роботодавця безпідставні, оскільки саме з боку роботодавця вживались усі можливі заходи щодо визначення трудової функції, робочого місця та інших умов праці працівника.

Позивача ОСОБА_1 було у належний спосіб звільнено за прогул, бо така була відсутня не лише на робочому місці (визначеному чи не визначеному, з яким погодилась працівниця чи ні), а навіть на підприємстві (у будь-якому з приміщень у межах восьми областей). Отже, позивач ОСОБА_1 з власної волі та вини була відсутня на роботі, жодних поважних причин її відсутності на роботі не наведено у позові, тому звільнення відбулось у межах і спосіб визначений чинним законодавством.

Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

04.02.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшли пояснення у справі представника відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» - адвоката Оксенюк Г.О.

11.08.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшли пояснення у справі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Масюк М.В.

06.04.2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшли пояснення у справі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Масюк М.В.

Заяви (клопотання) учасників справи:

26.02.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про долучення доказів.

17.03.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи.

09.04.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Масюк М.В. про витребування доказів судом.

20.06.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» - адвоката Оксенюк Г.О. про виклик свідка.

23.10.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява позивача ОСОБА_1 , у якій вона просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

06.04.2026 року в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Масюк М.В. подав заяву, у якій він повідомив про розмір наданої правової допомоги.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 24.02.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07.07.2025 року відмовлено у задоволенні заяви про виклик свідків.

В судовому засіданні 07.07.2025 року:

- позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Масюк М.В. підтримали позовну заяву та просили таку задовольнити у повному обсязі.

- представник відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» - адвокат Оксенюк Г.О. заперечила щодо задоволення позовної заяви у повному обсязі.

В судове засідання 06.04.2026 року:

- позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подала заяву, у якій вона просила проводити розгляд справи без її участі.

- представник відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки невідомі. Заяв та клопотань на адресу Шевченківського районного суду м. Львова не надходило.

В судовому засіданні 06.04.2026 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Масюк М.В. позовну заяву підтримав, надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви та просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що

31.08.2020 року позивач ОСОБА_1 відповідно до наказу №3108/2-к, була прийнята на посаду юрисконсульта Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб».

Відповідачем Приватним підприємством «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» відповідно до наказу від 20.01.2025 №2001/10-к.тр про звільнення з роботи ОСОБА_2 , позивача ОСОБА_1 звільнено з посади юрисконсульта ПП «ПСМЛ «Ескулаб» за прогул без поважних причин, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 16 ЦК України, визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Із абз. 6 наказу відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» від 20.01.2025 року №2001/10-к.тр про звільнення з роботи ОСОБА_2 , вбачається, що відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб» звільнено позивача ОСОБА_1 із займаної посади юрисконсульта за відсутність її на роботі у наступні робочі дні - 23 грудня 2024 року, 24 грудня 2024 року, 26 грудня 2024 року, 27 грудня 2024.

Відповідно до п. 3 наказу відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» від 23.12.2024 року №2312/1-ОС про проведення службового розслідування та відсторонення від роботи, позивача ОСОБА_1 було відсторонено від роботи на період службового розслідування, а саме на період з 23 грудня по 17 січня 2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об`єктів чи операторів критичної інфраструктури; в інших випадках, передбачених законодавством.

У постанові Верховного Суду від 04.10.2021 року у справі №336/1368/20 зроблено правовий висновок, що відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. При відстороненні трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, тому тут не йдеться про звільнення з роботи. Однак при цьому працівник тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов`язків. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Таким чином, виходячи із положень ст. 46 КЗпП України, допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативно-правовим актом.

Позивач ОСОБА_1 в свою чергу не виконувала своїх трудових обов`язків в період її відсторонення з 23 грудня по 17 січня 2025 року. Звільнення позивача ОСОБА_1 за нез`явлення на робочому місці (прогул) 23.12.2024 року, 24.12.2024 року, 26.12.2024 року та 27.12.2024 року, суперечить положенням трудового законодавства, оскільки зазначені дати припадають на період коли позивача ОСОБА_1 було відсторонено від роботи, та суперечать положенням наказу відповідача від 23.12.2024 року №2312/1-ОС.

Також, відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб» не спростовано доводів про обмеження доступу позивача ОСОБА_1 до офісних приміщень за адресою: м. Львів, просп. Чорновола, 67, що зокрема підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами: службовими записками Директора з правових питань ПП «ПСМЛ «Ескулаб» Зборівського А.Є. від 26.11.2024 року, 28.11.2024 року та 29.11.2024 року; Актом про недопуск працівників ПП «ПСМЛ «Ескулаб» до роботи та інші порушення законодавства про працю України від 26.11.2024 року; Актом про недопуск працівників ПП «ПСМЛ «Ескулаб» до роботи та інші порушення законодавства про працю України від 23.12.2024 року; Актом про недопуск працівників ПП «ПСМЛ «Ескулаб» до роботи та інші порушення законодавства про працю України від 24.12.2024 року; Актом про недопуск працівників ПП «ПСМЛ «Ескулаб» до роботи та інші порушення законодавства про працю України від 30.12.2024 року; Актом про недопуск працівників ПП «ПСМЛ «Ескулаб» до роботи та вчинення інших порушень законодавства про працю України від 20.01.2025 року; відеозаписами із мобільних телефонів працівників ПП «ПСМЛ «Ескулаб», яких не допускали в офісні приміщення.

Крім того, відповідачем ПП «ПСМЛ «Ескулаб» не спростовано порушення трудових прав позивача ОСОБА_1 як це заначено в акті від 29.01.2025 року №ЗХ/ЛВ/1755/023619-023639 Західного міжрегіонального управління Державноі? служби з питань праці, в якому встановлено, що керівництвом відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» не забезпечено додержання вимог законодавства щодо гарантіі? прав працівників у галузі охорони праці та створення умов праці відповідно до нормативно-правових актів при визначенні постіи?ного робочого місця одночасно для 23-ох працівників у приміщенні кабінету №1, що розташовании? на п`ятому поверсі будівлі за адресою: м. Львів, просп. В`ячеслава Чорновола, 67, не поінформовано позивача ОСОБА_1 та інших працівників ПП «ПСМЛ «Ескулаб» про зміну умов праці в частині оплати, а саме про зменшення посадових окладів та про положення колективного договору, виплата заробітноі? плати працівникам не на умовах визначених колективним договором, не забезпечено керівництвом відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» достовірного обліку виконуваноі? роботи працівниками та обліку робочого часу тощо.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року N9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Стаття 40 КЗпП України передбачає декілька підстав для звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, які являються самостійними і не виключають можливості їх одночасного застосування, що вимагає від роботодавця чіткого формулювання підстав для звільнення працівника з посиланням на певну норму права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Звільнення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни. Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня.

Згідно з ч. 1 ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Як роз`яснено у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року N9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ), суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає незаконним покладення на позивача ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, та як наслідок незаконним наказ відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» від 20.01.2025 року №2001/10-к.тр про звільнення з роботи ОСОБА_2 за прогул, без поважних причин.

Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

На підставі викладеного та з урахуванням встановленого судом факту незаконного звільнення позивача ОСОБА_1 , суд вважає необхідним стягнути з відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб» на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, оскільки тривалість розгляду справи не пов`язана з винними діями позивача ОСОБА_1 .

Щодо розміру суми середнього заробітку, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року N9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N100.

Відповідно до абз. 1 п. 8 Розділу IV Постанови Кабінет Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з дослідженого судом наказу №2001/10-к.тр від 20.01.2025 року, позивача ОСОБА_1 було звільнено 20.01.2025 року.

Суд вважає, що розрахунок середньої заробітної плати, наданий позивачем ОСОБА_1 відповідає виплатам, здійсненим позивачу ОСОБА_1 на картковий банківський рахунок.

Розрахунок середньої зарплати за листопад 2024 року та за грудень 2024 року:

Кількість робочих днів у листопаді 2024 року – 21;

Кількість робочих днів у грудні 2024 року – 22;

Кількість робочих днів у листопаді 2024 року та у грудні 2024 року – 43;

Розмір заробітної плати за листопад 2024 року – 23908,50 грн;

Розмір заробітної плати за грудень 2024 року – 23908,50 грн;

Загальний дохід за листопад 2024 року та грудень 2024 року – 47817,00 грн;

Розмір середньоденної заробітної плати – 1112,02 грн (47817,00 грн : 43 дні);

Період нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу (робочі дні): 21.01.2025 року – 15.04.2026 року – 14 місяців та 20 днів.

14 місяців * 23908,50 грн = 334719,00 грн.

20 днів * 1112,02 грн = 22240,40 грн.

334719,00 грн + 22240,40 грн = 356959,40 грн.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить - 356959,40 грн.

Розмір заробітної плати за один місяць - 23908,50 грн.

Враховуючи наведене, стягненню підлягає сума заробітку за робочі дні з дня звільнення по день ухвалення рішення, виходячи із розміру середньоденного заробітку.

Згідно з п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, та сумніву у суду не викликають.

Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Розподіл судових витрат між сторонами:

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки позивача відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору за подачу позовної заяви про поновлення на роботі, та позовні вимоги задоволені повністю, то він має бути стягнутий із відповідача в дохід держави.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись:

ст. ст. 40, 46, 149, 235 КЗпП України,

ст. ст. 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника - задовольнити.

Скасувати наказ Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» від 20.01.2025 №2001/10-к.тр про звільнення з роботи ОСОБА_2 .

Поновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на посаді юрисконсульта Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб».

Стягнути із Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», код ЄДРПОУ 36544827, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 356959 /триста п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять/ гривень 40 /сорок/ копійок.

Стягнути із Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», код ЄДРПОУ 36544827, на користь держави судовий збір у розмірі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ гривень 20 /двадцять/ копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць, у розмірі 23908 /двадцять три тисячі дев`ятсот вісім/ гривень 50 /п`ятдесят/ копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Текст рішення складено 15.04.2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Приватне підприємство «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», код ЄДРПОУ 36544827, місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 313.

Суддя О. Ф. Федорова