Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №452/3570/25 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3570/25

Провадження № 2/452/37/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,

представника позивачки адвоката Ільків М.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу,

В С Т А Н О В И В :

19 вересня 2025 року представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Ільків Микола Миколайович звернувся до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02 травня 2024 року, приблизно о 05 годині 15 хвилин, на автодорозі «Міжинець-Самбір» між населеними пунктами с. Воютичі та с. Бісковичі Самбірського району Львівської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю трактора марки «Т-150К», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля марки «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та автомобіля марки «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок зіткнення водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований у лікувальний заклад.

Автомобіль марки «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_2 , зазнаав механічних ушкоджень.

Вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання. Даний вирок ухвалою Львівського апеляційного суду Львівської області залишений без змін.

ОСОБА_2 14 листопада 2024 року звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта» як до страховика завдавача шкоди у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу автомобіля марки «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Втім, у страховому відшкодуванні їй було відмовлено у зв`язку з несвоєчасним виконанням страхувальником умов договору щодо повідомлення про настання страхового випадку.

Відповідно до висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи №6804/25 від 22 серпня 2025 року вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля марки «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_3 станом на момент ДТП становить 144234,00 грн. Вартість утилізації (пошкодженого) автомобіля станом на момент ДТП становить 28981,48 грн. Відтак, розмір майнової шкоди шкоди, що підлягає відшкодуванню становить 115252,52 грн.

Враховуючи викладене, з посиланням на норми ст. 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просили стягнути з ОСОБА_1 115252,52 грн. майнової шкоди та понесені судові витрати (а.с.1-4).

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМСУ у Львівській області від 29.09.2025 року, яка надійшла до суду 08.10.2025 року ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.46).

Ухвалою судді від 09 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи провести за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження; запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву (а.с. 47).

Ухвалою суду від 08 грудня 2025 року за клопотанням відповідача витребувано з Головного управління Держпродспоживслужби у Львовській області інформацію щодо реєстрації трактора марки «Т-150К», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.60).

Ухвалою суду від 08 січня 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.66).

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивачки адвоката Ільківа М.М. про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції (а.с.75).

В судовому засіданні 06.04.2026 року представник позивачки адвокат Ільків М.М. на заявлених вимогах наполягав, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав у повному обсязі. Суду повідомив, що дійсно, 02 травня 2024 року став винуватцем ДТП, згідно вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 березня 2025 року його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання. Вирок він не оскаржував. На момент ДТП він не перебував з СФГ «Колос» у трудових відносинах. Керував трактором марки «Т-150К», реєстраційний номер НОМЕР_1 на прохання свого знайомого, якому треба було до лікарні. Заявлену суму відшкодування не оспорював. Просив зменшити суму заявлених судових витрат, зокрема на оплату послуг адвоката враховуючи його пенсійний вік та матеріальний стан.

Суд, вислухавши пояснення представника, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 березня 2025 року (справа № 452/4231/24) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки, якщо він під час випробування не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Як було встановлено судом 02 травня 2024 року, приблизно о 05 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним трактором колісним марки «Т-150К», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом (машина для внесення рідких органічних добрив) марки «МЖТ-10» р. н. НОМЕР_4 рухався по автодорозі «Міжинець-Самбір» між населеними пунктами с. Воютичі та с. Бісковичі Самбірського району Львівської області, у напрямку до с. Воютичі.

ОСОБА_1 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед виїздом на зустрічну смугу руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, після чого відбулося зіткнення із зустрічним автомобілем марки «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , а в подальшому із автомобілем марки «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 .

В результаті дорожньо-транспортної події водій автомобіля марки «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Тобто, у даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. п. 1.5, 1.2 Розділу 1; п. 2.3 б), д) Розділу 2; п. 10.1 Розділу 10 та п. 11.3 Розділу 11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року. Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків.

Цивільні позови потерпілими не було заявлено.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 01 липня 2025 року вирок Самбірського міськрайонного суду від 11 березня 2025 року залишений без змін (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 власником автомобіля марки «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_2 (а.с.8).

Згідно відповіді Головного управління Держпродспоживслужби у Львовській області від 17.12.2025 року трактор колісний марки «Т-150К», реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстровано за юридичною особою СФГ «Колос» (а.с.62).

Даних щодо перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах зСФГ «Колос» на час ДТП матеріали цивільної справи не містять, відповідач цю обставину заперечує.

Згідно висновку судового експерта Романяка А.М. від 22.08.2025 року за № 6804/25 за результатами судової транспорно-товарознавчої експертизи ринкова вартість досліджуваного автомобіля марки «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_3 станом на 02.05.2024 року без врахування аварійних пошкоджень, становить 144234,00 грн. Вартість відновлювального ремонту станом на момент ДТП становить 596944,60 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля станом на момент ДТП становить 235690,99 грн. Вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля станом на момент ДТП становить 144234,00 грн. Вартість утилізації (пошкодженого) автомобіля станом на момент ДТП становить 28981,48 грн. (а.с.10-35).

ОСОБА_2 14 листопада 2024 року звернулася до «НАСК «Оранта» як до страховика завдавача шкоди у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу автомобіля марки «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_3 за здійсненням стархового відшкодування (а.с.36).

Листом від 06.12.2024 року «НАСК «Оранта» відмовлено ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування з посиланням на умови договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № УБ-1696127 від 27.09.2023 року, оскільки страховик має право відмовити у здійсненні страхової виплати за несвоєчасне виконання страхувальником та/або особою, відповідальність якої застрахована, а саме неподання заяви про настання події не пізніше двох (трьох) робочих днів від моменту його настання або моменту в`їзду на територію України (а.с.37).

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулював Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У статті 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. п. 30.1, 30.2 статті 30 Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 33.1.4 статті 33 Закону передбачено обов`язок осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), а саме невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Таким чином, потерпілий має право вимоги до страховика в договірному зобов`язанні згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Страховик здійснює виплати відповідно до умов договору, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде визнана страховим випадком, виключно в межах страхової суми.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Як встановлено судом вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 березня 2025 року (справа № 452/4231/24) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, при цьому судом було доведено, що допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків.

Внаслідок даної ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 , позивачці ОСОБА_2 як власниці автомобіля марки «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_3 , було завдано збитків у зв`язку з пошкодженням її автомобіля. Висновок експерта № 6804/25 від 22.08.2025 року, наданий стороною позивача є належним та достовірним доказом, який підтверджує розмір фактичної шкоди не спростований відповідачем.

Також судом встановлено, що на момент скоєння ДТП трактор колісний марки «Т-150К», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за юридичною особою СФГ «Колос», був застрахований у «НАСК «Оранта» за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № УБ-1696127 від 27.09.2023 року, яка відмовила позивачці у виплаті страхового відшкодування. Втім, ОСОБА_1 на час ДТП не перебував з СФГ «Колос» у трудових відносинах.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що обов`язок з відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_2 пошкодженням автомобіля марки «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_3 внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 слід покласти на відповідача, та на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача 115252,52 грн.

З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає таке.

Згідно ч. 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджено наданою квитанцією (а.с.5).

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Представником позивачки адвокатом Ільків М.М. до закінчення судових дебатів у справі у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України зроблено заяву про можливе подання доказів на підтвердження розміру витрат, які понесла позивачка внаслідок понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу в розмірі 115252 (сто п`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: 82095, Львівська область, Самбірський район, с. Бабино, РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повний текст рішення виготовлений 15.04.2026 року.

Головуюча суддя