Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №943/50/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 943/50/26

провадження № 2/445/1011/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М.В.

секретаря судового засідання Назар С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТзОВ «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник позивача через систему «Електронний Суд» звернувся з позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 0759-4494, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» 28.07.2021 року, у розмірі 14 700,00 грн., яка складається з 4 900,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 9 800,00 грн. заборгованості за відсотками.

Мотивував позовні вимоги тим, що відповідач звернувся до ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» і уклав 28.07.2021 року кредитний договір № 0759-4494 шляхом підписання договору про відкриття кредитної лінії, правил відкриття кредитної лінії та паспорту споживчого кредиту електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора, отримавши грошові кошти у розмірі 4 900,00 грн. Вказав, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася згадана заборгованість. Зазначив, що 26.12.2024 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТзОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до якого, а також реєстру прав вимоги до вказаного договору, позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 0759-4494 від 28.07.2021 року. Враховуючи наведене, просив позовні вимоги задовольнити, а судові витрати, які складаються з 2 662 грн. 40 коп. сплаченого судового збору, стягнути з відповідача.

Ухвалою судді від 18.02.2026 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

02.03.2026 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, що позивачем не доведено належними доказами, факту перерахування первісним кредитором 28.07.2021 року грошових коштів у сімі 4 900,00 грн. і загалом обчислену позивачем заборгованість вважає необгрунтованою та незаконною.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, в заяві від 02.03.2026 зазначив прохання про ррозгляд мправи у його відсутність.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що 28.07.2021 року відповідач уклав з ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитний договір № 0759-4494 шляхом підписання договору про відкриття кредитної лінії, правил відкриття кредитної лінії та паспорт споживчого кредиту електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора, внаслідок чого отримала кредит у розмірі 4 900,00 грн.

Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 0759-4494 від 28.07.2021 року, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 0759-4494 від 28.07.2021 року.

Із розрахунку заборгованості за договором № 0759-4494 від 28.07.2021 року вбачається, що станом на 12.01.2026 року у відповідача виникла заборгованість перед ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» у розмірі 14 700,00 грн., яка складається з 4 900,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 9 800,00 грн. заборгованості за відсотками.

26.12.2024 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТзОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого первісний кредитор ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Новий Колектор» свої права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передає первісному кредитору під відступлення права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим договором.

Відтак, ТзОВ «Новий Колектор» набуло права вимоги до відповідача у розмірі 14 700,00 грн. та статусу нового кредитора за зобов`язаннями останньої перед ТзОВ «Укр Кредит Фінанс».

З довідки про розмір простроченої заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 0753-0486 від 20.07.2021 року встановлено, що заборгованість відповідача перед ТзОВ «Новий Колектор» становить 14 700,00 грн., яка складається з 4 900,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 9 800,00 грн. заборгованості за відсотками.

Згідно довідки АТ «ТАКСКОМБАНК», щодо надання інформації на виконання ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі Золочівського районного суду Львівської області від 18.02.2026, керуючись ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зазначено, що в АТ «ТАСКОМБАНК» станом на 18.02.2026 відсутня інформація про фізичну особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Зважаючи на зазначене, не може надати наступні докази які витребувалися судом "-чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); - інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_2 за 28.07.2021 р.".

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Якщо кредитодавець, відповідно до умов договору про споживчий кредит, вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Частиною другою ст. 1050 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено: якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 ЦК України.

ТзОВ «Новий колектор» звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, який був підписаний сторонами.

Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте позивачем ТзОВ «Новий колектор» не було надано жодного первинного документу (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, виписки по рахунку та інше), який би засвідчив, що було перераховано грошові кошти відповідачу в розмірі, передбаченому кредитним договором, а відповідач ці кошти отримав.

З урахуванням викладеного вище, дослідивши позовну заяву, додатки до неї, відзив відповідача, суд вважає, що вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками не можуть бути задоволені, оскільки позивачем не надано підтвердження грошового переказу на рахунок відповідача кредитних коштів відповідно до умов договору.

Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 14 700,00 грн., та судових витрат за сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

При ухваленні рішення суд керувався ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України.

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову ТзОВ «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 16.04.2026 року.

Суддя М.В. Бакаїм