Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №445/2313/25 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/2313/25

провадження № 2/445/308/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О. М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Золочеві Львівської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Подоляк Б.Р., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обгрунтування позову зазначає, що 22.07.2014 року відділом ДРАЦС реєстраційної служби Золочівського РУЮ у Львівській області між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. У цьому шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що останні 5-7 років відносини з відповідачем почали погіршуватися, між ними систематично почали виникати непорозуміння з приводу побуту, утримання сім`ї, які в подальшому переростали в конфлікти та сварки. Деякий час, як зазначає позивачка, вона намагалася відновити сімейні відносини, однак такі намагання до позитивного результату не призвели. Як наслідок з 2022 року між сторонами сімейні відносини фактично припинилися, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. У зв`язку із відсутністю між ними взаєморозуміння, почуття любові та поваги, фактичного припинення шлюбних відносин, подальше перебування в зареєстрованому шлюбі є недоцільним.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, останній подав заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, проти ухвалення заочного рішення у випадку неявки відповідача не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке вручено відповідачу особисто під розписку 10.03.2026 року, причин своєї неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб, сторони зареєстрували такий 22.07.2014 року у відділі ДРАЦС реєстраційної служби Золочівського РУЮ у Львівській області, про що складено актовий запис № 122.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , у сторін народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є відсутність бажання у сторін будувати у подальшому сімейні відносини, різні погляди на шлюб та сім`ю, внаслідок чого сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету.

Згідно з ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Так, згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускаєтеся.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватись і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Статтею 110 СК України, передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

За клопотанням відповідача ухвалою суду від 04.11.2025 року сторонам було надано строк для примирення - три місяці.

Як встановлено судом, сторони не примирилися, позивачка не виявила бажання зберегти шлюб з відповідачем, проживає окремо, що свідчить про відсутність у неї бажання до примирення та збереження шлюбу з відповідачем.

Відповідно до ч. 3,4 ст 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Крім цього, суд, розриваючи шлюб між сторонами, враховує інтереси неповнолітньої дочки сторін, оскільки її повноцінний розвиток та виховання у сім`ї, у якій у батьків різні погляди на життя, шлюб, сім`ю, відсутнє взаєморозуміння, є неможливим.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що не має підстав для подальшого збереження шлюбу, у зв`язку з чим доцільно такий розірвати, а позов відповідно задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 гривень.

Керуючись ст. 2,4,5, 141, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 280-283 ЦПК України, ст.56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 22.07.2014 року у відділі ДРАЦС реєстраційної служби Золочівського РУЮ у Львівській області, актовий запис №122.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1211,20 гривень судових витрат по сплаті судового збору.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.04.2026 року.

Суддя О. М. Кіпчарський