Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №344/13080/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/13080/25

Провадження № 33/4808/224/26

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Лазарів О. Б.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвоката Сахненко Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ:

Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 вчинив відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Адміністративне правопорушення вчинене за наступних обставин: так, ОСОБА_1 25 липня 2025 року о 21:40 год. в м. Івано-Франківську по вул. Грюнвальдській, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився в встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що з рішенням суду не погоджується, вважає його незаконним, необґрунтованим, прийнятим на підставі доказів наданих лише працівниками поліції, без врахування відеозапису, на якому відсутній факт керування ним автомобілем.

Вказує, що не керував транспортним засобом, автомобіль не був у русі, що видно з відеозаписів, автомобілем керувала його дружина, а він перебував на місці пасажира, але через те що вона не змогла рушити з місця у них почався конфлікт і вона пішла. Його дружина ОСОБА_2 , дала суду аналогічні пояснення, але суд безпідставно їх відхилив.

Наголошує, що у випадку не доведеності факту керування вимога пройти огляд є незаконною і необґрунтованою. Він відмовився від огляду виключно через те, що не керував транспортним засобом.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Сахненко Л.В. з`явилися в судове засідання апеляційного суду. Їм роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 271 КУпАП, відповідно. Клопотань не заявлено. Просили постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25 липня 2025 року серії ЕПР1 № 402661 (а.с. 1) ОСОБА_1 25 липня 2025 року о 21:40 год. в м. Івано-Франківську по вул. Грюнвальдській, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився в встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – поліцейським 1 взводу 2 роти УПП бат. УПП в Івано-Франківській області рядовим поліції Антончиком О.А., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.

ОСОБА_1 від підпису та дачі пояснень відмовився.

Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ПОКЦПЗ ШФ ОР» (а.с. 2) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці не пройшов огляд в медичному закладі у зв`язку з відмовою.

Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.п. 4, 5) вбачається, що вони того дня о 21-40 год. на перехресті вулиць Грюнвальдська-Привокзальна виявили автомобіль з увімкнутим поворотом, який зупинився та перешкоджав руху. При спілкуванні з водієм свідки запідозрили, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, після чого вони викликали працівників поліції. Вказані свідки, які були присутні на місці правопорушення зазначені в протоколі про адміністративне право порушення де також міститься їх власноручний підпис.

На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 7), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано як працівники поліції приїхали на місце виклику де перебували свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та повідомили, що про виявлення водія з ознаками сп`яніння. Далі працівники поліції звернулись до ОСОБА_1 , як до водія та попросили надати документи для перевірки. Далі працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці, але від такого ОСОБА_1 відмовився. Після відмови працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти такий огляд у медичному закладі, але від такого останній також відмовився. Далі працівники поліції роз`яснили наслідки відмови та повідомили про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Далі зафіксовано складання протоколу про адміністративне правопорушення, які ОСОБА_1 відмовився підписувати. Далі працівники поліції відпустили ОСОБА_1 додому але останній підійшов до працівника поліції і намагався його вдарити у зв`язку з чим до нього було застосовано спец засоби – кайданки, затримано та доставлено у відділення поліції. У відділенні поліції працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративне правопорушення. Також працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та оголосили зміст складених документів.

Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.

Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Твердження апелянта про, що він не керував транспортним засобом і не відеозаписами не зафіксовано факту керування ним автомобілем спростовується наявними матеріалами справи. Зокрема показаннями свідків та відеозаписами, якими зафіксовано, що працівники поліції приїхали на місце виклику де перебували свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та повідомили, що про виявлення водія з ознаками сп`яніння, працівники поліції зверталися до ОСОБА_1 , як до водія та попросили надати документи для перевірки, який не заперечував з приводу керування транспортним засобом.

Також слід зазначити, що причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо відмови особи пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у передбачений законом спосіб.

Твердження апелянта про те, що автомобілем керувала його дружина, а він перебував на місці пасажира, але через те що вона не змогла рушити з місця у них почався конфлікт і вона пішла не є слушним, оскільки ОСОБА_1 таких пояснень по приїзду працівників поліції не давав, також на місці факту перебування дружини ОСОБА_2 не було встановлено.

Крім того пояснення ОСОБА_2 в суді першої інстанції не можуть бути прийняті до уваги, бо вони суперечать наявним в матеріалах справи доказам та підлягають критичному ставленню, оскільки ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 і може бути зацікавлена в розгляді справи.

Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція.

Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і йому, як водію транспортного засобу запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 від такої пропозиції відмовився. У зв`язку з відмовою пройти огляд на місці працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти такий огляд у медичному закладі, але від такого ОСОБА_1 також відмовився.

Такі дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та стали підставою для оформлення протоколу.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння у відповідності до закону, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, які б підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло