Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №719/201/26 — Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/201/26

Номер провадження 3/719/77/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Новодністровськ

Суддя Новодністровського міського суду Чернівецької області Вербіцька М. В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , фахівця з режимно-секретної роботи (керівник режимно-секретного органу) ПАТ «Нижньодністровська ГЕС», громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу № 387 про адміністративне правопорушення за ст. 212-2 КУпАП ОСОБА_1 як посадова особа — фахівець з режимно-секретної роботи (керівник режимно-секретного органу) ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» (юридична адреса – м. Новодністровськ Дністровського району Чернівецької області, квартал 18, буд. 2, каб. РСО - місце вчинення правопорушення), допустила порушення вимог чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці, які визначені п. 4 ст. 28, п.п. 9, 10 ст. 39 Закону України «Про державну таємницю» (введений в дію Постановою ВР України № 3856 від 21.01.1994. далі - Закон) та вимоги п.п. 41-43 «Порядку організації забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою КМ України від 18.12.2013 № 939 (далі – Порядок 939), відповідальність за вчинення яких передбачена п. 5, 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці (встановлено спеціальною комісією Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області у ході перевірки стану охорони державної таємниці в ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС», акт перевірки від 16.03.2026 № 75/26/1649дск – час виявлення вчинення правопорушення).

Діяльність, пов`язана з державною таємницею, у Приватному акціонерному товаристві «Нижньодністровська ГЕС», здійснюється на підставі спеціального дозволу ЧЦЗ-2022-41, наданого Управлінням СБУ в Чернівецькій області 02.08.2022, терміном дії до 1 квітня 2026 року (на підставі статті 20 Закону України «Про державну таємницю»).

ОСОБА_1 як посадова особа, на яку покладено обов`язки щодо забезпечення охорони державної таємниці (керівник РСО) порушила вимоги п.п. 41-43 Порядку 939 у частині неналежного забезпечення охорони державної таємниці в установі, чим створила передумови до витоку та розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, так як 13.01.2025 наказом генерального директора Приватного акціонерного товариства «Нижньодністровська ГЕС» № 09/1 було покладено обов`язки фахівця з режимно-секретної роботи (керівника РСО) на головного інженера товариства ОСОБА_2 , який відповідно до номенклатури посад не має права на виконання таких обов`язків (згідно з номенклатурою посад, функції керівника РСО на період його тимчасової відсутності виконує - начальник команди відомчої воєнізованої охорони ПАТ «Нижньодністровська ГЕС» ОСОБА_3 ).

Разом з тим, наказом генерального директора від 14.01.2026 № 1-П, ОСОБА_4 призначено на посаду фахівця з режимно-секретної роботи (керівника РСО), без відповідного погодження з Управлінням СБУ в Чернівецькій області, а ОСОБА_1 переведено з посади фахівця з режимно-секретної роботи (керівника РСО) Приватного акціонерного товариства «Нижньодністровська ГЕС» на посаду завідувачки бюро перепусток команди відомчої воєнізованої охорони (наказ № 3-к).

Так, ОСОБА_4 з 14 січня 2026 року по теперішній час виконує обов`язки керівника РСО без відповідного погодження з Управлінням СБУ в Чернівецькій області. У порушення вимог п. 40 Порядку 939 не направлено до органу СБУ пакет документів для розгляду питання про погодження покладення на нього обов`язків щодо забезпечення режиму секретності в установі. У зв`язку відсутністю матеріалів на погодження керівника РСО, органом СБУ не здійснено відповідну перевірку знань ОСОБА_4 нормативно-правових актів у сфері охорони державної таємниці та не з`ясовано питання щодо можливості виконання ним покладених на РСО завдань.

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді фахівця з режимно-секретної роботи (керівника режимно-секретного органу) ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС», порушила вимоги статті 39 Закону України «Про державну таємницю» та п.п. 41-43 Порядку 939, які визначають права та обов`язки РСО (довідково: своєчасне розроблення та здійснення разом з іншими структурними підрозділами підприємства, установи, організації заходів щодо охорони державної таємниці).

Описані вище порушення порядку забезпечення та здійснення режимно-секретної діяльності носять триваючий характер та створюють передумови до невиконання ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» державних завдань та функцій у сфері охорони державної таємниці.

ОСОБА_6 як уповноважена посадова особа, на яку покладались обов`язки щодо забезпечення охорони державної таємниці Приватного акціонерного товариства «Нижньодністровська ГЕС», відповідальна за здійснення постійного контролю за охороною державної таємниці та секретоносій, допустила невиконання службових обов`язків у сфері збереження державної таємниці покладених на неї завдань, чим порушила вимоги пункту 4 статті 28 та пункти 10, 11 ст. 39 Закону України «Про державну таємницю», щодо забезпечення охорони державної таємниці згідно встановлених вимог в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, чим скоїла адміністративне правопорушення у сфері охорони державної таємниці, передбачене пунктом 6 (невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці) частини 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судове засідання у справі було призначене на 16.04.2026 о 09 год. 30 хв.

ОСОБА_1 у судове засідання з`явилася, повідомила суд, що свою вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнає.

Пояснила, що 13.01.2026 вона була переведена з посади фахівця з режиму секретності на завідувачки бюро відпусток.

Відповідно до наказу генерального директора ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» № 09/1 було покладено обов`язки фахівця з режимно-секретної роботи (керівника РСО) на головного інженера товариства ОСОБА_2 , у зв`язку з чим вона передала йому усі робочі матеріали та документи.

ОСОБА_1 звернула увагу суду, що раніше на час її відпустки ОСОБА_2 уже здійснював посадові обов`язки фахівця з режиму секретності.

Також ОСОБА_1 наголосила, що ОСОБА_2 мав допуск до державної таємниці станом на 13.01.2026 – форму № 3 від СБ України у Чернівецькій області і мав доступ до державної таємниці, наданий ПрАТ відповідним наказом. Але, дійсно, у номенклатурі посад його посада – головний інженер - не включала можливість здійснення обов`язків фахівця з режимно-секретної роботи, які на нього були покладені у зв`язку з її переведенням на іншу посаду.

Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що 13.01.2026 у неї був знятий доступ до державної таємниці, а ОСОБА_4 був прийнятий на посаду керівника РСО з 14.01.2026.

Суддя, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п. 5, 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з таких підстав.

Суддя резюмує, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та витягу з акту перевірки стану охорони державної таємниці від 23.03.2026 № 75/26/1902 дск ОСОБА_1 звинувачується у допущенні двох правопорушень.

Щодо призначення на посаду керівником РСО ОСОБА_4 без погодження покладення на нього обов`язків щодо забезпечення режиму секретності в установі з Управлінням СБ України в Чернівецькій області суддя встановила таке.

Відповідно до наказу № 22-к від 01.06.2022 ОСОБА_1 була переведена на посаду фахівця з режиму секретності з 01.06.2022.

Згідно з наказом № 34 ДСК від 20.07.2022 їй було надано доступ до інформації, що становить державну таємницю зі ступенем секретності «таємно».

13.01.2026 наказом генерального директора Приватного акціонерного товариства «Нижньодністровська ГЕС» № 09/1 було покладено обов`язки фахівця з режимно-секретної роботи (керівника РСО) на головного інженера товариства ОСОБА_2 .

Наказом № 3-к ОСОБА_1 переведено з посади фахівця з режимно-секретної роботи (керівника РСО) ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» на посаду завідувачки бюро перепусток команди відомчої воєнізованої охорони з 14.01.2026.

У матеріалах справи відсутній наказ № 3-к, у протоколі та акті перевірки стану охорони державної таємниці від 23.03.2026 № 75/26/1902 дск лише містяться посилання на нього і він датується у вказаних документах 14.01.2026, у своїх поясненнях ОСОБА_1 вказала, що наведений наказ був виданий 13.01.2026, тому суддя не може достовірно встановити дату видачі наказу № 3-к, хоча, логічно, він мав би бути прийнятий у день покладення обов`язків фахівця з режимно-секретної роботи (керівника РСО) на головного інженера товариства ОСОБА_2 , а саме – 13.01.2026.

Наказом генерального директора від 14.01.2026 № 1-П, ОСОБА_4 призначено на посаду фахівця з режимно-секретної роботи (керівника РСО), без відповідного погодження з Управлінням СБУ в Чернівецькій області

Отже, суддя доходить переконання, що, позаяк ОСОБА_4 не міг бути призначений на посаду фахівця з режимно-секретної роботи (керівника РСО) до того моменту, доки ОСОБА_1 уже була з неї переведена, спочатку відбулося її переведення, а потім ОСОБА_4 був призначений на вказану посаду.

А тому ОСОБА_1 уже не виконувала обов`язки, пов`язані з охороною державної таємниці та контролем за охороною державної таємниці, які належали їй раніше за посадою фахівця з режимно-секретної роботи (керівника РСО).

Тому обов`язки щодо охорони державної таємниці та контролю за її охороною, пов`язані з направленням до органу СБ України пакету документів для розгляду питання про погодження покладення на ОСОБА_4 обов`язків щодо забезпечення режиму секретності в установі, уже не покладалися на ОСОБА_1 , а тому вона не може нести відповідальність за допущене правопорушення.

Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» та «Коробов проти України»). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Щодо покладення обов`язків фахівця з режимно-секретної роботи (керівника РСО) на головного інженера товариства ОСОБА_2 , який відповідно до номенклатури посад не має права на виконання таких обов`язків

ОСОБА_1 визнала, що, дійсно, за номенклатурою посад до обов`язків головного інженера не належать функції керівника РСО, а також, що вона, ймовірно, по посаді мала довести цю інформацію до відома генерального директора ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» ОСОБА_7 .

Вона також надала суду копію наказу № 3-з від 31.03.2026 про звільнення її з посади завідувачки бюро перепусток команди відомчої воєнізованої охорони.

Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення та акту перевірки стану охорони державної таємниці від 23.03.2026 № 75/26/1902 дск згідно з номенклатурою посад, функції керівника РСО на період його тимчасової відсутності виконує начальник команди відомчої воєнізованої охорони ПАТ «Нижньодністровська ГЕС» ОСОБА_3 .

У матеріалах справи містяться зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці, підписані ОСОБА_1 06.06.2022 про те, що вона з ними ознайомлена.

Серед таких обов`язків також визначено, що вона бере на себе зобов`язання, у тому числі, повідомляти посадовим особам, які надали їй доступ до державної таємниці та відповідним режимно-секретним органам про виникнення обставин, передбачених ст. 23 закону України «Про державну таємницю», або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної їй державної таємниці.

Наведений обов`язок кореспондується із ст. 28 Закону України «Про державну таємницю».

У ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» визначено, що державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; охорона державної таємниці - комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.

Приписами ст. 2 Закону України «Про державну таємницю» передбачено, що відносини у сфері охорони державної таємниці регулюються Конституцією України, законами України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», цим Законом, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, 8 ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. Основними завданнями РСО є: недопущення необґрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації; своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї; виявлення та закриття каналів просочення секретної інформації в процесі діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації; забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов`язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин; організація та ведення секретного діловодства; здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об`єктах.

Згідно абз. 5 ст. 28 Закону України «Про державну таємницю» громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний, зокрема, виконувати вимоги режиму секретності.

Відповідно до абз. 9-11 ст. 39 Закону України «Про державну таємницю» посадові особи та громадяни, винні у порушенні встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці; порушенні встановленого законодавством режиму секретності та невиконанні обов`язків щодо збереження державної таємниці; невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Ч. 1 ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» визначає, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.

Відповідно до абз. 11 ст. 39 Закону України «Про державну таємницю» посадові особи та громадяни, винні у невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Проаналізувавши в сукупності положення чинного законодавства України, у тому числі положення п. 41-43 Порядку № 939, а також надані матеріали справи, доходжу висновку, що ОСОБА_1 як посадова особа, на яку покладено обов`язки щодо забезпечення охорони державної таємниці (керівник РСО), допустила порушення п. 41-43 Порядку № 939, а саме:

- допустила необґрунтований допуск та доступ особи до секретної інформації – покладення обов`язків фахівця з режимно-секретної роботи (керівника РСО) наказом генерального директора Приватного акціонерного товариства «Нижньодністровська ГЕС» № 09/1 від 13.01.2026 на головного інженера товариства ОСОБА_2 , який відповідно до номенклатури посад не мав права на виконання таких обов`язків, та передачу йому відповідної документації;

- неналежно здійснила контроль за порядком доступу працівника до відомостей, що становлять державну таємницю, у зв`язку з чим вона мала візувати наказ керівника підприємства у т. ч. про покладення обов`язків фахівця з режимно-секретної роботи (керівника РСО) на головного інженера товариства ОСОБА_2 .

Тому у діяннях ОСОБА_1 як посадової особи ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» є склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, та за вчинене вона має нести відповідальність.

Згідно зі ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність винної особи, не встановлено.

Майнова шкода вчиненим адміністративним правопорушенням не заподіяна.

Враховуючи вищенаведене, характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, її поведінку до та після вчинення адміністративного правопорушення, беручи до уваги ступінь вини ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також відсутність майнової шкоди, її виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 212-2 КУпАП для посадових осіб, позаяк такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, керуючись ст. 1, 7, 8, 14, 27, 33-36, 38, 40-1, 221, 251, 256, 276-277, 279-280, 283-285, 287, 294, 299, 300, 303, 307-308 КУпАП

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 , фахівця з режимно-секретної роботи (керівник режимно-секретного органу) ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» (на час вчинення адміністративного правопорушення), громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та таку, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн. (п`ятсот десять гривень 00 копійок), на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , фахівця з режимно-секретної роботи (керівник режимно-секретного органу) ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» (на час вчинення адміністративного правопорушення), громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та таку, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок), на користь держави.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк звернення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення такої постанови. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя: Мар`яна ВЕРБІЦЬКА