Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №727/3148/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3148/26

Провадження № 2-о/727/141/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді Дубець О.С.,

за участю секретаря судового засідання Чебуришкіної Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, Чернівецька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівців із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановити факт належності їй свідоцтва про право власності на житло від 09 січня 1997 року на квартиру АДРЕСА_1 , у якому її ім`я зазначено як « ОСОБА_1 ».

В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначає, що спірна квартира була надана її сім`ї на підставі ордера на житлове приміщення № 338 серії БО, виданого на ім`я її чоловіка — ОСОБА_2 , а також членів його сім`ї — дружини ОСОБА_1 та їхньої доньки ОСОБА_3 . У подальшому, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09 січня 1997 року, право спільної сумісної власності на зазначену квартиру було оформлено за членами сім`ї, у тому числі із за заявницею.

Зазначає, що право власності на спірну квартиру виникло та було оформлено відповідно до законодавства, чинного на момент його набуття, тобто до запровадження з 01 січня 2013 року Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З метою приведення у відповідність відомостей про належне їй нерухоме майно та здійснення державної реєстрації речових прав відповідно до вимог чинного законодавства, заявниця звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради. Однак рішенням державного реєстратора від 09 лютого 2026 року №83207893 їй було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, у зв`язку з наявністю розбіжностей у написанні її імені у поданих документах.

Так, заявниця звернулась як ОСОБА_1 , тоді як у свідоцтві про право власності на житло вона зазначена, як ОСОБА_1 . Як зазначає заявниця, такі розбіжності виникли внаслідок перекладу її імені з російської мови на українську, оскільки на момент оформлення правовстановлюючих документів вони заповнювались російською мовою, де її ім`я зазначалося як « ОСОБА_4 ».

З метою усунення вказаних розбіжностей заявниця звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях щодо внесення відповідних змін до свідоцтва про право власності. Проте їй було повідомлено, що представництво Фонду державного майна України у м. Чернівці, яке видавало відповідне свідоцтво, ліквідоване, а документи передані на архівне зберігання, у зв`язку з чим орган приватизації не має правових підстав для вирішення порушеного питання.

У зв`язку з викладеним, враховуючи неможливість виправлення зазначених розбіжностей у позасудовому порядку, а також необхідність реалізації свого права на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, заявниця звернулася до суду та просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документа.

Рух справи та позиція сторін

Ухвалою від 05 березня 2026 року судом відкрите провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив здійснювати в порядку окремого провадження та призначив по справі судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою від 25 березня 2026 року судом залучено до участі у справі заінтересовану особу — Чернівецьку міську раду.

Заявниця ОСОБА_1 та її представниця – адвокатка Кодрян Я.Д. у судове засідання не з`явились. Від представника заявниці до суду надійшла заява в якій остання просила проводити розгляд справи за їхньої відсутності, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Від заінтересованої особи - Чернівецької міської ради, надійшла заява, у якій представниця просила проводити розгляд справи без участі представника органу місцевого самоврядування, вирішення справи залишила на розсуд суду.

Від заінтересованої особи — Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, надійшли пояснення по справі відповідно до яких, регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях вказує, що не є правонаступником представництва Фонду державного майна України у м. Чернівці, не володіє документами щодо приватизації житла по АДРЕСА_2 , і тому не може здійснити виправлення помилки в свідоцтві про право власності та надати додаткові пояснення щодо приватизації вказаного майна.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Досліджені судом докази, встановлені обставини та застосовані норми права

Судом встановлено, що 12 травня 1989 року на ім`я ОСОБА_2 був виданий ордер № 338 серії БО на право зайняття двокімнатної квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Чернівецького міськвиконкому № 110/5 від 18.04.1989, а також на членів його сім`ї: ОСОБА_1 – дружина та ОСОБА_3 – донька (а.с. 8).

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 12 лютого 1977 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_5 , після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09 січня 1997 року, зареєстрованого в Чернівецькому ОБТІ 27 листопада 2007 року та внесеного до реєстрової книги № 84 за № 8010, представництво Фонду державного майна України в м. Чернівці посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності громадянам: ОСОБА_2 та членам його сім`ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 (а.с. 10).

Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 09 лютого 2026 року № 83207893, державним реєстратором відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 у зв`язку з наявними розбіжностями у написанні імені фізичної особи, а саме: заявником зазначена « ОСОБА_1 », тоді як у свідоцтві про право власності співвласником зазначена « ОСОБА_1 » (а.с. 12).

У відповідь на заяву від 17.02.2026 вх. № 19/592, Тамілі Черних регіональним відділенням Фонду державного майна України повідомлено, що представництво Фонду державного майна України у м. Чернівці ліквідовано з 03 листопада 1997 року, а документи та справи передані на постійне зберігання до Чернівецького міського архіву (на даний час — Архівний відділ Чернівецької міської ради). Також зазначено, що Регіональне відділення ФДМУ не уповноважене вносити зміни до раніше виданих правовстановлюючих документів (а.с. 13).

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою пенсійного віку (а.с. 14).

Відповідно до паспорта громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , дата реєстрації – 02.06.1989 (а.с. 6).

З наведеного судом встановлено, що існують розбіжності у написанні імені заявниці, а саме: « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_4 », що унеможливлює проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, належне останній.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, про що зазначено в пункті 1 частини першої статті 315 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам дано роз`яснення, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію права власності на належну їй на підставі свідоцтва про право власності, виданого представництвом Фонду державного майна України в м. Чернівці 09 січня 1997 року, частку у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку із розбіжностями у написанні її імені. Встановлення факту належності правовстановлюючого документа заявниці має для неї юридичне значення, оскільки надасть можливість здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Разом з тим, з наданих доказів суд дійшов висновку, що встановлення зазначеного факту в позасудовому порядку є неможливим.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

З положень пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що із відповідною заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали повинна звертатись до суду особа, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем.

У відповідності до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями статей 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що з наданих заявницею доказів вбачається, що свідоцтво про право власності на житло від 09 січня 1997 року, видане представництвом Фонду державного майна України в м. Чернівці, відповідно до якого співвласником квартири АДРЕСА_1 зазначена ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 .

Висновки суду за результатами розгляду справи

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

З огляду на висновки, наведені судом в мотивувальній частині рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається заявниця, як на підставу заявлених вимог, оцінивши належність доказів, їх допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить висновку, що заявлені вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 273, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, Чернівецька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити, що свідоцтво про право власності на житло від 09 січня 1997 року, видане представництвом Фонду державного майна України в м. Чернівці на підставі розпорядження від 09 січня 1997 року № 22393, на квартиру АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Заявниця: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, юридична адреса: м. Чернівці, вул. Лук`яна Кобилиці, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 42891875.

Заінтересована особа: Чернівецька міська рада, юридична адреса: площа Центральна 1 м. Чернівці, код ЄДРПОУ 36068147.

Дата складання повного судового рішення 16 квітня 2026 року.

Суддя Дубець О.С.