Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 квітня 2026 р.
Справа: №643/12473/25
Суддя: Сугачова О. О.
Справа № 643/12473/25
Провадження № 3/643/396/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2026
16 квітня 2026 року місто Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. розглянувши клопотання адвоката Сергєєва Максима Анатолійовича про проведення судових засідань у режимі відеоконференції,
в с т а н о в и в:
У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судове засідання призначене на 16.04.2026 о 11:00 годині.
14.04.2026 на електронну адресу суду надійшло клопотання від адвоката Сергєєва М.А. про проведення судових засідань у дистанційному режимі відеоконференції між Салтівським районним судом міста Харкова та ним, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Суд вивчивши доводи клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших Законів України.
Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Згідно вимог ст. 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим кодексом та іншими законами України.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, які передбачають можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого суду чи поза приміщенням суду, та не передбачають порядку розгляду заяв про такий судовий розгляд.
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, і, зокрема, врегулювання порядку проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону і вирішити питання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за правилами, закріпленими в Кримінальному процесуальному кодексі України.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) у разі, неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин, а також необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.
Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.
Питання участі в судовому засіданні сторони в режимі відеоконференції суд має право вирішувати з урахуванням всіх об`єктивних обставин, які складаються при розгляді справи, до початку певного судового засідання, в певному конкретному випадку.
Суд зауважує, що такі поняття, як «поважність причин», «оперативність судового провадження», «підстави, визначені судом достатніми», «інтереси кримінального провадження» є оціночними, що власне і є обставинами, які мають бути обґрунтовані учасником судового провадження у клопотанні про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Таким чином, проведення судового засідання в режимі відеоконференції є винятком із загального правила, і відповідні ухвали мають бути мотивовані належним чином певними обставинами, які унеможливлюють або роблять недоцільним проведення судового засідання у звичайному режимі.
Відповідно до ч. 4 ст. 336 КПК України, учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.
Так, клопотання адвоката Сергєєва М.А. про проведення судових засідань в режимі відеоконференції надіслане захисником до суду 14.04.2026, на судове засідання, яке призначене на 16.04.2026, не може розцінюватись як подане завчасно.
Далі, клопотання адвоката Сергєєва М.А. було направлено в електронному вигляді на електронну адресу суду, не через систему «Електронний суд», та не містить електронного цифрового підпису адвоката у відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч. 1-2 ст. 6 зазначеного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Із поданого до суду клопотання адвоката Сергєєва М.А., вбачається, що він не скріплений електронним цифровим підписом, не підписаний, отже клопотання не містить оригіналу підпису адвоката або перевіреного належним чином накладеного електронно-цифрового підпису на електронному документі.
Отже, в ткому випадку, клопотання вважається таким, що не підписане особою, яка його подає.
За наведених вище обставин, клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції не підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України, суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Сергєєва Максима Анатолійовича про проведення судових засідань у режимі відеоконференції.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Сугачова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua