Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №642/679/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №642/679/26

Суддя: Ольховський Є. Б.

"16" квітня 2026 р.

642/679/26

2/642/789/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Ольховського Є.Б.

за участю секретаря Семенюк А.Є.

розглянувши в спрощеному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-

в с т а н о в и в:

В лютому 2026 року представник позивача ТОВ «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» звернувся до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача – ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 заборгованості за надані послуги ПП «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» ЄДРПОУ: 33118692 на рахунок правонаступника – Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» код ЄДРПОУ: 33118692, дата реєстрації: 17.11.2025 року, місцезнаходження юридичної особи: 61023, Харківська обл., м. Харків, вул. Весніна, будинок 5 в період з серпня 2024 року по 31 жовтня 2025 року, в розмірі 26 951, 18 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 025, 20 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» є правонаступником Приватного підприємства «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ», що підтверджується рішенням власників від 08 квітня 2025 року та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, відповідно до яких 17 листопада 2025 року здійснено державну реєстрацію ТОВ «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» у результаті перетворення. Позивач зазначає, що між Приватним підприємством «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» та обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Орхідея» 01 грудня 2020 року укладено договір № 2090, предметом якого є надання комплексу послуг та виконання робіт з утримання та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м. Харків, провулок Лосівський. Відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а також нежитлового приміщення цокольного поверху, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, фактичне володіння вказаними об`єктами нерухомості розпочалося раніше, що підтверджується актами приймання-передачі об`єктів нерухомого майна.

Позивач зазначає, що з серпня 2024 року відповідач припинив належним чином виконувати свої зобов`язання щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим станом на момент звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 26 951 грн 18 коп. Також позивач вказав, що підприємством фактично надавалися послуги з утримання будинку, що підтверджується укладеними договорами з відповідними підрядними та комунальними організаціями, зокрема договорами на технічне обслуговування газового обладнання, обслуговування ліфтів, охоронні послуги, централізоване водопостачання та водовідведення, розподіл електричної енергії, вивезення побутових відходів та інші. Крім того, позивач зазначив, що раніше звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, який було видано 16 грудня 2025 року, однак у подальшому за заявою відповідача ухвалою суду від 05 січня 2026 року вказаний судовий наказ було скасовано, у зв`язку з чим позивач реалізував своє право на звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження.

Ухвалою від 09.02.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач скористався правом на подання відзиву, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не доведено факт належного надання житлово-комунальних послуг, а також зазначив, що надані документи, зокрема акти звірки, не можуть вважатися належними та допустимими доказами, оскільки, на його думку, не підтверджують фактичного обсягу та якості наданих послуг. Також відповідач зазначає, що матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що до ТОВ «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» перейшло право стягувати з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги нібито надані ПП «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» (ЄДРПОУ:33118692) на користь правонаступника - ТОВ «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ», яка утворилась за період з серпня 2024 по 31 жовтня 2025 року, в розмірі 26 951 (двадцять шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна) грн. 18 коп.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що доводи відповідача є безпідставними, оскільки акти звірки взаєморозрахунків містять детальний перелік нарахувань, включаючи види послуг, їх обсяг, тариф та період надання, а також підтверджують наявність заборгованості. Позивач наголосив, що у сукупності з договорами з постачальниками та підрядними організаціями ці документи підтверджують факт надання послуг. Позивачем додано до матеріалів справи договір № 2070 від 01 серпня 2020 року.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у яких повторно зазначив про відсутність належних доказів надання послуг та наполягав на відмові у задоволенні позову. Відповідач наголошує, що складання передавального акту є обов`язковою умовою процедури припинення юридичної особи шляхом перетворення.

У свою чергу, позивач подав пояснення на заперечення, в яких вказав, що обов`язок відповідача щодо оплати житлово-комунальних послуг виникає не лише з договору, але й безпосередньо з норм законодавства, а також з факту володіння нерухомим майном, яке обслуговується позивачем. Позивачем долучено до матеріалів справи Передавальний акт ПП «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» від 12.11.2025 р.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено що приватне підприємство «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» є суб`єктом господарювання, що діє відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та власного Статуту. На підставі договору № 2070 від 01.08.2020 року, укладеного з Обслуговуючим кооперативом «ЖБК „Орхідея“», підприємство зобов`язалося здійснювати утримання, експлуатацію та технічне обслуговування спільного майна житлового комплексу, надавати експлуатаційні послуги та інші послуги, пов`язані з належним функціонуванням багатоквартирного будинку.

08 квітня 2025 року власники Приватного підприємства «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» ЄДРПОУ: 33118692 прийняли рішення про реорганізацію ПП «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ».

17 листопада 2025 року зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» в результаті перетворення, керівником якого є – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . ТОВ «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» нині діє на основі статуту від 12.11.2025 року. Додатково позивачем долучено передавальний акт ПП «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» від 12.11.2025 р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є правонаступництво. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ», в особі керівника – Лівади Олександра Геннадійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) є належним позивачем у справі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна у багатоквартирному будинку, який обслуговується позивачем, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 з 08.12.2021 року; нежитлового приміщення цокольного поверху № 22 в літ. "А-10" за адресою: АДРЕСА_4 з 03.11.2022 року. Вказаний факт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідно до інформаційних довідок № 998615073, № 998614789, № 998614953 від 21.11.2025 року, наданою позивачем.

Суд бере до уваги, що між сторонами виникли правовідносини щодо надання житлово-комунальних послуг, що підтверджується укладеною між ОСОБА_1 та ПП «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ», в особі директора Баранова Є.Є. 19.04.2021 року угодою № 2070067 про приєднання до договору забезпечення та надання житлово-комунальних послуг від 01 травня 2018 року.

Таким чином, ОСОБА_1 є належним відповідачем у справі.

Факт надання позивачем послуг підтверджується укладеними договорами з відповідними організаціями, які забезпечують функціонування житлового будинку, а також актами звірки та розрахунками, що відображають нарахування за надані послуги.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо неналежності актів звірки як доказів, оскільки такі документи у сукупності з іншими доказами є достатніми для встановлення обсягу нарахувань та наявності заборгованості. Водночас відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження здійснення оплати або на спростування розрахунків позивача (власний контррозрахунок).

Відповідно до положень статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до статті 610 ЦК України, невиконання або неналежне виконання грошового зобов`язання є порушенням зобов`язання.

Згідно зі статтею 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, а відповідно до частини 2 статті 382 ЦК України: усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частина перша статті 360 Цивільного кодексу України встановлює, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частини 2 статті 7 та статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, визначені договором. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Відповідно до статті 13 цього Законом України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Таким чином суд вважає що позивач здійснив нарахування заборгованості у відповідності до діючого законодавства.

Зауваження відповідача щодо отримання послуг неналежної якості судом відхиляються оскільки діючим законодавством передбачено алгоритм дій споживача у цьому випадку зокрема порядок дій споживачів вразі наявності претензій споживачів щодо якості послуг з теплопостачання врегульований «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року.

Відповідно до пункту 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року (далі Правила), критерієм якості послуги з централізованого опалення є температура повітря в житлових приміщеннях квартири, яка, відповідно Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 151 від 17 лютого 2010 року (далі Порядок), становить +18 С - в рядових кімнатах, +20 С - в наріжних, за умови їх утеплення.

Для встановлення фактичної якості послуги, та у разі необхідності вжиття заходів по забезпеченню нормативного температурного режиму у квартирі (приміщенні) необхідно провести перевірку якості послуги централізованого опалення безпосередньо у квартирі (приміщенні). Порядок перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг врегульовано пунктами 36-39 вказаних Правил.

У разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв`язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі.

У повідомленні зазначається прізвище, ім`я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов`язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов`язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім`я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

Представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов`язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.

Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов`язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з`явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку.

У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об`єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об`єднання споживачів.

За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2 Правил. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця.

У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта- претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 3 Правил. Виконавець зобов`язаний розглянути такий акт-претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв`язуються у суді. Споживач має право на досудове розв`язання спору шляхом задоволення пред`явленої претензії.

Схожі дії споживача передбачені і відносно інших комунальних послуг неналежної якості.

Суд вважає що відповідачем не спростовано розрахунок суми заборгованості, не надано контррозрахунку, що є його процесуальним обов`язком (статті 12, 81 ЦПК України).

З огляду на наведене суд вважає позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню та стягує з відповідача суму заборгованості за надані послуги ПП «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» на рахунок правонаступника – Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» в період з серпня 2024 року по 31 жовтня 2025 року, в розмірі 26 951, 18 грн.

Враховуючи вимоги статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 025, 20 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 141, 259, 263–265 ЦПК України, ст.ст. 13,14, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 заборгованості за надані послуги ПП «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» ЄДРПОУ: 33118692 на рахунок правонаступника – Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСОВЕ ПРОМІННЯ» код ЄДРПОУ: 33118692, дата реєстрації: 17.11.2025 року, місцезнаходження юридичної особи: 61023, Харківська обл., м. Харків, вул. Весніна, будинок 5 в період з серпня 2024 року по 31 жовтня 2025 року, в розмірі 26 951, 18 грн.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 3 025, 20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення виготовлене 16.04.26р.

Суддя - Є. Ольховський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua