Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №206/1381/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/1381/26

Провадження 2/206/1515/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

за участі секретаря Тимченко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом АТ «ПУМБ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить: - визнати виконавчий напис №17008 від 05.05.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Хара Н.С., таким, що не підлягає виконанню, а також понесені ним судові витрати.

В обґрунтування позову вказує на те, що в 05.05.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. видано виконавчий напис № 17008 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» заборгованості в розмірі 33049,10 грн за кредитним договором № 1001133639301 від 26.09.2018 року. Сума у розмірі 33049,10 грн складається з суми заборгованості 32799,10 грн та за вчинення виконавчого напису 250,00 грн. Приватним виконавцем Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження № 62166730 та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату. Вважає виконавчий напис таким, що було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, та просив визнати його таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 20 березня 2026 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про визнання позовних вимог в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, просив стягнути з відповідача 50% судового збору.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що 26 вересня 2018 року між ОСОБА_1 і ПАТ «ПУМБ» був укладений кредитний договір № 1001133639301, за яким останньому було надано грошові кошти.

05.05.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис № 17008, яким з відповідача стягнено заборгованість в розмірі 33049,10 грн..

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. від 25 травня 2020 відкрито виконавче провадження № 62166730 з примусового виконання виконавчого напису № 17008 від 05.05.2020 року.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Позивач вказує на те, що виконавчий напис взагалі не містить інформації про надані нотаріусу документи, на підставі яких нотаріус дійшов висновку про безспірність заборгованості і наявності підстав для вчинення виконавчого напису.

Дійсно, з виконавчого напису № 17008 від 05.05.2020 року взагалі не вбачається, що нотаріусу були надані документи, які б свідчили про наявність заборгованості і її безспірність, а також документи, які б підтверджували направлення вимоги про погашення заборгованості боржнику і отримання ним такої вимог.

За таких підстав, суд вважає, що безумовним фактом, який свідчить про небезспірність заборгованості за кредитним договором, є та обставина, що розмір заборгованості був визначений самостійно відповідачем, з позивачем розмір заборгованості не узгоджувався і ним не визнається.

Також приватним нотаріусом не враховано наступне.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому вона була офіційно оприлюднена, після набрання постановою законної сили.

Таким чином, пункт 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», на момент вчинення виконавчого напису діяв наступній в редакції «….Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами. Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Відповідно до ст. 129-1КонституціїУкраїни, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили, опублікована на офіційному сайті Верховної ради України.

В Постанові Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», та в Постанові КМУ від 29 червня 1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», які містяться на офіційному сайті Верховної ради України, є посилання на вищевказану постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, та ухвалу Вищого адміністративного суду № К/800/6492/17 від 01.11.2017 р., якою дана постанова залишена без змін.

З аналізу вищевказаних судових рішень, вбачається, що після 01.11.2017 р. (дата набрання законної сили Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14), нотаріуси не мають право вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Харою Н.С.05травня 2020 року, після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально.

З огляду на вищевказане, приватним нотаріусом Харою Н.С. недотримані умови вчинення спірного виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, передбачені Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому наявні підстави для визнання цього виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 21 жовтня 2020 року по справі № 172/1652/18.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню, підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем визнано позовні вимоги до початку розгляду справи по суті з нього підлягає стягненню на користь позивача 50% сплаченого судового збору, інші 50%, відповідно до положень ст. 142 ЦПК України, судового збору повернути позивачу з державного бюджету.

На підставі Закону України «Нотаріат», Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23, 76-81, 89, 95, 137, 141, 142, 258-259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 05 травня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 17008, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., яким з відповідача стягнено заборгованість в розмірі 33049,10 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь держави 50% суми судового збору у розмірі665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк»: місцезнаходження за адресою: 04070, м.Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ – 14282829.

Суддя В.В. Малихіна