Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №173/845/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/845/26

Номер провадження1-кп/173/119/2026

В И Р О К

іменем України

16 квітня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (ЄРДР № 12026041430000068 від 23.01.2026) за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. П`ятихатки, Дніпропетровської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався і діє по теперішній час.

22 січня 2026 року, близько 14 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, належного AT «Укрзалізниця».

Реалізуючи свій корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення кабельно-провідної продукції, 22.01.2026, близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 прибув на охоронювану територію AT «Укрзалізниця», розташовану за адресою: вул. Привокзальна, 1, м. Верхівцеве, Верхівцевської територіальної громади, Кам`янського району, Дніпропетровської області, де шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю охорони, незаконно увійшов на територію підприємства. Після цього ОСОБА_4 підійшов до дизельного локомотива 2ТЕ116-1356, який знаходився на п`ятій колії парку прибуття, навпроти приміщення оборотного локомотивного депо та, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, фізичною силою рук відчинив двері та проник усередину локомотива, що є сховищем у розумінні кримінального закону. ОСОБА_4 , перебуваючи всередині локомотива, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, за допомогою акумуляторних ножиць та із застосуванням фізичної сили рук незаконно почав вирізати кабельно-провідну продукцію, чим виконував дії, безпосередньо спрямовані на таємне викрадення чужого майна. Надалі, у період часу з 15 год. 00 хв. до 15 год. 30 хв., діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, маючи помилкову впевненість у тому, що його дії залишаються непоміченими, ОСОБА_4 складав вирізану кабельно- провідну продукцію до сумки, однак не мав реальної можливості розпорядитися викраденим майном, оскільки залишався на місці вчинення кримінального правопорушення. Близько 15 год. 30 хв. 22.01.2026 незаконні дії ОСОБА_4 були виявлені працівниками охорони AT «Укрзалізниця» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які, виконуючи свої службові обов`язки з охорони майна підприємства, затримали ОСОБА_4 безпосередньо в локомотиві з кабельно-провідною продукцією, а саме проводами ПРМТ-240 мм2 довжиною 15,11 м на суму 7768,58 грн. та ПРМТ-95 мм2 довжиною 6,50 м на суму 1352,70 грн. (вид брухту — мідь), загальною довжиною 21,61 метра на загальну суму 9121 гривня 28 копійок.

Так, ОСОБА_4 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони.

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 174/26 від 27.01.2026, загальна вартість об`єктів дослідження, а саме проводів ПРМТ-240 мм2 в кількості 15,11 м та ПРМТ-95 мм2 в кількості 6,50 м загальною вагою 37,1675 кг, за цінами брухту кольорових металів, становила 9121,28 грн. (дев`ять тисяч сто двадцять одна гривня 28 коп.).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що 22.01.2026, близько 15 год. 00 хв. він прибув на охоронювану територію AT «Укрзалізниця», відчинив двері та проник усередину локомотива, за допомогою акумуляторних ножиць вирізав кабельно-провідну продукцію, склав її до сумки, однак його було виявлено працівниками охорони AT «Укрзалізниця».

Обвинувачений не оспорює обставин кримінального правопорушення, щиро кається у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.

Представник потерпілого «Дніпровське локомотивне депо філії «Локомотивна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» до суду не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі, і можливості застосування порядку передбаченого ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи те що, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінальньного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, розповів про обставини кримінального правопорушення, ніхто із учасників не заперечує проти застосування порядку, передбаченого ч. 3 ст. 349 КПК України і у суду відсутні сумніви у добровільності їх позиції, суд роз`яснив учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, прийшов до висновку про можливість застосування цього порядку і визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 винен у вчиненні кримінального правопорушення та його дії необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням в сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставину, що пом`якшує покарання, а саме.

ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за місцем мешкання характеризується посередньо, є осудним і працездатним, ніде не працює, не одружений, проживає разом з донькою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Згідно досудової доповіді, складеної стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюються, як середній. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе на певний строк.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України.

В той же час, суд враховує, що ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення будь - яких протиправних проступків не вчиняв, від органів досудового розслідування та суду не ухилявся, протягом усього кримінального провадження добросовісно виконував обов`язки обвинуваченого, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що значною мірою сприяло встановленню істини у кримінальному провадженні, викрадене майно повернуто потерпілому, потерпілий до обвинуваченого не має претензій матеріального або морального характеру.

Враховуючи викладені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченого, а також конкретні обставини кримінального провадження, які в своїй єдності й сукупності знижують ступінь небезпечності особи для суспільства, суд вважає, що від відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно звільнити з випробуванням згідно ст. 75 КК України та з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На переконання суду, саме звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з іспитовим строком відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Так як під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , не обирався і суд дійшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з встановлення строку випробування та враховуючи, що під час розгляду справи обвинувачений не допускав ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , при ухваленні вироку.

Цивільний позов не заявлений. Судові витрати відсутні. Арешт не накладався.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч.3чт.349, ст.ст. 368-370, ст.ст. 371, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до вимог ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на один рік, поклавши на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Речові докази: провід ПРМТ-240 мм2 у кількості 15 метрів та провід ПРМТ-95 мм2 у кількості 6,5 метрів, які є комплектуючими дизельного локомотиву 2ТЭ116-1356, які поміщено до поліетиленового мішка білого кольору, опечатаного биркою з печаткою ВП № 3 Кам`янського РУП, які зберігаються у ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області - передати потерпілому АТ «Укрзалізниця».

Речові докази: спортивну сумку синього кольору, електричні ножиці марки «Дніпро-М» DPS-200 BC ULTRA max 40 мм з акумулятором 20V, рожкові ключі розмірів 12, 13, 17, 17 у кількості 4 штук, які упаковані до поліетиленового пакета білого кольору, опечатаного биркою з печаткою ВП № 3 Кам`янського РУП, які зберігаються у ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому.

Суддя ОСОБА_1