Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №171/2889/25 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/2889/25

Номер провадження 2/171/1037/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03.04.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шкарлат Я.Ю.,

при секретарі Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

На адресу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 30.12.2005 року між ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб з ОСОБА_4 (після укладення шлюбу ОСОБА_3 ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_1 , яке видане Виконкомом Зеленодольськой міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, з актовим записом №94. Від шлюбу мають дитину: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На початку сімейного життя шлюбні відносини сторін складалися добре, однак на даний момент подружжя разом не проживає, шлюбні відносини припинились. Сторони перестали розуміти та любити один одного, проживати однією сім`єю, вести домашнє господарство, а також у них з`явились розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, виховання дитини та ведення спільного побуту. Позивач вважає, що подальше сумісне життя і збереження сім`ї з відповідачем є неможливим, збереження шлюбу недоречним, а призначення будь-яких строків для примирення є недоцільним. Просить суд розірвати їх шлюб.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

У зв`язку з наведеним суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Стаття 105 ч. 1 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.

Статтею 109 СК України передбачено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно із ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документ, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 30.12.2005 року у Виконкомі Зеленодольськой міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 94, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_6 , дружини – ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 08 вересня 2015 року, актовий запис № 82, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_5 , батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивач та відповідач однією сім`єю не проживають, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть.

Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що сторони по справі є різними людьми. Сім`я розпалася та існує формально. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.

До того ж, у позовній заяві представник позивача просить стягнути із відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-3 ст.137 ЦПК України встановлено,що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості,що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 1-2 ст. 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову-на відповідача; у разі відмови в позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до Постанови ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16,склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Представником позивача всупереч положенню частини третьої статті 137 ЦПК України до позовної заяви не було надано: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, акт приймання-передачі наданих послуг, підтверджуючі докази про оплату послуг адвоката в розмірі 5000 грн, що позбавляє можливості суд встановити обґрунтованість стягнення правничої допомоги.

У зв`язку з чим позовні вимоги адвоката Герасимчука О.О. в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. не підлягає до задоволення у зв`язку з неподанням доказів.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 30.12.2005 року Виконком Зеленодольськой міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, актовий запис № 94, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

На підставі ч. 2 ст. 115 СК України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 968,96 грн.

В частині стягнення понесених витрат на правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Я.Ю.Шкарлат