Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №743/313/26 — Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Суд: Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №743/313/26

Суддя: Макаревич Я. М.

Справа № 743/313/26

Провадження №3/743/157/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року селище Ріпки

Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревич Я.М., за участю секретаря судового засідання Коваль Т.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ріпки в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, вчинене:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

кваліфіковане за частиною 1 статті 2041 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2026 о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_1 у контрольованому прикордонному районі на відстані до ПК близько 22000 м до н.п. Новосілки 20000 м п/н "РПГ"спільно з НОМЕР_2 прикзас (м.д. у н.п. Любеч) НОМЕР_3 прикзас (з м.д. н.п. Любеч) та представниками ПОРВ був виявлений громадянин України ОСОБА_1 під час спроби перетину державного кордону з України до рб поза встановленм пунктом пропуску через ДКУ, чим порушив вимоги статті 9 Закону України «Про Державний кордон України».

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1

статті 2041 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав частково. Пояснив, що хоча спочатку і мав намір незаконно перетнути державний кордон, однак після виявлення значних труднощів (високий рівень снігу та проблемне пересування лісом) вирішив відмовитись від свого бажання, преночувати та повернутись додому. Його затримали в 22 км від державного кордону, що, на його думку, свідчить про відмови від реалізації свого замислу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , оцінивши наявні в матеріалах справи докази, а саме:

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, які підтверджуються зібраними доказами, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 326660 від 11.03.2026, копії паспорта ОСОБА_1 , рапорті від 11.03.2026 ОСОБА_2 , схемі виявлення ознак порушення державного кордону на ділянці НОМЕР_4 прикзас НОМЕР_3 прикк НОМЕР_5 ПРИКЗ 11.03.2026, довідці за результатами перевірочних заходів від 11.03.2026, поясненні ОСОБА_1 від 11.03.2026, заяві- зобов`язанні ОСОБА_1 від 11.03.2026.

Зібрані у справі докази є належними та допустимими, одержані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не встановлено.

Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991

№ 1777-XII встановлено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 «Про прикордонний режим» установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Пунктом 21 зазначеної постанови установлено спеціальний прикордонний режим та заборону вільного в`їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов`язаних з обороною чи охороною державного кордону, в межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів, які надано в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Відповідно до пункту 7 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність в діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2041 КУпАП, а саме спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами.

Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

В матеріалах справи відсутні дані про заподіяну в результаті такого правопорушення майнову шкоду.

В то й же час суддею не встановлено обставин, що скоєне правопорушення завдало або здатне завдати в майбутньому значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, при цьому його наслідки не представляють суспільної шкідливості.

Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (уповноважена особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його відношення до вчиненого, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність, та відсутність таких, що обтяжують, те, що значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб не завдано, у своїй сукупності, на переконання судді, свідчить про малозначність вчиненого

ОСОБА_1 правопорушення.

Враховуючи зазначене, на підставі статті 22 КУпАП, суддя приходить до висновку про можливість звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 2041 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Щодо судового збору суддя керується пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (Закон 3674-VI) та статтею 401 КУпАП, якими визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення. Зважаючи на те, що стягнення на ОСОБА_1 не накладається, підстави для стягнення судового збору відсутні.

Керуючись статтями 22, 401, 2041, 221, 245-249, 251, 252, 276-279, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 а визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2041 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 а від адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 2041 КУпАП у зв`язку з малозначністю, оголосивши йому усне зауваження.

Провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого на оскарження.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua