Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №306/2618/23 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 306/2618/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 березня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Мацунич М.В., Кожух О.А.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Свалявського районного суду від 05 лютого 2025 року у справі № 306/2618/23 (Головуючий: Уліганинець П.І.), -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ДСГП "Ліси України" в особі філії "Свалявське лісове господарство" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи тим, що з 31.10.1994 року вона обіймала посаду бухгалтера Н. Ворітського лісництва і відповідно до наказу відповідача від 25.09.2023 року її звільнено із займаної посади з мотивів наявності потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер, за п.4-1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Позивачка зазначає, що підставою для згаданого наказу слугувало те, що з 18.07.2022 року, її чоловіка — ОСОБА_2 переведено на посаду майстра лісу Н. Ворітського лісництва, і таким чином її службові повноваження можуть бути реалізовані щодо близької особи, з якою наявні сімейні відносини. Позивачка стверджує, що жодних пропозицій від керівництва про переведення на іншу посаду не отримувала, була звільнена у перший же день виходу на роботу після перебування на лікарняному.

Рішенням Свалявського районного суду від 05 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Наказ директора Філії “Свалявське лісове господарство” ДСГП “Ліси України” від 25 вересня 2023 року №91-к/тр «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » - скасовано.

Поновлено ОСОБА_1 , на посаді бухгалтера Н. Ворітського лісництва Філії “Свалявське лісове господарство” ДСГП “Ліси України”.

Зобов`язано ДСГП "Ліси України" в особі філії "Свалявське лісове господарство" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , заробітну плату за час вимушеного прогулу з дати звільнення до поновлення на посаді із утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та зборів.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнуто з ДСГП "Ліси України" в особі філії "Свалявське лісове господарство" – 1073 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ДСГП "Ліси України" подали апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як суд не заперечуючи обставини того, що у позивача був наявний конфлікт інтересів, виходив з того. Що відповідач незаконно застосував крайній захід врегулювання такого конфлікту у вигляді звільнення. Факт наявності конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , бухгалтера Н, Ворітського лісництва, зумовлений спільною роботою з близькою особою – чоловіком ОСОБА_2 майстром лісу цього ж лісництва, зафіксовано 19.09.2023 року у процесі проведення планового внутрішнього аудиту з питань стану дотримання антикорупційного законодавства у філії “Свалявське лісове господарство” ДСГП “Ліси України” завідуючим сектора запобігання корупцій Н.Смолінською. Залишення позивача на посаді було б неправомірною для підприємств, оскільки існуючий конфлікт міг би призвести до ухвалення упереджених рішень, які негативно вплинули б на фінансову діяльність, облік та управління ресурсами.

Розгляд справи проводився у режимі відео конференції.

Заслухавши пояснення представника ДСГП "Ліси України" – Митровка Я.В., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 та її представника Гриневич М.М., які просять рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Встановлено, що наказом відповідача від 25.09.2023 №91-к/тр позивача звільнено з займаної посади на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у зв`язку з наявністю у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений ЗУ "Про запобігання корупції", днем виходу її на роботу після тимчасової непрацездатності.

Згідно абзацу 3 ч. 1 ст. 27 ЗУ “Про запобігання корупції”, положення абзаців першого та другого цієї частини не поширюються на осіб, які можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам і які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 29 ЗУ «Про запобігання корупції», здійснюється шляхом: усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; обмеження доступу особи до певної інформації; перегляду обсягу службових повноважень особи; переведення особи на іншу посаду; звільнення особи.

Звільнення особи у випадку наявності конфлікту інтересів, що має постійний характер, може мати місце за відсутності можливості застосування іншого заходу врегулювання конфлікту інтересів, визначених у ст. 29 ЗУ «Про запобігання корупції».

Разом з тим, складений акт від 19.09.2023 року як доказ відмови позивача від переведення на іншу рівнозначну посаду в інший структурний підрозділ філії “Свалявське ЛГ” не містить підпису позивача про ознайомлення з таким наказом і не зазначено яку саме рівнозначну посаду в інший структурний підрозділ філії "Свалявське лісове господарство" було запропоновано позивачці і від якої вона відмовилася.

Таким чином, суд першої інстанції при розгляді справи обґрунтовано вважав, що за відсутності належних доказів, що позивачу було запропоновано будь-яку посаду, звільнення проведено без належної спроби врегулювання конфлікту інтересів і позовні вимоги підлягають задоволенню із стягненням середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", залишити без задоволення.

Рішення Свалявського районного суду від 05 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 квітня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ