Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №443/293/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/293/26

Провадження №3/443/189/26

ПОСТАНОВА

іменем України

15 квітня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за частиною 1 статті 130 КУпАП, –

встановив:

ОСОБА_1 04.02.2026 о 16 год 03 хв у м. Жидачів, вул. Фабрична, 20 керував транспортним засобом «FORD EDGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alkotest Drager 6810», результат 2,39 проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9. «а» ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 04.02.2026 о 19 год 08 хв у м.Жидачів по вул. Данила Галицького, 70 керував транспортним засобом «FORD EDGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, нечітка вимова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер та у лікувальному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 1 статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду у судове засідання не з`явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Водночас, з урахуванням належного та своєчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи, беручи до уваги приписи статті 268 КУпАП, згідно з якими присутність такої особи при розгляді справи, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, не є обов`язковою, а також зважаючи на присутність у судовому засіданні захисника, суд доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для розгляду справи за відсутності цієї особи.

У суді захисник суду пояснила, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 необґрунтовано і матеріали справи не містять протилежного, зокрема відео не містить відомостей про підставу зупинки. Оскільки зупинка незаконна, подальші дії поліцейських також вважає незаконними. ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, а відтак працівники поліції не мали права вчиняти щодо нього відповідні дії. При проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння працівник поліції не показав на камеру зафіксований результат огляду, а лише озвучив його. Відео не безперервне. Також, працівники поліції належним чином не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки про це у матеріалах справи відсутній письмовий доказ. Сказавши йому, що він може відпочити на заправці, вони, по суті, провокували його потворно сісти за кермо автомобіля і керувати ним.

Суд, заслухавши аргументи захисника, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог підпункту «а» пункту 2.9. ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні тотожних адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №583077 від 04.02.2026, згідно з яким ОСОБА_1 04.02.2026 о 16 год 03 хв у м. Жидачів, вул. Фабрична, 20 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння;

тестом від 04.02.2026, яким встановлено результат проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спецзасобу «Drager Alcotest №6810» – 2,39%;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, проведення йому огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спецзасобу «Drager Alcotest 6810», результат цього огляду – 2,39% та відмову від підписання зазначеного акту;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявленням стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.02.2026, у якому зазначено заклад охорони здоров`я, куди скеровується ОСОБА_1 та виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння;

рапортом від 04.02.2026, якими повідомлено начальника ВПД№1 Стрийського РУП про виявлення та фіксацію обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №583077;

долученими до матеріалів справи відеозаписами на носії інформації (компакт-диску), які узгоджується з викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №583077 обставинами та з іншими матеріалами справи, і в яких зафіксовано, зокрема, обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом, проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, отримання результату огляду – 2,39% та висловлення згоди з цим результатом;

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №583113 від 04.02.2026, згідно з яким ОСОБА_1 04.02.2026 о 19 год 08 хв у м.Жидачів по вул. Данила Галицького, 70 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння;

копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА №444109 від 04.02.2026, яка підтверджує факт керування ОСОБА_1 04.02.2026 о 19 год 08 хв у м. Жидачів по вул.Д.Галицького, 70 транспортним засобом та допущення порушення ним ПДР;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, зазначено спецзасіб «Alcotest Drager 6810», за допомогою якого пропонувалося йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного, а також відмову ОСОБА_1 від проходження цього огляду;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявленням стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.02.2026, у якому зазначено заклад охорони здоров`я, куди скеровується ОСОБА_1 , виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а також зафіксовано відмова ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду у зазначеному закладі охорони здоров`я;

долученими до матеріалів справи відеозаписами на носії інформації (компакт-диску), які узгоджується з викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №583113 обставинами та з іншими матеріалами справи, і в яких зафіксовано, зокрема, обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом та висловлення ним поліцейському відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Проаналізувавши вищевказані документи, відеозаписи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні тотожних адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Суд критично оцінює аргументи захисника та відхиляє їх, виходячи з такого.

Сам по собі факт відсутності у відеозаписі фіксації безпосередньої підстави зупинки транспортного засобу не є безумовною підставою для висновку про незаконність такої зупинки, оскільки матеріали справи у своїй сукупності не містять жодних об`єктивних даних, які б свідчили про протиправність дій працівників поліції, а наведені захисником твердження мають характер припущень.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а відтак щодо нього підлягає застосуванню окремий порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд не приймає.

Суд враховує, що ОСОБА_1 дійсно має статус військовослужбовця, однак матеріали справи не містять жодних доказів того, що на момент зупинки транспортного засобу він перебував при виконанні службових обов`язків або у зв`язку з їх виконанням.

За таких обставин до нього підлягали застосуванню загальні правила, встановлені законодавством у сфері безпеки дорожнього руху, як до будь-якого іншого водія, а працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень.

Доводи захисника про порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння також є безпідставними. Нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку працівника поліції демонструвати на відеозапис результат огляду, достатнім є його оголошення особі, щодо якої такий огляд проводиться. При цьому суд враховує, що результат огляду був продемонстрований ОСОБА_1 та озвучений працівником поліції, і такий не заперечувався самим водієм, який погодився з його значенням.

Твердження сторони захисту про переривчастість відеозапису спростовуються безпосередньо дослідженими судом відеозаписами, які є послідовними, відображають усі істотні обставини події, що підлягають доказуванню, та не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Аргументи щодо відсутності письмових доказів на підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом суд також відхиляє, оскільки чинним законодавством, зокрема положеннями КУпАП, не передбачено обов`язкового складання окремого письмового документа про таке відсторонення. Водночас із дослідженого відеозапису вбачається, що працівник поліції чітко роз`яснив особі про неможливість подальшого керування транспортним засобом.

Посилання захисника на нібито провокування працівниками поліції особи до повторного керування транспортним засобом є оціночними, не підтверджені жодними доказами та спростовуються дослідженими судом матеріалами справи.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним:

факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП;

факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (частина 2 статті 36 КУпАП).

Суд зазначає, з урахуванням приписів частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху судом не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Зважаючи на викладені обставини у сукупності та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же суддею, тому суд вважає, що відповідно до вимог статті 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за частиною 1 статті 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 4 ЗУ «Про судовий збір», –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення, з урахуванням стаття 36 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови оголошено 16.04.2026 о 08 год 55 хв.

Суддя А.І. Павлів