Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №335/1776/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/1776/26 3/335/603/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Крамаренко І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 583277, що надійшов з відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів встановлено, що 05.02.2026 о 00 год. 22 хв. у м. Запоріжжі, вул. Тбіліська (Прибережна автомагістраль), 29Б, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законодавством порядку за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager n6820 на місці зупинки транспортного засобу, та в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовилася, про відповідальність попереджена. Від керування транспортного засобу відсторонена шляхом його паркування, без порушень ПДР України, про повторність попереджена. Чим порушив п. 2.5 ПДР України.

10.03.2026 (сформовано 09.03.2026) через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від адвоката – Корсика Я.І., який діє в інтересах правопорушниці ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження, відповідно до якого вважає, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням наступного. Щодо доведеності факту керування транспортним засобом зазначає, що згідно протоколу (пункт 6) транспортний засіб (марка, модель, номерний знак, належність) CHEVROLET CRUZE НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 . У пункті 7 Протоколу «Місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних» зазначено, що ОСОБА_1 керувала тз Chevrolet Cruze днз НОМЕР_3 . Так, протокол не може бути визнаний належним доказом в розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Рапорт поліцейського не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки складений зацікавленою особою (поліцейським). На відеозаписі не зафіксовано а ні факту руху транспортного засобу CHEVROLET CRUZE з номерним знаком НОМЕР_3 , а ні факту зупинки транспортного засобу CHEVROLET CRUZE з номерним знаком НОМЕР_3 , а ні виконання функцій водія ОСОБА_1 під час руху транспортного засобу CHEVROLET CRUZE з номерним знаком НОМЕР_3 . З цього слідує, що суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; перекваліфіковувати дії, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя. Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів. Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення. Отже, відповідно до викладеного, суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин, викладених в протоколі. З урахуванням викладеного, в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом CHEVROLET CRUZE з номерним знаком НОМЕР_3 , про що зазначено у протоколі, у зв`язку з чим в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо порушення порядку огляду на стан сп`яніння зазначає наступне. Поліцейським о 00:36 05.02.2026 запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, при цьому не зазначено жодної ознаки алкогольного сп`яніння, передбаченою Інструкцією. У протоколі зазначено наступні ознаки алкогольного сп`яніння, які нібито виявлені у ОСОБА_1 : 1) Запах алкоголю з порожнини рота. Відеозапис не дає можливість підтвердити або спростувати наявність/відсутність ознаки сп`яніння. 2) Порушення мови. При цьому на відео зафіксовано, що мова ОСОБА_1 не порушена. ОСОБА_1 чітко та ясно вимовляє слова, будує речення, чітко та ясно висловлює свої думки. 3) Поведінка, що не відповідає обстановці. Не зрозуміло про яку поведінку йде мова, якщо ОСОБА_1 увесь час знаходилась в салоні автомобіля, спілкувалась з поліцейськими. Таким чином, із відеозапису не вбачається наявність у ОСОБА_1 жодної ознаки алкогольного сп`яніння, про наявність яких зазначено у протоколі. Отже, відсутні об`єктивні дані, які б ставили під сумнів поведінку ОСОБА_1 , а також вказували б на будь-яку ознаку перебування у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Таким чином наявні підстави для визнання огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння недійсним. З огляду на викладене, матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення та містять істотні недоліки, усунення яких є неможливим. Враховуючи вищевикладене, оскільки в матеріалах справи відсутні достатні та достовірні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом CHEVROLET CRUZE з номерним знаком НОМЕР_3 , порушення порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні правопорушниця ОСОБА_1 провину не визнала, просила закрити справу про адміністративне правопорушення. Зазначила, що розхвилювалась, оскільки не була в такій ситуації. Вважає, що їй не було роз`яснено наслідків щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законодавством порядку.

Адвокат Гріпас О.Ю., якій діє в інтересах правопорушниці ОСОБА_1 , у судовому засіданні просив закрити провадження у справі, посилаючись на доводи, зазначені у клопотанні про закриття провадження. Зазначає, що були відсутні причини зупинки транспортного засобу. Вимога працівника поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є безпідставною, а порядок проведення огляду порушений у зв`язку із недотримання процедури про проходження огляду. Вважає протокол про адміністративне правопорушення складений з процесуальними порушеннями. А також, водій транспортного засобу не створювала небезпеки.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення правопорушника та її представника, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як зазначено у ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення від 05.02.2026 серії ЕПР1 № 583277, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на стан сп`яніння не проводився у зв`язку із відмовою, підписаного ОСОБА_1 ;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 05.02.2026, відповідно до якого огляд не проводився, у зв`язку із відмовою водія від проходження огляду;

- архівом правопорушень ОСОБА_1 ;

-відеозаписом на CD – диску, на якому зафіксовано події вчиненого правопорушення за викладених у протоколі обставин.

Згідно довідки бази даних «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_4 від 13.05.2023.

Доводи адвоката щодо невірного написання в описі установлених даних протоколу від 05.02.2026 серії ЕПР1 № 583277 державного номерного знаку транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ), суд вважає технічною помилкою, яка не впливає на суть встановленого правопорушення та не спростовує винуватість особи. Сам по собі факт неправильного зазначення державного номерного знаку транспортного засобу у протоколі не є підставою про закриття провадження у справі, якщо інші докази у їх сукупності підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення та особу правопорушника. При цьому, суд зауважує, що п.6 вказаного протоколу містить відомості, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з державним номерним знаком НОМЕР_2 .

Інші доводи, зазначені у клопотанні про закриття провадження, не встановлюють будь яких обставин або фактів, які б могли бути беззаперечними підставами для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, вказані пояснення учасників спростовуються дослідженими доказами, які дають достатньо підстав вважати встановленим факт керування транспортним засобом та відмову водія ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом, від проходження, на вимогу поліцейського, огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а доводи адвоката викладені у клопотання про закриття провадження у цій справі, суд вважає не спроможними та такими, що не свідчать про наявність достатніх підстав для закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно, належить дійти висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що має кваліфікуватися за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених вище обставин.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи у дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.

За таких обставин, враховуючи особу правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на неї стягнення у вигляді штрафу, у розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 9, 23, 40-1, 130, 245, 251, 252, 268 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на неї стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Роз`яснити, що відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений через установу банку України не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк, постанову буде надіслано судом для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови, стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: І.А. Крамаренко