Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №522/15024/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/345/26

Номер справи місцевого суду: 522/15024/25

Головуючий у першій інстанції Осіік Д. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

з участю секретаря судового засідання – Юцикова Д.Є.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Сікорського Олексія Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду

апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Сікорського Олексія Миколайовича,

на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2025 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Сікорський О.М. просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не погоджується з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом або його зупинення працівниками поліції; в протоколі про адміністративне правопорушення не записано про долучення до матеріалів справи відеозапису та не зазначено на який пристрій здійснювався відеозапис; направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, відсутнє в додатках до протоколу, працівниками поліції не складалося та з його змістом ОСОБА_1 ознайомлено не було; ОСОБА_1 не відсторонювали від керування транспортним засобом; в порушення ч. 3 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейські не назвали свої прізвища, посади, спеціальні звання перед початком спілкування зі ОСОБА_1 .

Захисник посилається на те, що ОСОБА_1 не розуміючи з ким він спілкується в темну пору доби відмовився їхати з невідомими особами до медичного закладу та виявив бажання поспілкуватися з адвокатом, проте, під час спілкування ОСОБА_1 з адвокатом, поліцейський заявив про намір скласти протокол про адміністративне правопорушення, не зважаючи на законні права ОСОБА_1 , з метою якнайшвидшого притягнення особи до адміністративної відповідальності і не даючи останньому змоги погодитися на проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Після отримання правничої допомоги ОСОБА_1 висловив бажання проїхати до медичного закладу для освідування про що неодноразово заявляв працівникам поліції, що зафіксовано на відеозаписах.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , та його захисник Сікорський О.М. доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Судом задоволено клопотання сторони захисту та 13.04.2026 року в судовому засіданні допитано працівника поліції, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, інспектора 1 взводу 7 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Єлькіну О.В.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було в/чинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду надано протокол серії ЕПР1 366978 від 19.06.2025 року, диск з відеозаписом, довідку про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 366978 від 19.06.2025 року, 19.06.2024 року о 21 годині 36 хвилин, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом по вул. Ольгіївська, 6 у м.Одесі, а саме електросамокатом з ознаками наркотичного сп`яніння або під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме: поведінка що не відповідає обстановці, не природня блідість обличчя, розширені зіниці, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння або під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння. Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважав необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкцій ч.1 ст.130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Суд апеляційної інстанції з вказаними висновками суду першої інстанції не може погодитись, з огляду на таке.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі Порядок).

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 366978 від 19.06.2025 року містить посилання на технічний засіб відеозапису: 471006, 470615, отже доводи апеляційної скарги щодо не зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення засобів фіксації є безпідставними.

Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп`яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.

З відеозаписів вбачається, що 19.06.2025 року водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції оскільки він проїхав на електросамокаті на червоний сигнал світлофора, під час спілкування працівниками поліції виявлено у останнього ознаки наркотичного сп`яніння або під дією лікарських препаратів: надмірно розширені зіниці очей, працівники поліції запропонували йому проїхати з ними до медичного закладу для проходження відповідного огляду та роз`яснено наслідки відмови від проходження такого огляду (ПВР 470615 21:41).

З дослідженого відеозапису (ПВР 470615 21:41) вбачається, що водій попередньо відмовлявся проїхати з поліцейськими, висловивши недовіру поліцейським, вимагав поліцейських представилися у відповідності до законодавства, посилався на погане самопочуття, оскільки є інвалідом третьої групи.

Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та надали для огляду свої посвідчення (ПВР 470615 21:43).

ОСОБА_1 вимагав дотримання його права на правову допомогу (ПВР 470615 21:45), працівники поліції зазначили, що особа може зателефонувати адвокату, проте, почали складати протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння або під дією лікарських препаратів, тоді як сам водій консультувався з адвокатом.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 Положення частини першої статті 59 Конституції України «кожен має право на правову допомогу» треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.

З відеозапису вбачається, що після телефонної консультації з адвокатом Скороход В.Г. погодився їхати до медичного закладу, водій зазначив, що він не розумів свої права, однак поліцейські відмовили водієві, аргументуючи це тим, що почали складати протокол про адміністративне правопорушення (ПВР 470615 21:53). На відео також зафіксовано спроби водія переконати поліцейських діяти відповідно до чинних норм, а саме за його згодою відвезти його до закладу охорони здоров`я для проходження у встановленому законодавством порядку огляду.

Разом із тим, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 366978 від 19.06.2025 року дата складання зазначена 19.06.2025 року 21:57:35.

Враховуючи досліджені обставини, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про порушення працівниками поліції порядку встановлення у водіїв транспортних засобів ознак наркотичного сп`яніння у ситуації, що сталася, а саме у відмові працівників поліції відвезти водія для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та безпідставного складення протоколу про відмову від його проходження.

В справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

З наведеного вбачається, що працівниками поліції під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення не дотримано визначеної законодавством процедури огляду особи на стан сп`яніння та, як наслідок, зазначено у протоколі відомості, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Виходячи з цього, суд апеляційної інстанції вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 366978 від 19.06.2025 року складений безпідставно та з порушеннями вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст. 280 КУпАП, не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому апеляційний суд вважає, що постанову Приморського районного суду м. Одеси області від 22 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Сікорського Олексія Миколайовича, задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси області від 22 грудня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова