Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №750/7712/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: дарування

Дата: 29 березня 2026 р.

Справа: №750/7712/25

Суддя: Ченцова С. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року

місто Чернігів

Справа №750/7712/25

Провадження №2/751/1/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого - судді Ченцової С. М.

секретар судового засідання Барбаш М.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (не з`явилася)

представники позивача та третьої особи ОСОБА_2 – адвокат Марченко Руслан Григорович,

представник позивача – адвокат Прокоф`єв Б.І.

відповідач – ОСОБА_3

відповідач – ОСОБА_4 (не з`явився)

третя особа – ОСОБА_2

третя особа – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Тетяна Анатоліївна (не з`явилася)

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Тетяна Анатоліївна про визнання недійсним договору дарування, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування частки на обєкт нерухомості та зобов`язання передати частку у володіння,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

Представник позивача звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова, в інтересах ОСОБА_1 , із позовною заявою до відповідачів про: визнання недійсним договору дарування 5/36 часток об`єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 20.07.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А. та зареєстрованого у реєстрі за № 751; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 68534466, вчинене приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.09.2021 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_3 25163 долари США, що підтверджується розпискою. Того ж дня, вони звернулися до нотаріуса для оформлення /посвідчення договору позики, який був посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу Красногором О.В. та зареєстрований за №5828.

Відповідно до п.2 Договору сторони домовились , що Договір позики є безпроцентним, а повернення позики буде здійснюватись з 04.03.2022 року по 04.03.2025 року, згідно з графіком.

Позичальник жодного разу не сплатив/передав позикодавцю грошові кошти в строки, передбачені графіком повернення позики.

12.09.2022 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. із заявою, в якій просив передати ОСОБА_3 про наявну заборгованість за договором позики №5828, що виникла у результаті несплати щомісячних платежів за період з 04.04.2022 року по 04.09.2022 року.

Відповідачем у добровільному порядку не було повернуто позивачеві грошові кошти за договором позики від 04.09.2021 року.

22.06.2023 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором позики та 50000 гривень моральної шкоди. 27.06.2023 року Деснянський районним судом міста Чернігова відкрито провадження у даній справі.

13.07.2023 року ОСОБА_2 , звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова із заявою про забезпечення позову, у виді накладення арешту на майно що належить відповідачеві, а саме: земельну ділянку кадастровий номер - 7424485600:10:001:0102 площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., Ріпкинський р-н, с/рада Неданчицька та 5/36 ідеальних часток нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою суду від 19.07.2023 року в забезпеченні позову відмовлено.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.07.2024 року вказаний позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 25163 долари США, 10000 гривень моральної шкоди та судовий збір у розмірі 6894 гривень 30 копійок. Додатковим рішення суду від 24.11.2024 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто витрати на правничу допомогу в розмірі 15300 гривень.

07.12.2024 року ОСОБА_2 відступив право вимоги про стягнення вказаних сум із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , про що укладено нотаріальний договір №11440.

31.03.2025 року приватний виконавець Приходько Ю.М., за заявами про примусове виконання ОСОБА_1 , відкрив виконавчі провадження з виконання виконавчих листів, виданих на виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.07.2024 року та додаткового рішення суду від 24.11.2024 року.

Також, 31.03.2025 року приватний виконавець Приходько Ю.М. виніс постанову про об`єднання виконавчих проваджень в зведене виконавче провадження №77658599.

У ході виконавчого провадження стало відомо, що ОСОБА_3 20.07.2023 року уклав договір дарування за №751, згідно з яким подарував своєму синові ОСОБА_4 – 5/36 часток нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки договір дарування був вчинений після пред`явлення позову до ОСОБА_3 на користь близького родича, на безоплатній основі, з метою уникнення від сплати боргу за договором позики та уникнення від звернення стягнення на подароване майно в рахунок погашення боргу, даний правочин вчинений без мети правових наслідків та має ознаки фіктивності, а тому підлягає визнанню недійсним.

Представник позивача, також зазначає, що оспорюваний договір дарування є фраудаторним, тобто вчиненим на шкоду кредитору.

Зазначає, що боржник ОСОБА_3 діяв недобросовісно, зловживаючи правами, оскільки вчинив правочин, який порушує майнові інтереси кредитора, та направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 09.06.2025 року цивільну справу передано на розгляд до Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Ухвалою судді від 08.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28.10.2025 року засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, до набрання законної сили рішення суду у цивільній справі № 750/13973/25.

12.12.2025 року від представника позивача надійшла заява про зміну (уточнення) предмету позову, відповідно до якої позивач просить: визнати недійсним договір дарування 5/36 часток об`єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 20.07.2023, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за №751; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №68534466, вчинене приватним нотаріусом міського нотаріального округу Борисовою Т.А.; витребувати 5/36 часток права спільної часткової власності на об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_4 та зобов`язати останнього передати вказані частки у володіння ОСОБА_3 ; стягнути в рівних частках з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати (а.с.87,88)

15.12.2025 року в системі «Електронний суд» від представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Марченка Р.Г. надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 17.12.2025 року у задоволенні заяви представника третьої особи, ОСОБА_2 – ОСОБА_5 про забезпечення позову – відмовлено.

Ухвалою суду від 17.12.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі №750/7712/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування, до набрання законної сили рішення суду №750/13973/25- відмовлено.

У вступному слові представник позивача та третьої особи, ОСОБА_2 – ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги, зазначені у заяві про зміну (уточнення) предмету позову. Додатково пояснив, що ОСОБА_2 при розгляді справи про стягнення із ОСОБА_3 суми позики, просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, однак Деснянський районний суд міста Чернігова у задоволенні відмовив. І на другий день після винесення ухвали суду, ОСОБА_3 подарував нерухомість своєму сину ОСОБА_4 . Вважає, що договір дарування укладався лише з метою невиконання рішення суду.

Представник позивача, ОСОБА_6 пояснив, що у відповідача ОСОБА_3 була земельна ділянка , є протоколи що її виставляли на торги. 17.03.2026 року нотаріусом видано свідоцтво , відповідно до якого земельна ділянка площею 0,1200 га, передана ОСОБА_1 вартість цієї земельної ділянки склала 5700 гривень. Зазначає, що у відповідача ОСОБА_3 є інші виконавчі провадження, якщо у нього є кошти, вони погашаються в порядку черговості. Квартира, про яку зазначає відповідач знаходиться в іпотеці банку. Тому, єдиним майном на яке можна було звернути стягнення за рішенням суду є нерухомість, яку відповідач подарував сину. Тому, вважає, що є всі ознаки фраудаторності дій відповідача.

Відповідач ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні позову. Надісла вдо суду письмові пояснення ( 151-153). Додатково пояснив, що договір позики із ОСОБА_2 був укладений у доларах, а не у гривні. Договір був укладений на 3 роки 6 місяців. У 2025 році ОСОБА_2 виявив бажання розірвати договір достроково. На той час у нього не було можливості віддати борг, оскільки з 2022 року по 2023 рік була необхідність у лікуванні. Йому не зрозуміло чому позивач подала позов про розірвання договору дарування на 5/36 частин, адже у нього у власності була земельна ділянка, інше майно, є квартира в іпотеці, яку він може продати.

Третя особа, ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача. Зазначив, що договір дарування, який ОСОБА_3 уклав із сином ОСОБА_4 був укладений з метою невиконання рішення суду про стягнення із нього суми позики.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належно.

Також, не з`явилася у судове засідання приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу, Борисова Т.А., надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 24.03.2026 року оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 30.03.2026 року о 16 годині 40 хвилин.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 04.09.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір позики, відповідно до якого позичальник отримав від позикодавця, а позикодавець передав у тимчасове користування позичальникові грошові кошти в сумі 679401 гривень, що є еквівалентом 25163 доларів США, за офіційним курсом НБУ, на день укладення договору. Договір позики є безпроцентним, з періодичністю внесення платежів до 04 числа наступного місяця, починаючи з 04.03.2022 року. Остаточний розрахунок має бути здійснено не пізніше 04.03.2025 року, згідно з графіком.

( а.с.27,28).

22.06.2023 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором позики та 50000 гривень моральної шкоди. 27.06.2023 року Деснянський районним судом міста Чернігова відкрито провадження у даній справі.

13.07.2023 року ОСОБА_2 , звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова із заявою про забезпечення позову, у виді накладення арешту на майно що належить відповідачеві, а саме: земельну ділянку кадастровий номер - 7424485600:10:001:0102 площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., Ріпкинський р-н, с/рада Неданчицька та 5/36 ідеальних часток нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою суду від 19.07.2023 року в забезпеченні позову відмовлено.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.07.2024 року вказаний позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 25163 долари США, 10000 гривень моральної шкоди та судовий збір у розмірі 6894 гривень 30 копійок. Додатковим рішення суду від 24.11.2024 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто витрати на правничу допомогу в розмірі 15300 гривень.

20.07.2023 року укладено договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_3 передав безоплатно у власність ОСОБА_4 5/36 часток у праві власності на об`єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: складське приміщення, 3-1, площею 265 кв.м.; автоваги И-1, площею 28,9 кв.м.; адміністративне приміщення, охолоджувальне сховище, надбудови, К-3, К1-1, к2, к3, к4, к5, площею 3270,2 кв.м.; склад готової продукції Л4-1 площею 969,6 кв.м.; підвал, Л-1, Л1-1,Л2-1, Л3-1, Л1-1, площею 2227,8 кв.м.; будівля-навіс, літ М., площею 453,9 кв.м., з яких у користування обдарованого переходять: по цеху «Л-1», по цеху «Л1-1», по цеху «Л2-1», по цеху «Л3-1», приміщення, що на план зазначені: з літери «1-001» по літеру «1-004», площею 415,8 кв.м., приміщень: з літери «8-101» по літеру «8-106», площею 672,2 кв.м., приміщень «10-001», площею 4,9 кв.м., загальна площа всіх приміщень 1092,9кв.м. розташовані на земельній ділянці площею 0,1270 га, кадастровий номер:7410100000:01:011:0356 ( а.с.26,27).

Відповідно договору про відступлення прав вимоги за договором позики, 07.12.2024 року ОСОБА_2 безоплатно передав у дар, а ОСОБА_1 прийняла права кредитора за договором позики від 04.09.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В. за реєстровим №5828, що укладений між громадянином ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_3 , як позичальником.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 10.02.2025 року замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) у цивільній справі №750/9221/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, а саме: ОСОБА_2 на ОСОБА_1

31.03.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М., відкрито виконавчі провадження №77656511, №77656637, №77656785 та №77656917 за виконавчими листами у справі №750/9221/23.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. від 31.03.2025 року об`єднано виконавчі провадження №77656511, №77656637, №77656785, №77656917 у зведене виконавче провадження №77658599.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав, станом на 23.05.2025 року, на підставі договору дарування №751 від 20.07.2023 року ОСОБА_4 належить право власності на 5/36 нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: складське приміщення, 3-1, площею 265 кв.м.; автоваги И-1, площею 28,9 кв.м.; адміністративне приміщення, охолоджувальне сховище, надбудови, К-3, К1-1, к2, к3, к4, к5, площею 3270,2 кв.м.; склад готової продукції Л4-1 площею 969,6 кв.м.; підвал, Л-1, Л1-1,Л2-1, Л3-1, Л1-1, площею 2227,8 кв.м.; будівля-навіс, літ М., площею 453,9 кв.м., з яких у користування обдарованого переходять: по цеху «Л-1», по цеху «Л1-1», по цеху «Л2-1», по цеху «Л3-1», приміщення, що на план зазначені: з літери «1-001» по літеру «1-004», площею 415,8 кв.м., приміщень: з літери «8-101» по літеру «8-106», площею 672,2 кв.м., приміщень «10-001», площею 4,9 кв.м., загальна площа всіх приміщень 1092,9кв.м, що складає 5/36 часток в праві власності на об`єкти.

Відповідно до постанови та акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 13.03.2026 року у ЗВП № 77658599, ОСОБА_1 передано у власність земельна ділянка площею 0,1270 га, кадастровий номер:7410100000:01:011:0356, на загальну суму 5670 гривень ( а.с.174,175)

17.03.2026 року приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу, Чуприненко О.В. видано свідоцтво, згідно з яким нотаріус посвідчив, що ОСОБА_1 на праві власності належить вказана земельна ділянка, оскільки торги не не відбулися і стягував ОСОБА_1 виявила бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_3 ( а.с.176)

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.

Стаття 3 ЦК України Загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Стаття 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Стаття 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частина 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Частини 1,2 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Під час розгляду справи суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору дарування , суд враховує, що: відповідач відчужив майно після пред`явлення до нього позову про стягнення боргу; на момент здійснення безоплатного відчуження спірного майна кредитне зобов`язання вважалося простроченим; майно відчужене на користь близького родича; після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Відповідач ОСОБА_3 та його син ОСОБА_4 , який теж є відповідачем у справі, на момент укладення договору дарування діяли недобросовісно та зловживали правами щодо кредитора, оскільки уклали договір, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачі на момент укладення договору дарування діяли недобросовісно та зловживали правами щодо кредитора, оскільки уклали договір, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника, відчуження належного ОСОБА_3 майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення на його майно як боржника, тому такий правочин визнається судом недійсним, відповідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 68534466, вчинене приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Тетяною Анатоліївною підлягає скасуванню.

Що стосується вимоги позивача про витребування 5/36 часток права спільної часткової власності на об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_4 та зобов`язати останнього передати вказані частки у володіння ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що така вимога задоволенню не підлягає, оскільки визнавши договір недійсним та скасувавши рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, об`єкт нерухомого майна переходить знову у власність ОСОБА_3 .

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.

За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, судовий збір, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2422 гривень 40 копійок (а.с.1).

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Із матеріалів справи, правнича допомога позивачу надавалась адвокатами Ступаком С.О., Марченком Р.Г. та Прокоф`євим Б.І.

Складання та подання до суду позовної заяви про визнання недійсним договору дарування 5/36 часток об`єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 20.7.2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за №751 здійснювалось адвокатом Ступаком С.О. на підставі Договору №29/05/2025 про надання професійної правничої допомоги від 29.05.2025 року та ордеру. На підтвердження витрат надано копію квитанції до прибуткового касового ордера №5 від 29.05.2025 року, відповідно до якого сума понесених витрат на професійну правничу допомогу за договором №29/05/2025 від 09.05.2025 року становить 10000 гривень.

Суд, з урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом Ступаком С.О. робіт, часом витраченим адвокатом на виконання складання позовної заяви, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, що є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, та стягнення такої допомоги у розмірі 5000 гривень.

Керуючись статтями: 3, 13, 203, 204, 215, 228, 234 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 263-268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Тетяна Анатоліївна про визнання недійсним договору дарування, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування частки на обєкт нерухомості та зобов`язання передати частку у володіння – задовольнити частково.

Визнати недійсним договір дарування 5/36 часток об`єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 20.07.2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Тетяною Анатоліївною та зареєстрований у реєстрі за № 751.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 68534466, вчинене приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Тетяною Анатоліївною.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок, з кожного по 1211 гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень, з кожного по 2500 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_3 );

Третя особа: ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Третя особа: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Тетяна Анатоліївна (14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 51/3).

Суддя С.М. Ченцова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua