Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №728/590/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/590/26

Номер провадження 3/728/311/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді – Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Кирути Л.І.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, фактично проживаючого в АДРЕСА_1 ,

за частиною п`ятою статті 126, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також – КУпАП),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке.

І. Опис фактичних обставин, встановлених судом.

1. ОСОБА_1 (далі також – Водій або Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності), 09 березня 2026 року о 01 год 50 хв, керував автомобілем VOLKSWAGEN GOLF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Ревуцького, поблизу буд. 17, в місті Бахмач, при цьому не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив пункт 2.1.а Правил дорожнього руху (далі також – ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України “Про Правила дорожнього руху” від 10.10.2001 № 1306 та частину 10 статті 15 Закону України “Про дорожній рух”.

2. Згадане правопорушення має ознаку повторності, оскільки ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП у виді штрафу згідно з постановою органу Національної поліції від 01.03.2026 серії ЕНА6745346.

3. Також Водій 09 березня 2026 року о 01 год 50 хв, керував автомобілем Volkswagen Golf, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Ревуцького, поблизу буд. 17, в місті Бахмач, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР.

4. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не має посвідчення водія.

ІІ. Рух справи.

5. Після надходження адміністративних матеріалів стосовно Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до Бахмацького районного суду (далі також – Суд), їх розгляд у судовому засіданні було призначено на 15.04.2026 об 11 год 00 хв.

ІІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

6. У судове засідання, призначене на 15.04.2026 об 11 год 00 хв Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився, причини неявки не повідомив.

7. За змістом положень статті 268 КУпАП неявка належним чином повідомленої особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.

ІV. Досліджені докази.

8. На підтвердження вини Водія у вчиненні адміністративних правопорушень Суду надано такі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні:

- протоколи про адміністративне правопорушення від 09.03.2026 серії ЕПР1 № 609967 та серії ЕПР1 № 609971;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.03.2026;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.03.2026;

- довідка від 12.03.2026 № 32602-2026, видана відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області стосовно відсутності у Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія;

- довідка від 12.03.2026 № 32601-2026, якою підтверджується, що транспортний засіб марки VOLKSWAGEN GOLF, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- копія постанови органу Національної поліції від 18.04.2025 серії ЕНА № 4533707 про притягнення Водія до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП;

- витяг із інформаційного порталу “Armor” НПУ від 13.03.2026 за № 3026060459017340, щодо притягнення ОСОБА_1 за частиною другою статті 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмір 3 400,00 грн;

- довідка від 12.03.2026 № 32600-2026, якою підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з постановою від 01.03.2026 серії ЕНА № 6745346 за вчинення адміністративного правопорушення, зафіксованого не в автоматичному режимі, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу;

- диск із відеозаписом.

V. Оцінка Суду.

9. Перш за все, стосовно поінформованості Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, Суд відмічає, що відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

10. Після надходження на розгляд до Суду адміністративних матеріалів Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, повідомлялася про судове засідання шляхом направлення поштовим відправленням повістки за місцем проживання, яке має статус “ОТРИМАНО”.

11. Разом з тим, ужиті заходи не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, хоча останні прямо та беззаперечно у своїй сукупності указують на те, що Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, був поінформований про цей процес, який здійснюється, однак бажання приймати у ньому безпосередню участь, не дивлячись про обізнаність у його здійсненні, не виявив.

12. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також – Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

13. Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись, у розрізі практики ЄСПЛ окресленої ним у його рішеннях, відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості для заявника питання, що розглядається (див., з-поміж багатьох інших, рішення у справі “Фрідлендер проти Франції”, [GC], № 30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VII).

14. При цьому сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

15. Як наслідок, ураховуючи поінформованість ОСОБА_1 про даний процес, як і про дату, час та місце його здійснення, Суд при відсутності у особи з певних своїх причин та міркувань стійкого бажання приймати участь в цьому процесі, уважає таку поведінку останньої своїм особистим вільним користуванням власними правами на власний розсуд.

16. Більш того, Суд вважає, що ним виконано процесуальний обов`язок повідомлення Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду цієї справи.

17. Щодо суті вчинених правопорушень, оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись виключно законом і правосвідомістю Суд наголошує на тому, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в діях (бездіяльності) такої особи складу та події адміністративного правопорушення.

18. Частиною першою статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

19. Суд наголошує, що адміністративне правопорушення з частиною п`ятою статті 126 КУпАП є кваліфікованим складом адміністративних правопорушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті, за ознакою повторності.

20. Зокрема, частиною другою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

21. Суд нагадує, що керування транспортними засобами особами, які не мають права керування таким транспортним засобом, є правопорушенням з формальним складом і вважається закінченим з моменту встановлення особою контролю над таким транспортним засобом та створенням умов для його руху (розташування водія за кермом поєднане із запуском двигуна, перевіркою органів керування, увімкнення покажчиків повороту тощо).

22. Що іншого інкримінованого Водієві адміністративного правопорушення, то таке правопорушення, зазначене у частині першій статті 130 КУпАП, за ознаками його об`єктивної сторони може виражатися через три окремі діяння:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

23. У свою чергу за змістом положень статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

24. Згідно з пунктом 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі також – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 огляд проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

25. При цьому положеннями пункту 7 Розділу І “Загальні положення” Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі також – Інструкція), затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1 413/27858, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).

26. Згідно з пунктами 8-9 Розділу ІІ “Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів” Інструкції форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

27. А згідно з пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

28. Так, склавши протокол про адміністративне правопорушення від 09.03.2026 серії ЕПР1 № 609971, уповноважений орган висуває обвинувачення особі саме у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог пункту 2.5 ПДР.

29. Як вже згадувалося вище об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає, серед іншого, у відмові особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі також – відмова від проходження огляду на стан сп`яніння).

30. Зазначене адміністративне правопорушення є правопорушенням з формальним складом і є закінченим з моменту вираження особою, яка керувала транспортним засобом, відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

31. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння має бути безумовною і категоричною. Правопорушник усно або конклюдентними діями має однозначно виразити небажання проходити огляд на стан сп`яніння. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП слід “поза розумним сумнівом” і з очевидністю для стороннього спостерігача установити, що особа яка керувала транспортним засобом, безальтернативно відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння.

32. Під такою відмовою необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на її внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих лише цій особі, і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі. При цьому на уповноваженого працівника поліції не покладено відповідний обов`язок декілька разів пропонувати водію пройти огляду на стан алкогольного сп`яніння або ж вмовляти Особу, що притягається до адміністративної відповідальності, виконати його законну вимогу.

33. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною п`ятою статті 126 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП:

- довідкою від 12.03.2026 № 32602-2026, виданою відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області стосовно відсутності у Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія;

- довідкою від 12.03.2026 № 32600-2026, якою підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з постановою від 01.03.2026 серії ЕНА № 6745346 за вчинення адміністративного правопорушення, зафіксованого не в автоматичному режимі, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу;

- копією постанови органу Національної поліції від 18.04.2025 серії ЕНА № 4533707 про притягнення Водія до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП;

- витяг із інформаційного порталу “Armor” НПУ від 13.03.2026 за № 3026060459017340, щодо притягнення ОСОБА_1 за частиною другою статті 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмір 3 400,00 грн;

- диском із відеозаписом фіксації обставин правопорушення.

34. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.03.2026 та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.03.2026, згідно з яким у Водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, однак, не зважаючи на відповідну вимогу поліцейського пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовився пройти такий огляд;

- диск із відеозаписом.

35. Також зі здійснених відеозаписів з нагрудної камери поліцейського (файл 0000000_00000020260309014206_0021.MP4, 00 хв 00 сек, що відповідає часовій позначці 2026/03/09 01:42:06) видно як було зупинено автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель GOLF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , як було ідентифіковано його водія, яким виявився ОСОБА_1 , і як йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у медичному закладі, а Водій відмовився це зробити і намагався домовитися з працівниками поліції про уникнення передбаченої законом процедури (файл 0000000_00000020260309015707_0022.MP4, 12 хв 49 сек, що відповідає часовій позначці 2026/03/09 02:09:55).

36. При цьому під час спілкування з Водієм та проведеною перевіркою електронних баз даних працівниками поліції було встановлено, що Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія на право керування транспортним засобом у встановленому порядку не отримував.

37. Відповідно, всі обставини вчиненого відображені в протоколах про адміністративні правопорушення, які є документами, що в силу статті 251 КУпАП та в сукупності з іншими дослідженими доказами, засвідчують факти неправомірних дій Особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

38. Таким чином, в діях Особи, що притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративних правопорушень передбачених частиною п`ятою статті 126 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті, а саме – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом

та

частиною першою статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

VІ. Накладення адміністративного стягнення.

39. Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.

40. До обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не встановлено.

41. Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

42. У свою чергу більша суспільна шкідливість того чи іншого адміністративного правопорушення знаходить своє відображення у санкції відповідної статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

43. Так, порівнюючи санкції за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126 та частиною першою статті 130 КУпАП, Суд доходить висновку, що правопорушення, передбачене положеннями частини п`ятої статті 126 КУпАП є більш тяжким, у зв`язку із чим остаточне стягнення слід накласти у межах санкції цієї статті.

44. Також Суд враховує, що санкція за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

45. У цьому контексті Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

46. Водночас, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є власником транспортного засобу.

47. Як орієнтує Пленум Верховного Суду України у пункті 28 своєї постанови “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23.12.2005 № 14, суди не вправі накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

48. Стосовно позбавлення права керування, то Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, відповідно до якої, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. Тому такій особі, у разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

49. Однак зауважує, що її прийнято Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду під час розгляду кримінального провадження, яке 24.02.2020 було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250000000088, у якому особа обвинувачувалася за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (далі також – КК України), тобто у правовідносинах, що регулюються кримінальним законодавством.

50. Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 51 КК України до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом може бути застосовано позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

51. Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 55 КК України позбавлення права керувати транспортними засобами як додаткове покарання призначається на строк до десяти років.

52. Водночас згідно з пунктом 5 частини першої статті 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень може застосовуватись таке адміністративне стягнення – позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).

53. Частиною другою статті 30 КУпАП визначено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

54. Суд відзначає, що у відповідності до правових положень, закріплених у статті 15 Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.1993 № 3353-ХІІ, особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов`язана пройти медичний огляд, відповідну підготовку в акредитованому закладі або самостійно опанувати зміст теоретичного модуля типової навчальної програми з урахуванням категорій транспортних засобів та пройти відповідну підготовку з практичного керування в акредитованому закладі або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

55. Порівнюючи способи викладу абзацу четвертого частини першої статті 55 КК України і частини другою статті 30 КУпАП, Суд приходить до висновку, що це різні покарання як за формою, так і за змістом, оскільки положення КУпАП чітко передбачають, що право, якого порушник може бути позбавлений, повинно бути йому наданим.

56. Окрім того, Суд наголошує, що під адміністративною відповідальністю слід розуміти одну з різновидів правової відповідальності, сутність якої полягає у накладення на осіб, що вчинили адміністративне правопорушення (проступок), адміністративних стягнень, і тягнуть за собою для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру.

57. Тобто таке стягнення має бути реальним, а не примарним.

58. Така реальність адміністративного стягнення виражається у встановленому порядку його виконання.

59. Зокрема, постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції, зазначеними у пунктах 2-4 частини другої статті 222 КУпАП.

60. Статтею 317-1 КУпАП визначено, що виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

61. У згаданому контексті слід відмітити, що принцип правової визначеності вимагає від національних органів влади поваги до обов`язкового характеру остаточного судового рішення, що є однією з конкретних гарантій, пов`язаних із загальною гарантією справедливого судового розгляду згідно зі статтею 6 Конвенції.

62. При цьому принципова неможливість особи, якій не надавалося спеціальне право, виконати відповідне рішення суду про позбавлення такого права, беззаперечно є порушенням справедливого судового розгляду у відношенні до такої особи.

63. Підсумовуючи викладене, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, Суд відповідно до статті 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують її адміністративну відповідальність, Суд вважає за доцільне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 коп (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу, і є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.

64. Підстави для застосування іншого, більш м`якого або більш суворого стягнення, відсутні.

65. Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

66. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 36, 126, 130, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, –

П О С Т А Н О В И В :

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Призначити йому остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 коп (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) без позбавлення права керування транспортним засобом і без оплатного вилучення транспортного засобу.

3. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн 60 коп (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить 3 (три) місяці з моменту набрання нею законної сили.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, такий штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

Суддя

Бахмацького районного суду Сороколіт Євген Миколайович