Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №766/18831/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/18831/25

н/п 1-кп/766/2257/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025231020001148, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон Херсонської області, громадянина України, із загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстроване місце проживання та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до ст.89 КК України судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення

05.10.2025 року в період часу з 13:17 год. до 13:21 год., ОСОБА_5 , знаходячись біля магазину «Аврора», розташованого на території ринку «Житлоселище» за адресою: Херсонська область, м.Херсон, вулиця Комкова, 75, під час раптово виниклого словесного конфлікту з неповнолітнім ОСОБА_7 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи, що застосування подразнювальної речовини з газового балончика при її розпиленні в область очей людини може спричинити тілесні ушкодження у виді хімічного опіку слизової оболонки очей, та бажаючи настання таких наслідків, використовуючи наявний у нього газовий балончик із сльозогінним газом марки «Терен -4», розпилив подразнювальну речовину з газового балончика в обличчя потерпілому ОСОБА_8 , чим спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді хімічного опіку очей легкого ступеню, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

ІІ. Позиції сторін

Прокурор в судовому засіданні покликалася на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, просила призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та вирішити питання щодо речових доказів, процесуальних витрат.

Представник потерпілого зазначила, що винуватість ОСОБА_5 в умисному спричинені легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_7 доведена поза розумним сумнівом. Просила задовольнити цивільний позов у кримінальному провадженні та стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого моральну шкоду, завдану ОСОБА_7 внаслідок вчинення протиправних дій обвинуваченого, у сумі 5000 гривень.

Обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково. Цивільний позов не визнав.

Захисник послався на те, що тілесне ушкодження потерпілому було спричинено неумисно, що виключає відповідальність за ч.1 ст.125 КК України. Крім того, просив відмовити у цивільному позові з тих підстав, що потерпілим не довів факту спричинення йому моральної шкоди.

IІІ. Докази, які підтверджують встановлені судом обставини

Вина ОСОБА_5 у вчиненні легкого тілесного ушкодження, за встановлених судом обставин, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

-показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до яких, він заходив з велосипедом до магазину. Троє осіб стояли на проході до магазину та заважали йому пройти. Він сказав фразу: «з проходу», коли вказані особи відійшли, він почав підійматися сходами, хтось із цих осіб сказав: «треба казати пожалуйста», на що він відповів «обойдетесь». Через деякий час він вийшов з магазину, проходячи повз двох з вказаних осіб, потерпілий сказав на його адресу: «ти бидло». Перепитавши, потерпілий повторив свої слова. Поставивши велосипед він підійшов до хлопця та дівчини. Про те, що вони підлітки не розумів, оскільки хлопець виглядав на 20-23 роки, дівчина на 18-19 років. Остання його штовхнула, після чого вони почали його ображати. Коли він мав намір піти, потерпілий йому почав погрожувати, кажучи: «иди пока не получил и можешь ходить». Злякавшись, він застосував газовий балончик, який був при ньому для самозахисту. Спочатку розпилив у сторону хлопця, а потів в бік дівчини, але на неї газ не влучив. Наміру спричиняти потерпілому тілесних ушкоджень не мав, хотів щоб у нього була тимчасова дезорієнтація. З метою недопущення бійки, пішов з місця конфлікту. Вказує, що у вчиненому розкаюється.

-показаннями потерпілого ОСОБА_7 , згідно до яких, до події обвинуваченого він не знав. У 2025 році, в обідній час, більш точного часу не пам`ятає, він разом з сестрою ОСОБА_9 та матір`ю ОСОБА_10 стояли біля сходів до магазину «Аврора». Повз них до магазину заходив обвинувачений, який котив велосипед. Колесом велосипеду ОСОБА_5 зачепив їх матір. Він зробив зауваження обвинуваченому, сказавши: «ввічливості не вчили?», на що ОСОБА_5 відповів: «не заслужила». Через деякий час обвинувачений вийшов з магазину. Він знову зробив зауваження ОСОБА_5 та запитав чи не хоче він вибачитись. У відповідь, обвинувачений підійшов до нього та висловлюючись нецензурною лайкою почав погрожувати, що вдарить. Після цього, ОСОБА_5 витягнув газовий балончик та розпилив йому в обличчя. В нього запекли очі, хтось з оточуючих викликав швидку допомогу. Його було госпіталізовано до медичного закладу де він провів два дні;

-показаннями свідка ОСОБА_9 , яка дала аналогічні показання;

-показання свідка ОСОБА_11 відповідно до яких, між чоловіком та двома підлітками сталася словесна перепалка, деталі якої він не пам`ятає, крім того погано чув розмову між ними, оскільки поряд гучно працював генератор. Під час конфлікту чоловік «задув» перцевим балончиком вказаних підлітків. Все відбувалося дуже швидко. Обвинувачений інших дій не вчиняв та залишив місце події. Потеплілому викликали швидку;

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 05.10.2025, відповідно до якого, ОСОБА_10 повідомляє, що 05.10.2025 о 13:21 год., поруч з магазином «Аврора», за адресою: м.Херсон, вулиця Комкова, 75, між її дітьми, а саме ОСОБА_7 , 2009 року народження, та ОСОБА_9 , 2011 року народження, стався конфлікт із раніше невідомим чоловіком, який розпочався з того, що її син зробив зауваження чоловіку, а він у відповідь запитав чи не вдарити його після чого дістав із сумки газовий балончик та двічі розпилив його в обличчя ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , внаслідок чого останній отримав хімічний опік очей;

-протоколом огляду місця події від 09.10.2025 та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що слідчим проведено огляд відкритої ділянки місцевості за адресою: м.Херсон, вулиця Комкова, 75. Місце події знаходиться поруч зі сходами, які ведуть на другий поверх магазину «Аврора»;

-протокол огляду від 05.10.2025, відповідно до якого, за адресою: м.Херсон, вулиця Філатова, 30, слідчий оглянув виданий ОСОБА_5 газовий балончик марки «Терен-4», який було вилучено;

-висновком фізико-хімічної експертизи №СЕ-19/115-25/16799-ФХД від 05.11.2025, відповідно до якої, надана на дослідження речовина, що знаходиться у аерозольному балончику, містить хімічну сполуку – морфолід пеларгонової кислоти (МПК), що має подразнюючу дію;

-довідкою комунального некомерційного підприємства «Херсонська обласна дитяча лікарня» Херсонської обласної ради №591, випискою з медичної карти стаціонарного хворого №292700, з яких вбачається, що ОСОБА_7 знаходився на лікуванні у медичному закладі з 14:20 год. 05.10.2025 по 08.10.2025, з діагнозом: Хімічний опік обох очей, гостра реакція на стрес;

-висновком судово-медичної експертизи №611-МС від 09.10.2025, згідно якої, ОСОБА_7 спричинено хімічний опік очей легкого ступеню, який виник від травматичної дії подразнюючої речовини на кон`юнктиву очей, не виключно, 05.10.2025, відноситься до легких тілесних ушкоджень. Виникнення хімічного опуку очей легкого ступеню від сльозогінної та дратівливої дії «Терен-4» не виключається;

-протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 07.10.2025, згідно якого, слідчим копійовано та збережено на DVD-R диск файл з мобільного телефону Iphone 13Pro, наданого потерпілим ОСОБА_7 , під назвою «IMG_0296 неділя 5 жовтня 2025 р.» ;

-протокол огляду від 17.10.2025, згідно якого, слідчий оглянув відеофайл тривалістю 18 сек. під назвою «IMG_0296 неділя 5 жовтня 2025 р.». Зі змісту відеозапису вбачається, що на ньому зафіксовано чоловіка у сірому спортивному костюмі, у якого за спиною рюкзак чорного кольору, на грудній клітині через плече сумка чорного кольору, на голові кепка. Вказаний чоловік утримує рукою велосипед. Чоловік знаходиться на відкритій ділянці, позаду нього розташований кіоск з вивіскою «Димок». На 0:00:01 відеозапису чоловік витягує з нагрудної сумки предмет схожий на балончик сльозогінного газу, направляє його в бік особи яка здійснює відеозапис. На 0:00:02 відеозапису ракурс зйомки переводиться на прилеглу територію, зафіксовано два звуки з інтервалом менше 1 сек., які схожі на розпилення газу з балончика. Далі чоловік з велосипедом віддаляється від особи, яка здійснює відеозапис;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2025 за участю ОСОБА_10 , яка за загальними рисами обличчя впізнала обвинуваченого як особу, що 05.10.2025 близько 13:00 год., по вулиці Комкова, 75, в м.Херсоні заходив до магазину «Аврора», а через пів години розпилив в обличчя її сина ОСОБА_7 сльозогінний газ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2025 за участю потерпілого ОСОБА_7 , який за загальними рисами обличчя впізнав обвинуваченого, як особу, що 05.10.2025 близько 13:30 год., по вулиці Комкова, 75, в м.Херсоні розпилив йому в очі сльозогінний газ;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2025 за участю свідка ОСОБА_9 , яка впізнала обвинуваченого, як особу, що 05.10.2025 близько 13:30 год., по АДРЕСА_2 розпилив сльозогінний газ в очі її брата ОСОБА_7 ;

-протоколом слідчого експерименту від 07.10.2025 за участю свідка ОСОБА_11 , який розповів та показав, як 05.10.2025 близько 13:30 год., по вулиці Комкова, 75, в м.Херсоні, чоловік у якого виник словесний конфлікт з хлопцем та дівчиною підійшов до них, витягнув газовий балончик, спрямувавши його в сторону хлопця та розпилив сльозогінний газ йому в обличчя;

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з положеннями статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. (ст.86 КПК України)

За змістом ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Згідно з вимогами цієї статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що вони, крім протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2025 за участю свідка ОСОБА_11 , є належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню.

Зі змісту зазначеного протоколу вбачається, що свідок не зміг впізнати особу, яка 05.10.2025 близько 13:30 год., по вулиці Комкова, 75, у м.Херсоні розпилила сльозогінний газ в обличчя хлопця.

Отже, вказаний протокол не містить відомостей, що стосуються обставин, які підлягають доказуванню. З цих підстав суд визнає даний доказ неналежним.

Оцінюючи докази з точки зору допустимості, суд констатує, що вони отримані в порядку встановленому КПК України.

Допустимість досліджених судом доказів стороною захисту під час судового розгляду не оспорювалося.

Показання учасників кримінального провадження суд отримав усно, безпосередньо під час судового розгляду, письмові докази також досліджувались судом безпосередньо.

Суд приймає та покладає в основу свого висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, показання потерпілого ОСОБА_7 , висновок судово-медичної експертизи №611-МС від 09.10.2025.

Суд враховує, що до події потерпілий не був знайомий з обвинуваченим, підстав обмовляти його не має.

Крім того, показання потерпілого узгоджуються як з показаннями свідків, так і в цілому з показаннями обвинуваченого та підтверджують встановлені судом обставини, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 раптово виник словесний конфлікт під час якого обвинувачений використав наявний у нього балончик зі сльозогінним газом, розпиливши його в обличчя потерпілого.

Зміст отриманих судом показань об`єктивно підтверджується даними протоколу огляду, яким зафіксовано огляд відеозапису з перебігом конфлікту.

Висновок судово-медичної експертизи також підтверджує факт застосування відносно потерпілого сльозогінного газу та ступінь тяжкості спричиненого йому тілесного ушкодження.

Щодо наявності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, суд зазначає наступне.

Об`єктом даного кримінального правопорушення є здоров`я людини.

З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення характеризується діянням (дією або бездіяльністю), спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідком у вигляді спричинення легкого тілесного ушкодження; причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідком.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 застосував до потерпілого газ подразливої дії, спричинивши хімічний опік його очей, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Між зазначеним діянням та наслідком наявний причинний зв`язок, а отже дії обвинуваченого утворюють об`єктивну сторону даного кримінального правопорушення.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується умисною виною. Відповідальність за ст. 125 КК настає і у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю і фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого в частині, що умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому він не мав.

Як встановлено судом, обвинувачений дістав газовий балончик, перебуваючи на незначній відстані від потерпілого, цілеспрямовано спрямував його в область очей ОСОБА_7 та здійснив розпилення подразнювальної речовини.

Суд вважає, що обвинувачений безсумнівно усвідомлював, що очі є вразливим органом, вплив на який подразнювальних речовин об`єктивно здатний спричинити шкоду здоров`ю.

Відповідно, розпилюючи подразнювальну речовину в область очей потерпілого, ОСОБА_5 усвідомлював, що така дія спричинить їх ушкодження та бажав такого настання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого були вчинені з прямим умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, а доводи сторони захисту про відсутність такого умислу є безпідставними.

Твердження обвинуваченого, що він використав газовий балон оскільки потерпілий йому погрожував також не можуть прийняті судом.

Відповідно до приписів частини першої статті 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

В судовому засіданні не встановлено об`єктивних даних, які б вказували, що під час конфлікту з потерпілим обвинувачений перебував у стані необхідної оборони, а отже підстави стверджувати про його самозахист відсутні.

Суб`єктом кримінального правопорушення є осудна особа, якій виповнилося 16 років.

Обвинувачений, який є осудною особою, відповідно являється суб`єктом даного кримінального правопорушення.

Сукупність досліджених судом доказів, які є достовірними, у своєму взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводять, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , це діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і він винний у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, яке ставиться йому у провину, суд розцінює як обраний спосіб захисту, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

VI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ст.66, ст.67 КК України пом`якшують або обтяжують покарання, судом не встановлені.

VІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії кримінальних проступків, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікаря нарколога, психіатра не перебуває, непрацевлаштований, в силу ст.89 КК України не має судимості, відсутність обставин, які пом`якшує або обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_5 слід призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу.

На переконання суду, саме такий вид покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Призначення покарання у виді виправних робіт є неможливим, оскільки обвинувачений не має постійного місця роботи. Водночас покарання у виді громадських робіт не відповідає особі винного з огляду на надмірну суворість такого покарання.

VІІІ. Мотиви вирішення цивільного позову

В кримінальному провадженні потерпілий пред`явив до обвинуваченого цивільний позов, в якому просив стягнути з останнього на свою користь моральну шкоду в сумі 5000 грн..

Вирішуючи заявлений цивільний позов, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Зі змісту статті 128 КПК України вбачається, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.

Зі змісту статті 23 ЦК України вбачається, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема , у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілий з 05.10.2025 по 08.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні (виписка з медичної карти №292700) з діагнозом хімічний опік очей легкого ступеню. Гостра реакція на стрес.

Факт заподіяння потерпілому шкоди здоров`ю, а також причинний зв`язок між діями обвинуваченого та такими наслідками встановлено судом при дослідженні доказів.

Оцінюючи наявність моральної шкоди, суд враховує, що отримані потерпілим тілесні ушкодження об`єктивно супроводжувалися фізичним болем, тимчасовим порушенням нормального способу життя, необхідністю стаціонарного лікування, а також викликали душевні переживання, пов`язані з погіршенням стану здоров`я та протиправними діями щодо нього.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, тривалість лікування, обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь вини обвинуваченого, а також вимоги розумності та справедливості.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявлений розмір моральної шкоди у сумі 5000 гривень є обґрунтованим, співмірним завданим потерпілому стражданням та таким, що відповідає засадам розумності і справедливості.

Підстав для зменшення або відмови у задоволенні позову судом не встановлено.

За вказаних обставин, цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

ІХ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Зі змісту статей 126, 124 КПК України вбачається, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого при ухваленні обвинувального вироку.

Оскільки ОСОБА_5 визнано винуватим в пред`явленому обвинуваченні, процесуальні витрати пов`язані з проведенням експертизи №СЕ-19/115-25/16799-ФХД в сумі 2674 гривні 20 копійок, що підтверджується відповідною довідкою, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 09.10.2025 року накладено арешт на майно ОСОБА_5 , а саме на балончик із сльозогінним газом «Терен-4».

Відповідно до ч.4 ст.174 КК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Згідно п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були, зокрема, використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, газовий балончик, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації.

Балончик із сльозогінним газом «Терен-4» також визнаний речовий доказом та передано на зберігання у ВП №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області.

Відповідно до положень ч.9 ст.100 КПК України речовий доказ необхідно знищити, оскільки він не має самостійної цінності та не може бути використаний у законному обігу.

З урахуванням того, що вказане майно підлягає спеціальній конфіскації, арешт, накладений на нього, підлягає збереженню до виконання вироку в цій частині. Після виконання вироку в частині спеціальної конфіскації, речовий доказ підлягає знищенню у встановленому законом порядку.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 5 000 (п`ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати в сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.

Речовий доказ – балончик із сльозогінним газом «Терен-4» – піддати спеціальній конфіскації.

Арешт накладений на балончик із сльозогінним газом «Терен-4» залишити без змін до виконання вироку в частині спеціальної конфіскації.

Після виконання вироку в частині спеціальної конфіскації речовий доказ знищити.

Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Херсонський міський суд Херсонської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяОСОБА_1