Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №766/21611/24 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/21611/24

н/п 2/766/1956/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участі секретаря Сивкович О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа особа: Приватне акціонерне товариство «Українська Пожежно-Страхова Компанія» про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» у грудні 2024 року звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 51272,85 грн. та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.12.2021 року о 08:00 годині в м. Херсон, вул. Некрасова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: 1) автомобіля Volkswagen (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля – ОСОБА_2 ); 2) автомобіля ВАЗ (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Volkswagen державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.01.2022 року у справі про адміністративне правопорушення № 766/25958/21, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.

На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника, ОСОБА_2 щодо автомобіля марки Volkswagen (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), були застраховані в ПрАТ «СК «АРКС» за договором добровільного страхування наземного транспорту № 10829а1яа від 17.05.2021 року.

Страхувальник звернувся до ПрАТ «СК «АРКС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, остаточний розмір вартості відновлювального ремонту транспортного засобу марки Volkswagen державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) визначено в сумі 109396,31 грн.

На підставі страхового акту № ARX3101755 від 17.12.2021 року, ПрАТ «СК «АРКС» було сплачено на користь станції технічного обслуговування суму вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу в розмірі 109396,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 853043 від 20.12.2021 року.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_1 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Українська Пожежно-Страхова компанія» згідно полісу № АР/9654984, яким встановлено ліміт відповідальності страховика в розмірі 130000,00 грн., франшиза – 3000,00 грн.

14.02.2022 року позивач звернувся до ПрАТ «Українська Пожежно-Страхова компанія» із заявою про виплату страхового відшкодування за вих. № СУ/010036/3.

ПрАТ «Українська Пожежно-Страхова компанія» було розраховано страхове відшкодування в розмірі 58123,46 грн. Відповідно до Угоди про здійснення страхового відшкодування від 14.0.2022 року, ПрАТ «Українська Пожежно-Страхова компанія» 17.06.2022 року було здійснено на користь позивача виплату в сумі 52311,11.

Таким чином, сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову, складає 51272,85 грн., у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Від сторін цивільної справи та зацікавленої особи заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надходило.

23.05.2025 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшов відзив на позовну заяву за підписом ОСОБА_3 , який повністю заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідачем зазначено, що за умовами полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/9654984, укладеного з ПрАТ «Українська Пожежно-Страхова компанія», цивільно-правова відповідальність на випадок події, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 260000,00 грн., а за шкоду, заподіяну майну – 130000,00 грн., розмір франшизи – 3000,00 грн. Оскільки розмір страхового відшкодування складає 109396,31 грн., то страхова сума, передбачена страховим полісом, повністю покриває матеріальну шкоду позивачу, яку повинна відшкодувати ПрАТ «Українська Пожежно-Страхова компанія» в межах страхового полісу.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.10.2025 року залучено до участі у справі третю особу - Приватне акціонерне товариство «Українська Пожежно-Страхова Компанія» (Код ЄДРПОУ 20602681, місцезнаходження юридичної особи: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40).

18.12.2025 року через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» надійшла заява представника позивача – Волчек Н.М. про виконання вимог ухвали суду про залучення до участі третьої особи та надано докази направлення копії позовної заяви ПрАТ «Українська Пожежно-Страхова Компанія».

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом неодноразового направлення судових повісток про виклик до суду в електронному вигляді через зареєстрованих кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі третьої особи. Процесуальним правом надати письмові пояснення по суті предмету спору третя особа не скористалася. Документів, що підтверджують поважність причин її відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Судом встановлено, що 06.12.2021 року о 08:00 годині в м. Херсон, вул. Некрасова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: 1) автомобіля Volkswagen (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля – ОСОБА_2 ); 2) автомобіля ВАЗ (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Volkswagen державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.01.2022 року у справі про адміністративне правопорушення № 766/25958/21, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи справу, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Отже наявність вини у діях відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди у даному випадку встановлена і не підлягає доказуванню. Крім того і сам факт дорожньо-транспортної пригоди не оспорювався відповідачем.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Таким чином суд, проаналізувавши вищевикладені докази в їх сукупності, вважає, що позивачем доведено наявність шкоди, причинний зв`язок між діями відповідача та заподіяною шкодою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася, а також вину відповідача.

На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб марки Volkswagen Passat (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_2 , застраховано за Договором добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) «Прямий захист». Оферта № 10829а1яа від 17.05.2021 року.

06.12.2021 року ОСОБА_2 як власником застрахованого транспортного засобу Volkswagen Passat (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) подано АТ «Страхова компанія «АРКС» заяву про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Цього ж дня представником АТ «Страхова компанія «АРКС» складено акт огляду транспортного засобу по справі № бн від 06.12.2021 року.

Згідно рахунку-фактури № СК-0090374 від 15.12.2021 року, ремонт згідно ремонтної калькуляції № 1.003.21.0029423 складає 109396,31 грн. Додатком до вказаного рахунку-фактури є ремонтна калькуляція № 1.003.21.0029423 від 15.12.2021 року.

17.12.2021 року АТ «СК «АРКС» складено страховий акт № ARX3101755, відповідно до якого сума страхового відшкодування за збитки, спричинені власнику застрахованого транспортного засобу Volkswagen Passat (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) складає 109396,31 грн. Деталізація страхової виплати визначена у розрахунку страхового відшкодування, відповідно до якого, згідно рахунку СК-0090374 від 15.12.2021 року ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту складає 109396,31 грн.

20.12.2021 року АТ «Страхова компанія «АРКС» перераховано на користь ФОП ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 109396,31 грн., призначення платежу «страхове відшкодування згідно акту № ARX3101755, ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , рах№ СК-90374 від 15.12.21 Без ПДВ», що підтверджується платіжним дорученням № 853043 від 20.12.2021 року.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_1 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Українська Пожежно-Страхова Компанія» згідно полісу № АР/9654984, яким встановлено ліміт відповідальності страховика в розмірі 130000,00 грн., франшиза – 3000,00 грн.

14.02.2022 року за вих. № СУ/010036/3 позивачем направлено на адресу ПрАТ «Українська Пожежно-Страхова Компанія» заяву про виплату страхового відшкодування в розмірі 109396,31 грн.

14.06.2022 року між Акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» укладено Угоду про здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до п. 3.1 даної Угоди, загальна сума, яка підлягає оплаті за цією Угодою, складає 303215,90 грн.

Згідно Переліку майнових вимог АТ «СК «АРКС» до ПрАТ УПСК, що є додатком № 1 до цгоди від 14.06.2022 року, майнова вимога за фактом спричинення шкоди ОСОБА_1 становить 52311,11 грн.

17.06.2022 року ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» перераховано на користь АТ «Страхова компанія «АРКС» грошові кошти в сумі 52311,11 грн., призначення платежу «страхове відшкодування згідно акту № 941/037/020893/22/1 за автомобіль держ. номер НОМЕР_1 », що підтверджується платіжним дорученням № 25165 від 17.06.2022 року.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За вимогами ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17.

З матеріалів справи вбачається, що страхове відшкодування позивачу виплачено страховиком відповідача у розмірі 52311,11 грн.

При цьому, полісом № АР/9654984, яким встановлено ліміт відповідальності страховика в розмірі 130000,00 грн., франшиза – 3000,00 грн.

Окрім цього, відповідно до п. 2.2.2-2.2.3 Угоди про здійснення страхового відшкодування від 14.06.2022 року, укладеної між АТ «Страхова компанія «АРКС» як компанією та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» як платником, після сплати платником суми страхових відшкодувань на загальну суму, визначену в п. 3.1 цієї угоди, компанія відмовляється від будь-яких претензій до платника по виконанню зобов`язань відносно страхових випадків, зазначених в п. 1 даної угоди та гарантує, що в подальшому ПрАТ «УПСК» не буде мати претензій щодо розміру компенсації завданих збитків та страховими випадками, зазначеними в додатку № 1 до цієї угоди. Компанія відмовляється від вимог щодо заподіювачів шоди (водіїв) та/або власників транспортних засобів, відповідальність яких застрахована ПрАТ «УПСК» на суму, яка складає різницю між розміром страхового відшкодування.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

У відповідності до ст.ст. 76-77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

На підставі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 7 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи, що ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» не спростувало висновок експерта щодо визначення вартості матеріального збитку, а також з огляду на те, що між позивачем та страховиком було укладено Угоду про узгодження розміру страхового відшкодування, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником позивача, суд встановив, що страховою компанією на виконання умов такої угоди позивачу було виплачено страхове відшкодування у розмірі 151800,00 грн.

При цьому позивачем зазначено, що він не має претензій до страхової компанії щодо повноти та своєчасності виплати страхового відшкодування в межах страхової суми відповідальності страховика.

Судом встановлено, що після настання дорожньо-транспортної пригоди позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування, а в подальшому реалізовано право зворотної вимоги до страховика цивільно-правової відповідальності винуватця дорожньо-транспортної пригоди. При цьому між позивачем та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» укладено угоду про врегулювання страхових вимог, відповідно до якої відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 52311,11 грн. у межах передбаченого полісом ліміту відповідальності. Умовами зазначеної угоди прямо передбачено відмову позивача від будь-яких подальших претензій до страховика та осіб, відповідальність яких застрахована. При цьому відступ позивача від умов зазначеної Угоди не ґрунтується на належних правових підставах, оскільки, погодившись на її укладення, він добровільно відмовився від відповідних майнових вимог у межах ліміту відповідальності страховика у розмірі 130000,00 грн., а відтак не вправі покладати на відповідача обов`язок відшкодування різниці між фактично сплаченою ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» сумою та загальним розміром страхового відшкодування.

Оцінюючи спірні правовідносини з урахуванням положень цивільного законодавства України, суд виходить з того, що обов`язок відшкодування шкоди особою, яка її завдала, виникає лише у разі недостатності страхової виплати та за відсутності інших домовленостей сторін. Оскільки у даному випадку сторони досягли згоди щодо розміру страхового відшкодування та врегулювали спір шляхом укладення відповідної угоди, якою позивач відмовився від подальших вимог, а відповідач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення № 1102229 від 04.12.2024 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду покладається на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.4,10-13,76-81,141, 263-265,268,273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа особа: Приватне акціонерне товариство «Українська Пожежно-Страхова Компанія» про відшкодування шкоди – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.04.2026 року

СуддяЯ. В. Шестакова