Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №511/3258/25 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 511/3258/25

Номер провадження 3/511/10/26

"07" квітня 2026 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі :

головуючого судді Теренчук Ж . В .,

секретаря судового засідання Ніколас С.О.,

за участю:

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

представника особи, що притягається до відповідальності адвоката Магери Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Роздільна Одеської області матеріали, які надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за частиною 4 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 461221 від 22.09.2025 року ОСОБА_1 21 вересня 2025 року о 21 годині 00 хвилин в с. Покровка Роздільнянського району Одеської області біля буд. 5 по вул. Болгаріна, керувала транспортним засобом автомобілем Kia Ceed, державний номерний знак НОМЕР_2 , та після скоєння ДТП за її участі, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння (чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду) вживала алкоголь.

Згідно протоколу своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.10є ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП.

Позиція особи, що притягається до відповідальності та її захисника в суді.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення заперечувала та просила провадження у справі відносно неї закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 суду пояснила, що 21 вересня 2025 року вона поїхала на власному автомобілі Kia Ceed, державний номерний знак НОМЕР_2 до м. Роздільна, де будує будинок. В вечірній час забрала будівельників із об`єкту м. Роздільна та завезла їх до с. Покровка Роздільнянського району на вул. с. Болгаріна приблизно о 20 год. 00 хв., після чого вона поїхала до себе додому. Під час руху автомобіля вона отримала дзвінок на мобільний телефон та відволіклася від керування, після чого наїхала на яму та почула удар. Вийшовши з машини побачила, що пошкодила бампер своєї машини, а також побачила, що вона наїхала на якусь перешкоду. Вночі не розгледіла предмет, з яким допустила зіткнення, було темно, а тому поїхала додому. Дана подія була для неї стресовою ситуацією, так як вона пошкодила автомобіль, розбила передній бампер. Вона втратила чоловіка на війні, а тому не розуміла куди звертатися по допомогу щодо ремонту автомобіля. Вона не вважала на той час, що це дорожньо-транспортна пригода, так як від дій її ніхто не постраждав, лише вона розбила власне авто.

Прибувши додому у розпачі вживала алкоголь, після чого лягла спати. Вдома вона була одна з дитиною, коли до неї приїхали поліцейські та повідомили, що вона автомобілем пошкодила водопровідну колонку в с.Покровка, належну ОСОБА_2 , який також прибув до її будинку разом з поліцейськими. Між тим, поліцейські прибувши до неї біля 24 години вечора відносно неї протоколу не склали, а прибули повторно після 2 години ночі та почали складати протокол.

Крім цього по подіям того дня її вже притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та за ст.122-4 КУпАП, в яких вона визнала свою винуватість в наїзді на колонку та підтвердила, що після наїзду вона поїхала додому. В подальшому вона відшкодувала заподіяну матеріальну шкоду ОСОБА_2 .

В судовому засіданні адвокат Магера Руслан Юрійович, діючий в інтересах ОСОБА_1 просив провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Вважає, що наданими у справі доказами вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП не підтверджена.

Так захисник наголошував, що ОСОБА_1 не заперечує, що біля 21.00 год. 21.09.2025 року вона, керуючи автомобілем KIA Ceed н.з. НОМЕР_3 в с. Покровка по вул. Болгаріна Роздільнянського району Одеської області в нічний час доби не побачила місце проведення будівельних робіт та в?їхала в місце спорудження водовідведення. Враховуючи те, що це була пізня пора доби, вона не стала з?ясовувати і розшукувати осіб, які здійснювали будівельні роботи, а прийняла рішення вранці при освітленні та з?ясувати чи спричинила вона можливо матеріальну шкоду односельцям. Розуміючи, що її діями не завдано збитків стороннім особам, а пошкоджено лише її автомобіль вона вважала, що дії не відносяться до дорожньо-транспортної пригоди, а тому поїхала до місця свого проживання - АДРЕСА_1 . Біля 01.55 год 22.09.2025 року до неї додому приїхали працівники поліції, які повідомили, що вона є учасницею дорожньо-транспортної пригоди і за її протиправні дії передбачена відповідальність після чого склали протоколи за ст. ст. 124, 122-4, ч.4 ст. 130 КУпАП.

Тобто відповідно до матеріалів справи ДТП скоєно о 21.00 годині 21.09.2025 року. Працівники поліції приїхали до гр. ОСОБА_1 та склали протокол 22.09.2025 року о 02.13.05 год. Тобто складання адміністративних матеріалів відбулось через 5 годин після ДТП. Між тим, такий огляд на стан алкогольного сп?яніння працівниками поліції мав бути проведений протягом двох годин з моменту вчинення особою дорожньо-транспортної пригоди.

Тому, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, а саме: вживання алкогольних напоїв водієм, який був учасником дорожньої транспортної пригоди, не дочекавшись приїзду працівників поліції, з метою проведення медичного освідування, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 461221 від 22.09.2025 року висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд, заслухавши правопорушника, його захисника, вивчивши матеріали справи, переглянувши надані відеозаписи даної події, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.10 є Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Невиконання вимог пп. «є» п. 2.10 ПДР України утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Частиною 4 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Порядок такого огляду та відмови від його проходження передбачено ст. 266 КУпАП та підзаконними нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з п.п 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Відповідно до п. 22 Розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 461221 від 22.09.2025 року ОСОБА_1 21 вересня 2025 року о 21 годині 00 хвилин в с. Покровка Роздільнянського району Одеської області біля буд. 5 по вул. Болгаріна, керувала транспортним засобом автомобілем Kia Ceed, державний номерний знак НОМЕР_2 , та після скоєння ДТП за її участі, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння (чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду) вживала алкоголь.

Відповідно до даних протоколу ОСОБА_1 із складеними відносно неї адміністративними матеріалами була незгодна, про що свідчать її пояснення у протоколі. Також в суді ОСОБА_1 вину свою у вчиненні даного правопорушення не визнала.

Між тим в підтвердження винуватості ОСОБА_1 по справі надано наступні письмові докази:

- витяг з ЖЕО Роздільнянського РВП ГУНП в Одеської області за №11458 від 21.09.2025 року, відповідно до якого 21.09.2025 року о 21 год. 22 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що 21.09.2025 року о 21 год. 21 хв. за адресою: вул. Болгаріна,5, с. Покровка Роздільнянського району Одеської невідоме авто пошкодило водяну колонку на вулиці, наразі тече вода(а.с. 5);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого водія ОСОБА_1 направлено для медогляду в Роздільнянську ЦРЛ (а.с. 6);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння , тест на місці зупинки не проводився. (а.с. 7);

- пояснення ОСОБА_4 від 22.09.2025 року, у яких вона пояснила, що 21.09.2025 року о 21 год. 00 хв., перебуваючи вдома за адресою АДРЕСА_1 , вона почула на вулиці звук від удару, а коли вийшла на вулицю, то побачила як гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом KIA Ceed н.з. НОМЕР_3 здійснила наїзд на перешкоду системи водопостачання «колонка», остання перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Після чого поїхала з місця ДТП. Між тим далі на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_4 , у яких остання повідомила, що 21.09.2025 року вона не бачила моменту наїзду автомобіля на водопровідну колонку. В ранці приїхала ОСОБА_5 та повністю все відшкодувала. Будь-яких претензій до ОСОБА_1 вона немає (а.с. 9);

- поясненнями ОСОБА_6 від 22.09.2025 року, у яких вона пояснила, що 21.09.2025 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 їздила на своєму автомобілі Кіа сірого кольору д/з НОМЕР_2 по с. Покровка в стані алкогольного сп`яніння та збила водопровідну колонку, після чого залишила місце скоєння ДТП (а.с. 10);

- довідку Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області від 22.09.2025 року за №189619-2025, відповідно до якої ОСОБА_1 посвідчення водія отримувала (а.с. 12).

Як встановлено судом в цей день відносно ОСОБА_1 також було складено адміністративні протоколи за ст.124, 122-4 КУпАП.

Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.11.2025 року ОСОБА_1 визнано винною в тому, що 21 вересня 2025 року о 21 годині 00 хвилин в с. Покровка Роздільнянського району Одеської області по вул. Болгаріна, 5, вона, керуючи автомобілем Kia Cee`D державний номерний знак НОМЕР_4 , не вибравши безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримавшись безпечної дистанції, здійснила наїзд на перешкоду, а саме на систему водопостачання «колонку», чим завдала матеріальні збитки гр. ОСОБА_4 , а пілся цього залишила місце пригоди.

Відповідно до ст. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так з відеозаписуз нагрудної камери поліцейського, доданого до протоколу серії ЕПР1 №461221 від 22.09.2025 року на СД –диску, який складається з 31 файлу тривалістю по 5 хвилин за 21-22 вересня 2025 року вбачається, що в темну пору доби автомобіль працівників поліції прибув до будинку ОСОБА_1 о 00:00:18 годин, а далі на файлах відеозапису з першого по десятий зафіксовано, як вони опитали її щодо причетності до дорожньо-транспортної події в с.Покровка, яка сталася біля 21 години вечора, при цьому ОСОБА_1 заперечувала свою причетність до даної події, запитали її чи вживала вона алкоголь, на що вона відповіла що вживала алкоголь вранці цього дня, тобто даної події, запропонували пройти медогляд на місці зупинки та в медичному закладі, на що остання беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції відмовилася від законної вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння як за допомогою технічних засобів так і закладі охорони здоров`я.

Таким чином, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння утворила окремий склад закінченого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який характеризується недотримання водієм п. 2.5 ПДР України.

Між тим не склавши протокол про адміністративне правопорушення о 00:41 за відмову від проходження медичного огляду працівники поліції поїхали від будинку ОСОБА_1 , а о 01:40:15 знову повернулись до будинку та на файлі 018 0 02:21:13:05 відеозапису відображено процедуру складання протоколу відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Даючи оцінку даному доказу, суд звертає увагу, що положеннями чинної Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено певний порядок застосування поліцейськими відеореєстраторів та портативних відеореєстраторів як пристроїв, призначених для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції яких дають змогу закріпити їх на службовому автомобілі або на форменому одязі поліцейського.

Вказане свідчить про надання такому доказу як відеозапис з нагрудної камери (відеорегістратора) поліцейського ознак найважливішого доказу для з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, судом встановлено, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння о 00:30 годині утворила окремий склад закінченого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який характеризується недотримання водієм п. 2.5 ПДР України.

Отже, сумнівним є подальше вживання водієм ОСОБА_1 алкогольних напоїв та кваліфікація її дій за ч. 4 ст. 130 КУпАП, в т.ч. і як порушення вимог пп. «є» п. 2.10 ПДР України, оскільки відповідальність за цією нормою ПДР України настає за вживання алкогольних напоїв до закінчення процедури огляду на стан сп`яніння або відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

В свою чергу що положення ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за правопорушення, які відрізняються за своїм змістом і складом та містять різні кваліфікуючі ознаки і пов`язані із порушенням різних пунктів ПДР України.

Так надані у справі докази взагалі не містять відомостей щодо вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 після відмови від проходження медичного огляду. Також протокол за ч.4 ст.130 КУпАП було складено поліцейськими після спливу двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, що вже було недоцільним у випадку погодження водія на його проходження, так як не породжувало будь-яких юридичних наслідків. Таким чином, вищевказані обставини не доводять той факт, що ОСОБА_1 вживала алкогольні напої безпосередньо після вчинення нею ДТП.

Разом з тим, суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

В силу ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому вони, з урахуванням положень ст. 256 КУпАП, мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.

Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У справі «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства рф така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У справі «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Так в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 461221 від 22.09.2025 року не зазначено, що ОСОБА_1 «відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушила п.2.5 ПДР України», а тому суд не в праві самостійно редагувати фабулу правопорушення, зазначивши в своїй постанові інші конкретні обставини правопорушення.

Підсумувавши всі вищенаведені доводи, суд, давши їм оцінку в сукупності, приходить до наступних висновків.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява №25).

Також суд має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 Рішення «Вєренцов проти України» від 11.07.2013 року, заява №20372/11).

Всі наведені вище факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останньої, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає недоведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, врахувавши закріплений в Конституції України принцип презумпції невинуватості особи, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1ст. 247КУпАП.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 264, 283, 284, 287-289 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі протоколу про адмінстративне правопорушення серії ЕПР 1№ 461221 від 22.09.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст.130 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя Ж. В. Теренчук