Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №511/3298/25 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3298/25

Номер провадження: 2/511/175/26

10 квітня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.,

секретаря судового засідання - Кіндракевич В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період її навчання у Державному навчальному закладі «Одеський професійний ліцей будівництва та архітектури», тобто до 30.06.2026 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 , двадцяти трьох років у випадку продовження навчання, у розмірі 8000,00 гривень, але не меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 з 2002 року по 2022 рік перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 06.09.2022 року шлюб було розірвано. Від шлюбу сторони мають дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання в Державному навчальному закладі «Одеський професійний ліцей будівництва та архітектури». Строк закінчення навчання ОСОБА_3 – 30.06.2026 року.

ОСОБА_3 , навчається на денній формі навчання, тому не має можливості працевлаштуватися та самостійно заробляти кошти на життя. Окрім цього, на час навчання ОСОБА_3 потребує забезпечення продуктами харчування, одягом, взуттям та супутніх витратах на навчання. Оскільки позивачка не в змозі самостійно забезпечити дані потреби доньки, вимушена звернутись до суду із вказаним позовом.

Стислий виклад позиції відповідача.

ОСОБА_2 вважається таким, що належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив у встановлений строк не подав.

Водночас обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 – 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Стислий виклад позиції третьої особи.

ОСОБА_3 належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Процесуальні дії у справі.

22.10.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 06.09.2022 року по справі №511/1556/22, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16.11.2002 року Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області на підставі актового запису № 43, розірвано.

У період шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 25.10.2007 року Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області, актовий запис № 65.

Згідно судового наказу Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.08.2022 року, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки – ОСОБА_3 , у розмірі його заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно довідки №347-у від 12.09.2025 року, ОСОБА_3 2007 року народження навчається на денній формі навчання у Державному навчальному закладі «Одеський професійний ліцей будівництва та архітектури». Строк закінчення навчання ОСОБА_3 – 30.06.2026 року.

Водночас, статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

У відповідності до приписів частини 8 статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами, оскільки відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не подано.

Згідно частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Частина третя статті 199 СК України визначає, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Як встановлено судом, ОСОБА_3 досягла віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років, та навчається на 3 курсі в Державному навчальному закладі «Одеський професійний ліцей будівництва та архітектури». Строк закінчення навчання – 30.06.2026 року.

Згідно частини першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Диспозиція частини 1 статті 200 СК України регламентує, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина 2 статті 182 СК України).

Верховний Суд в постанові від 23 січня 2019 року по справі № 346/103/17, зазначив, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Разом з цим, відповідачем не надано суду доказів, що він не спроможний сплачувати аліменти у заявленому розмірі, перебування на його утриманні інших осіб, тощо.

На підставі викладеного, надавши оцінку фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Такий розмір аліментів відповідатиме вимогам розумності і справедливості та буде необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання і, разом із тим, співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання.

Пункт 1 частини 1 статті 430 ЦПК України визначає, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 12, 81, 133, 137, 141, 200, 206, 247, 259, 263 - 265, 280 – 284, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на період її навчання у Державному начальному закладі Одеський професійний ліцей будівництва та архітектури», тобто до 30.06.2026 року, у розмірі 8000,00 гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до статті 283 ЦПК України направити відповідачу копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: І. В. Бобровська