Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №504/2385/19 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/2385/19

Номер провадження 1-кп/504/151/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області:

у складі головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №42018161010000534 від 26.11.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, проходить віскьову службу за мобілізацією у ВЧ НОМЕР_1 раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді оператора 5 зенітної ракетної батареї 2 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», 21.06.2018 о 09 год. 00 хв., діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов?язків військової служби, не з?явився вчасно на службу без поважних причин в умовах особливого періоду крім воєнного стану до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка на той ча дислокувалася за адресою: АДРЕСА_2 (більш точна адреса не вказується) та ухилявся від проходження військової служби до 09 год 00 хв. 02.07.2019, проводячи свій вільний час на власний розсуд, не пов?язуючи його з виконанням обов?язків військової служби.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України - нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).

В судовому засіданні, обвинувачений свою винуватість у скоєнні вказаного злочину, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, повідомив, що дійсно він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , не з`явився на службу, з причини наявності незадовільного морально-психологічного стану, через виконання бойових завдань. На даний момент несе службу у військовій частині НОМЕР_1 , здобув вищу освіту по військовій справі та звання офіцера.

Оскільки обвинувачений визнав свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів по справі. Обвинуваченому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені.

На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, тобто нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) є доведена у повному обсязі.

При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Так, відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст.407 КК України є тяжким злочином.

ОСОБА_5 є громадянином України, який має вищу освіту освіту, одружений, є не судимим раніше, щиро розкаявся у вчиненому злочині, продовжує проходити військову службу, здобув офіцерське звання, має позитивну характеристику з місця служби, є учасником бойових дій. Обставинами, які пом`якшують покарання, ОСОБА_5 є щире каяття. Обставини , які обтяжують покарання не встановлені.

З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, зазначені пом`якшуючі обставини, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 за вчинений ним злочин покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальних межах передбачених ч. 4 ст. 407 КК України.

Суд приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України строком на 1 рік, з покладенням на останнього обов`язків, що передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, оскільки на думку суду його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Процесуальні витрати відсутні, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.Речові докази до кримінального провадження не долучались.

Враховуючи наведене, на підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Покласти нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на командира військової частини НОМЕР_1 .

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Доброславський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з урахуванням особливостей ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1