Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №483/337/26 — Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 13 квітня 2026 р.

Справа: №483/337/26

Суддя: Рак Л. М.

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/337/26

Провадження № 3/483/82/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 квітня 2026 року м. Очаків

Суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Рак Л.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кам`янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області, обіймає посаду вістового команди постачання служби постачання частини військової частини НОМЕР_1 , військове звання – матрос, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,–

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення в/ч НОМЕР_1 № 1 від 20 березня 2026 року, о 19 год. 55 хв. черговим військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 було виявлено, що вістовий команди постачання служби постачання частини військової частини НОМЕР_1 матрос ОСОБА_1 прибув зі звільнення з міста з ознаками алкогольного сп`яніння, ушкодженнями обличчя та з вираженим кульганням на праву ногу про що черговий військової частини НОМЕР_1 негайно доповів помічнику командира корабля – командиру операційної бойової частини військової частини НОМЕР_1 капітану 2 рангу ОСОБА_3 . Під час проведення медичного огляду матрос ОСОБА_1 відмовився від використання драгеру для виявлення алкоголю.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , не з`явився через систему «Електронний суд» надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій крім того, просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що в описовій частині протокола про адміністративне правопорушення не зазначена ані дата, ані місце вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 зазначено, що згідно зі ст. 254 КУпАП та відповідно до Наказу Міністерства оборони України № 329 від 23.10.2021 «Про затвердження Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення», протокол про правопорушення, передбачені статтями 172-10 – 172-20 КУпАП, складається: командиром (начальником) військової частини або уповноваженим ним командиром підрозділу у разі виявлення ним безпосередньо факту вчинення підлеглим військовослужбовцем (військовозобов`язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб; уповноваженою посадовою особою органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ у разі виявлення нею безпосередньо факту вчинення військовослужбовцем (військовозобов`язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб. Уповноважена посадова особа складає протокол не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов`язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення. Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме рапортів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також пояснень ОСОБА_7 , правопорушення було виявлено 21 лютого 2026 року, а протокол про військове адміністративне правопорушення складено 20 березня 2026 року, тобто через 27 днів після виявлення правопорушення, тому протокол в/ч НОМЕР_1 № 1 від 20 березня 2026 року про військове адміністративне правопорушення, відповідно до Закону, слід визнати неналежним та недопустимим доказом.

Дослідивши письмові матеріали справи, дійшла наступного.

Відповідно до ст. 245 КупАП , завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Також, вимогами ст. 280 КупАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

Склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Порядок проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначений статтею 266-1 КУпАП, полягає в наступному.

Військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, полягає, окрім розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, також і у відмові таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, вчинення особою хоча б одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням порядку несення військової служби та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, а отже він є суб`єктом інкримінованого йому правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначено, що о 19 год. 55 хв. черговим військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 було виявлено, що вістовий команди постачання служби постачання частини військової частини НОМЕР_1 матрос ОСОБА_1 прибув зі звільнення з міста з ознаками алкогольного сп`яніння, ушкодженнями обличчя та з вираженим кульганням на праву ногу про що черговий військової частини НОМЕР_1 негайно доповів помічнику командира корабля – командиру операційної бойової частини військової частини НОМЕР_1 капітану 2 рангу ОСОБА_3 . Під час проведення медичного огляду матрос ОСОБА_1 відмовився від використання драгеру для виявлення алкоголю.

Разом з тим, у протоколі не вказано місце, час вчинення, суть адміністративного правопорушення та чи вчинено ОСОБА_1 правопорушення в умовах особливого періоду, що є кваліфікуючими обов`язковими ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950 р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до конституційного принципу презумпції невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відтак, за відсутності достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених у протоколі обставин, суд визнає вказані обставини недоведеними.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи викладене, провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, – закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Постанову протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області особою, щодо якої її винесено чи її захисником.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua