Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №472/163/26 — Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/163/26

Провадження №2/472/347/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого-судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Маслюк А.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 зазначив, що в ніч на 13.04.2025 року ОСОБА_2 , перебуваючи біля домоволодіння ОСОБА_3 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та достовірно знаючи про те, що в даному домоволодінні на той час нікого не було, вирішив вчинити крадіжку майна з вказаного домоволодіння. Переслідуючи корисливий мотив та ціль незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи умисно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_2 через відчинену хвіртку пройшов до території домоволодіння та шляхом пошкодження навісного замка на вхідних дверях проник в приміщення будинку, звідки таємно викрав майно, а саме: насос відцентровий марки "Leo" моделі "3.0 inovation APm37A, 0,37 kW, вартістю 3872,25 гривень; автоматичний контролер тиску марки "Werk" моделі "DSK-2.1", вартістю 956,50 гривень; кімнатну антену моделі "DVB-Т2" марки "ARU-01", вартістю 396,25 гривень, ваги кухонні марки "Вітек", вартістю 175 гривень та супутниковий ресивер марки "Star Track" моделі "World-In-Box І Plus (New)", вартістю 216,67 гривень, які належали ОСОБА_3 , спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 5616,67 гривень..

Крім того, під час проникнення до домоволодіння, ОСОБА_2 було пошкоджено камеру зовнішнього відеоспостереження, вартістю 2500 грн. 00 коп., що підтверджується протоколом огляду місця події від 14.04.2025 року та було підтверджено обвинуваченим ОСОБА_2 під час судового розгляд.

Отже, протиправними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду на суму 8116,67 грн.

За даним фактом Вознесенським РУП ГУНП в Миколаївській області було відкрито кримінальне провадження №12025152190000343 від 14.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04.08.2025 року у справі №472/961/24, який Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 20.01.2026 року залишено без змін, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

Відповідно до розписки від 18.04.2025 року потерпілим ОСОБА_3 під час досудового розслідування було отримано насос відцентрований марки "Leo" моделі "3.0 inovation APm37A, 0,37 kW, автоматичний контролер тиску марки "Werk" моделі "DSK-2.1", кімнатну антену моделі "DVB-Т2" марки "ARU-01", ваги кухонні марки "Вітек" та супутниковий ресивер марки "Star Track" моделі "World-In-Box І Plus (New)".

Після ухвалення Веселинівським районним судом Миколаївської області вироку від 04.08.2025 року – 12.08.2025 року засудженим ОСОБА_2 було відшкодовано потерпілому ОСОБА_3 в рахунок матеріальної шкоди – пошкодження зовнішньої відеокамери 2000,00 грн. Отже, протиправними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 заподіяно матеріальні збитки на суму 500,00 грн.

Оскільки, матеріальні збитки ОСОБА_3 в розмірі 500,00 грн. заподіяно в результаті неправомірних та винних дій обвинуваченого ОСОБА_2 , то вони підлягають відшкодуванню обвинуваченим у повному обсязі.

Користуючись вказаним правом, ОСОБА_2 змушений звернутися з вказаним позовом до суду в порядку цивільного судочинства та просить стягнути з ОСОБА_2 заподіяну кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду у розмірі 500,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн., яка була вчинена внаслідок суспільно – небезпечних дій обвинуваченого та внаслідок чого потерпілому ОСОБА_3 було заподіяно психологічні (моральні) страждання.

04 березня 2026 року ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області було відкрито провадження по цивільній справі та призначено до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що позов підтримує повністю та просить суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, а саме визнав повністю матеріальну шкоду в розмірі 500 грн., а моральну 10000 грн.. На даний час він не працює, тому не має можливості відразу заплатити дану суму.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов до наступного висновку.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, - вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтями 15, 16 ЦК України, статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1 ) керує ходом судового процесу; 2 ) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення згоди між сторонами; 3 ) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4 ) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5 ) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, - вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, шкода, завдана фізичній особі, зокрема, матеріальна та моральна, а також витрати, пов`язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров`я, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області №472/961/24 від 04 серпня 2025 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, (по епізоду крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_4 в ніч з 09.06.2024 року на 10.06.2024 року на загальну суму 4909,60 гривень та по епізоду крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_3 в ніч на 13.04.2025 року на загальну суму 5616,67 гривень), і призначено йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням 2 роки. Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_2 обов`язки.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 20 січня 2026 року апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 – адвоката Венделя О.М. – залишено без задоволення. Вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 4 серпня 2025 року відносно ОСОБА_2 – залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

З зберігальної розписки від 18.04.2025 року потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що під час досудового розслідування останнім було отримано насос відцентрований марки "Leo" моделі "3.0 inovation APm37A, 0,37 kW, автоматичний контролер тиску марки "Werk" моделі "DSK-2.1", кімнатну антену моделі "DVB-Т2" марки "ARU-01", ваги кухонні марки "Вітек" та супутниковий ресивер марки "Star Track" моделі "World-In-Box І Plus (New)".

Також, з протоколу огляду місця події від 14.04.2025 року вбачається, що під час проникнення до домоволодіння, ОСОБА_2 було пошкоджено камеру зовнішнього відеоспостереження, вартістю 2500 грн.

Відповідно до розписки, наданої адвокатом Вендель О.М., вбачається, що останній отримав від ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням відеокамери зовнішнього спостереження в розмірі 2000 грн.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Пунктами 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку із порушенням наданих прав, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з п. 5 вищевказаної постанови Пленуму, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло, вчинене в умовах воєнного стану та згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів. Суд враховує те, що між злочинними діями відповідача та завданою позивачу моральною шкодою є прямий причинний зв`язок, діями відповідача позивачу завдано немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, в результаті вчиненого відносно нього кримінального правопорушення.

Суд погоджується з доводами представника позивача ОСОБА_1 про те, що така протиправна поведінка відповідача спричинила потерпілому душевні страждання, погіршення психологічного стану здоров`я, що потребувало певного часу та зусиль для його відновлення, такі дії відповідача спричинили негативні зміни у житті позивача, вплинули на стан його психічного здоров`я.

Отже, підсумовуючи наведене вище, суд вважає доведеним, що вчиненим відповідачем кримінальним правопорушенням позивачу завдано моральної шкоди.

Суд, визначаючи розмір шкоди, виходить з вищенаведених норм та враховує характер та обсяг завданих моральних страждань, втрат немайнового характеру, характер та тривалість заподіяних ОСОБА_3 моральних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості, визнаючи, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Тому суд вважає розмір моральної шкоди в сумі 10000 грн. буде відповідати розумності і справедливості та буде достатньою компенсацією завданих позивачу моральних страждань.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір звільнена від сплати судового збору при поданні даної позовної заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в розмірі 681 грн. 83 коп. в дохід держави (10500,00 грн. (сума, задоволена судом) х 1331,20 грн. (сума судового збору за позовну заяву) : 20500,00 грн. (загальна сума позову)..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , заподіяну йому, вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, матеріальну шкоду в розмірі 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , завдану йому, вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, моральну (немайнову) шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) гривня 83 (вісімдесят три) копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 квітня 2026 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський