Вирок від 02 квітня 2026 р. у справі №756/1655/26 — Оболонський районний суд міста Києва

03.04.2026 Справа № 756/1655/26

№ 1-кп/756/1169/26

№ 756/1655/26

В И Р О К

іменем України

03 квітня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та 9, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

в с т а н о в и в:

16 вересня 2025 року, близько 10 год. 55 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, керуючи технічно справним вантажним фургоном марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись першою (крайньою правою) смугою проїзної частини вул. Богатирської у м. Києві, зі сторони вул. Полярної, в напрямку Великої Окружної дороги, зі швидкістю 60 км/год., яка перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги 50 км/год., наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.2 «Пішохідний перехід» та інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 - 5.38.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України.

У цей час, проїзну частину вул. Богатирської у м. Києві, по зазначеному нерегульованому пішохідному переходу, перетинав пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався зліва направо відносно напрямку руху транспортного засобу.

Під час руху ОСОБА_5 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 12.4, 12.9 (б) та 18.1 Правил дорожнього руху України:

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_5 виявились у тому, що він, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, який впливає на увагу і реакцію водія, а також порушує його координацію, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, розпочав керування технічно справним вантажним фургоном марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , в процесі якого, 16 вересня 2025 року, близько 10 год. 55 хв., рухаючись першою (крайньою правою) смугою проїзної частини вул. Богатирської у м. Києві, зі сторони вул. Полярної, в напрямку Великої Окружної дороги, маючи об`єктивну можливість спостерігати за показниками спідометру та обрати безпечну швидкість в межах дозволеної, усвідомлюючи, що на даній ділянці дороги максимально дозволена швидкість руху складає 50 км/год., достеменно знаючи, що він повинен постійно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, будучи заздалегідь поінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.2 «Зебра» та інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 - 5.38.2, усвідомлюючи, що пішохідний перехід призначений для перетину проїзної частини пішоходами, які мають безперечну перевагу в русі на даній ділянці дороги, з моменту, коли вступили на перехід, а водій, в свою чергу, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, будучи зобов`язаним завчасно прийняті такі заходи по керуванню транспортним засобом, які б забезпечили безперешкодний та безпечний перетин проїзної частини пішоходами по пішохідному переходу, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, не впевнився, що на пішохідному переході немає пішоходів, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі, внаслідок чого, створюючи своїми діями небезпеку для руху, а також загрозу життю та здоров`ю громадян, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, який розташований поблизу будинку №16 по вул. Богатирській у м. Києві, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який перетинав проїзну частину вул. Богатирської у м. Києві, рухаючись зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження, з якими його госпіталізовано до КНП «КМКЛ ШМД», де 16 вересня 2025 року він помер.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 спричинено наступні тілесні ушкодження, на голові: садна; крововилив у м?які тканини голови; перелом кісток склепіння черепа: крововилив піл оболонки головного мозку; вогнища забою мозку в обох півкулях мозку; на верхніх кінцівках: синці та садна; на тулубі: переломи ребер та грудини; перелом 2-го грудного хребця; перелом ключиці; крововилив у переднє та заднє межистіння; крововилив у брижу тонкого кишечника; гемоперитоніум об?ємом біля 700 мл; розриви паренхіми печінки; перелом кісток тазу; ділянки розміження тканини з крововиливами у правій лопаткові області та правій клубовій ділянці; багатоуламковий перелом правої лопатки; на нижніх кінцівках: крововилив у м?які тканини гомілки; перелом правого стегна.

Виявленні ушкодження мають ознаки тяжкого тілесного ушкоджень небезпечних для життя та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв?язку з настанням смерті.

Смерть ОСОБА_7 настала від множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів; крововиливи: різного об?єму та поширеності у субарахноїдальному просторі, з поодинокими фокусами дрібної початкової лейкоцитарної реакції, та фокусами по речовині великих півкуль, без клітинної реакції, з набряком та набуханням речовини головного мозку; дифузно нерівномірно виражене кровонаповнення судин внутрішніх органів; осередки деліпідизації паренхіми наднирника.

Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 12.4, 12.9 (б) та 18.1 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 286-1 КК України визнав частково. Обвинувачений суду показав, що дійсно 16 вересня 2025, близько 10 год. 55 хв., керував вантажним фургоном марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , на якому виконував послуги з доставки товарів ФОП « ОСОБА_8 ».

У вказаний час, під час руху по вул. Богатирській, що у м. Києві, ОСОБА_5 відволікся від керування транспортним засобом та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху його автомобіля.

ОСОБА_5 не оспорює обставин за яких сталось зіткнення та своєї вини у порушенні ПДР України, які йому передували.

Водночас, ОСОБА_5 не визнає факту перебування в стані наркотичного сп`яніння, оскільки востаннє вживав наркотичні засоби за три дні до події.

Крім показань обвинуваченого, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.09.2025 з схемою пригоди та фототаблицями до нього, об`єктом огляду є ділянка проїзної частини - нерегульований пішохідний перехід, який знаходиться поблизу буд. № 16 по вул. Богатирській, що у м. Києві.

На проїзній частині в місці огляду зафіксовано наявність дорожньої розмітки 1.14.2 «Зебра» та інформаційно-вказівних дорожніх знаків 5.38.1 - 5.38.2. Також, в місці огляду виявлено та, у подальшому, вилучено вантажний автомобіль марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , який знаходиться поза межами проїзної частини, а також зафіксовано сліди гальмування та виїзду його за межі проїзної частини.

На автомобілі виявлено наступні пошкодження, а саме: розбита нижня частина лівого дзеркала заднього виду, розбита ліва передня фара повороту, подряпини на передньому бампері зліва та лівому передньому крилі, вигнута задня металева планка (задній бампер).

Також, зазначені пошкодження знаходять своє відображення у протоколі огляду транспортного засобу від 16.09.2025, який здійснено після його вилучення та доставлення на майданчик тимчасового утримання.

Із висновку автотехнічної експертизи від 05.11.2025 № СЕ-19/111-25/69872-ІТ убачається, що в дорожній ситуації, яка була предметом дослідження експерта, останнім зроблені наступні висновки:

- водій автомобіля «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 повинен був керуватися вимогами пунктів 12.4, 12.9.б), 18.1 ПДР України;

- в діях водія автомобіля «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , з технічної точки зору, експертом вбачаються невідповідності вимогам пунктів 12.4, 12.9.б) ПДР України; вирішити питання щодо відповідності дій водія вимогам п. 18.1 ПДР України, з технічної точки зору, не представилось можливим;

- дії водія автомобіля «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , в яких експертом вбачаються невідповідності вимогам пунктів 12.4, 12.9.б) ПДР України, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи від 22.01.2026 № СЕ-19-25/70377-ІТ, в дорожній ситуації, яка була предметом дослідження експерта, останнім, окрім вже зазначеного вище, зроблені такі висновки:

-в діях водія автомобіля «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 вбачаються невідповідності технічним вимогам пунктів 12.4, 12.9.б) та 18.1 ПДР України;

-невідповідність в діях водія автомобіля «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 технічним вимогам п. 18.1 ПДР України знаходяться у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку експерта від 05.11.2025 № СЕ-19/111-21/58025-ІТ, на момент огляду автомобіля «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , гальмівна система та ходова частина знаходяться в працездатному стані, а рульове керування знаходиться в технічно-несправному, працездатному стані. Виявлена несправність рульового керування виникла в процесі дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку лікаря-нарколога КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10» № 004689 від 22.09.2025, який складено на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду ОСОБА_5 від 16.09.2025, що був проведений за його добровільної згоди, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16 вересня 2025 року перебував у стані наркотичного сп`яніння - під дією амфетаміну.

Як убачається з висновку експерта № 2959 від 18.11.2025, за результатами дослідження біологічних об`єктів (сечі) від ОСОБА_5 за допомогою експрес-діагностики імуноферментним методом, експертом було виявлено амфетамін та марихуану.

Згідно висновку експерта № 052-81-2025 від 25.12.2025, за результатами проведення судово-медичної (токсикологічної) експертизи сечі ОСОБА_5 , у ній, експертом було виявлено: амфетамін, фенилпропаноламін (норефедрин), 11-нор-9-карбокси-дельта-9-тетрагідроканабінол (метаболіт тетрагідроканнабінолу - основного активного компоненту марихуани), кофеїн, нікотин, метаболіти нікотину (котинін та гідроксикотиін).

З дослідженого в судовому засіданні висновку експерта № 021-2253-2025 від 17.11.2025 вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , 1941 р.н., були виявлені такі ушкодження:

-на голові: садна; крововилив у м?які тканини голови; перелом кісток склепіння черепа: крововилив піл оболонки головного мозку; вогнища забою мозку в обох півкулях мозку;

-на верхніх кінцівках: синці та садна;

-на тулубі: переломи ребер та грудини; перелом 2-го грудного хребця; перелом ключиці; крововилив у переднє та заднє межистіння; крововилив у брижу тонкого кишечника; гемоперитоніум об?ємом біля 700 мл; розриви паренхіми печінки; перелом кісток тазу; ділянки розміження тканини з крововиливами у правій лопаткові області та правій клубовій ділянці; багатоуламковий перелом правої лопатки;

-на нижніх кінцівках: крововилив у м?які тканини гомілки; перелом правого стегна.

Враховуючи характер виявлених ушкоджень, їх об?єм, розташування, ознаки струсу тіла а також обставини справи (факт ДТП), виявлені ушкодження виникли 16.09.2025 близько 11 год. (за даними постанови та наданої медичної документації) від дії тупих предметів по механізму удару, струсу та тертя при автомобільній травмі - зіткнення вантажного транспортного засобу, що рухався з пішоходом. При цьому потерпілий знаходився в вертикальному чи наближеному до нього положенні, і був звернутий правою задньо-бічною поверхнею тіла до автомобіля. У подальшому, відбулося відкидання тіла на дорожнє покриття з наступним контактом з ним.

Ушкодження виявлені під час дослідження трупа об?єднані одним механізмом травми, виникли майже одномоментно. Ушкодження на голові та тулубі мають ознаки тяжкого тілесного ушкоджень небезпечних для життя та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв?язку з настанням смерті.

Смерть ОСОБА_7 настала від множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів; крововиливи: різного об?єму та поширеності у субарахноїдальному просторі, з поодинокими фокусами дрібної початкової лейкоцитарної реакції, та фокусами по речовині великих півкуль, без клітинної реакції, з набряком та набуханням речовини головного мозку; дифузно нерівномірно виражене кровонаповнення судин внутрішніх органів; осередки деліпідизації паренхіми наднирника.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд, дослідивши запропоновані учасниками докази, дійшов висновку, що вони, у відповідності до вимог ст. 85 КПК України, є належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він не перебував в стані наркотичного сп`яніння, суд вважає такими, що суперечать дослідженим доказам.

Такі показання обвинуваченого спростовуються відомостями, що містяться у висновку лікаря-нарколога КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10» № 004689 від 22.09.2025, висновку експерта № 2959 від 18.11.2025 та висновку експерта № 052-81-2025 від 25.12.2025, кожен з яких підтверджує перебування ОСОБА_10 16 вересня 2025 року в стані наркотичного сп`яніння.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, в судовому засіданні доведена і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.

Дії ОСОБА_10 повинні бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 286-1 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 .

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_10 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Також, суд ураховує дані про особу винного, котрий вчинення кримінального правопорушення був працевлаштований, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності зі ставленням ОСОБА_10 до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення останньому основного покарання у виді позбавлення волі в межах санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинений ним злочин.

Таке покарання, на переконання суду, необхідне для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Водночас, вирішуючи питання про доцільність призначення обвинуваченому альтернативного додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєного злочину, керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, вважає за необхідне призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки обвинувачений ОСОБА_10 має таке право та вчинив злочин, пов`язаний з грубим порушенням правил дорожнього руху.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_10 ст. 69 КК України.

Приймаючи рішення стосовно заходу забезпечення кримінального провадження, який застосовувався під час проведення досудового розслідування до обвинуваченого, суд зважає на наступне.

Так, під час судових дебатів прокурор підтримав клопотання про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_10 .

Таким чином, ураховуючи обраний вид покарання, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд, приймаючи до уваги обставини, визначені пунктами 2, 3 ст. 178 КПК України, вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити без зміни обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Також, в підготовчому судовому засіданні 11 лютого 2026 року потерпілий ОСОБА_11 подав цивільний позов до цивільних відповідачів ОСОБА_5 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 та ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

В обґрунтування заявлених позовних вимог потерпілий зазначає, що обвинувачений ОСОБА_5 , керуючи вантажним фургоном марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , який належить ФОП « ОСОБА_8 », 16 вересня 2025 року, близько 10 год. 55 хв., рухаючись першою (крайньою правою) смугою проїзної частини вул. Богатирської у м. Києві, зі сторони вул. Полярної, в напрямку Великої Окружної дороги, порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 12.4, 12.9 (б) та 18.1 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок порушення вказаних вимог ПДР України, ОСОБА_5 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який перетинав проїзну частину вул. Богатирської у м. Києві, рухаючись зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 , який є батьком цивільного позивача - ОСОБА_11 , заподіяно тілесні ушкодження, від спричинення яких він помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_11 зазначає, що від втрати батька внаслідок ДТП, позивач зазнав моральних страждань, розмір яких оцінює в 1 900 000 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_8 була застрахована згідно полісу обов`язкового страхування у ТДВ СК «Альфа-Гарант», з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров`ю потерпілих осіб на одну потерпілу особу - 500 000 грн.

Посилаючись на положення статей 128 КПК України, статей 15, 1187 ЦК України, статей 18, 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач ОСОБА_11 просить суд стягнути з цивільних відповідачів на його користь наступні розміри моральної шкоди, а саме: з обвинуваченого ОСОБА_5 - 700 000 грн.; з фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 - 700 000 грн.; з ТДВ СК «Альфа-Гарант» - 500 000 грн.

Позовних вимог матеріального характеру до цивільних відповідачів - ОСОБА_11 не заявлено.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву від 17 березня 2026 року, представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_12 зазначає, що обвинувачений ОСОБА_5 не перебував у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 , а лише надав послуги згідно договору цивільно-правового характеру № 15/09 від 15.09.2025. Вказаним договором сторони його укладення визначили, що ОСОБА_5 , як виконавець, здійснює свою діяльність на власний ризик та самостійно несе відповідальність за будь-які наслідки використання техніки/обладнання замовника ( ОСОБА_8 ).

Так, до позовної заяви не додано документів, а відтак і неможливо встановити, що ОСОБА_5 , під час наїзду на пішохода автомобілем марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , виконував його завдання.

Крім того, власником автомобіля марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , є фізична особа ОСОБА_8 , а не фізична особа-підприємець, а тому позивачем заявлено вимоги до неналежного відповідача згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Також, адвокат ОСОБА_12 зауважує, що до цивільного позову не додано документів, які б підтверджували родинні зв`язки ОСОБА_7 з ОСОБА_11 .

Таким чином, цивільний позов про стягнення моральної шкоди з фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 не підлягає задоволенню.

Разом з цим, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 , який є власником автомобіля марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант», адвокат ОСОБА_12 вважає, що вказана страхова компанія, в порядку ч. 3 ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», несе відповідальність за страхове відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, в розмірі 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, що станом на вересень 2025 року, складає 200 000 грн.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву від 27 березня 2026 року, представник ТДВ СК «Альфа-Гарант» - адвокат ОСОБА_13 зазначає, що цивільний позов є передчасним, оскільки поданий до ухвалення вироку в кримінальному провадженні, яким встановлена винуватість водія, що вчинив кримінальне правопорушення на забезпеченому транспортному засобі.

Крім того, адвокат ОСОБА_13 зазначає, що позовні вимоги про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» 500 000 грн. моральної шкоди не можуть підлягати задоволенню, оскільки максимальний розмір моральної шкоди, з огляду на положення ч. 3 ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», станом на 16 вересня 2025 року, становить 200 000 грн.

Поданим відзивом, адвокат ОСОБА_13 просить відмовити у задоволенні позовних до ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Заслухавши позиції учасників судового провадження, їх представників, дослідивши цивільний позов та матеріали кримінального провадження, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписи ст. 23 ЦК України передбачають, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд зауважує, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Як зазначалось вище та було встановлено судом, 16 вересня 2025 року, близько 10 год. 55 хв., ОСОБА_5 , керуючи вантажним фургоном марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , та рухаючись першою (крайньою правою) смугою проїзної частини вул. Богатирської у м. Києві, зі сторони вул. Полярної, в напрямку Великої Окружної дороги, порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 12.4, 12.9 (б) та 18.1 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок порушення вказаних вимог ПДР України, ОСОБА_5 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який перетинав проїзну частину вул. Богатирської у м. Києві, рухаючись зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження, з якими його госпіталізовано до КНП «КМКЛ ШМД», де 16 вересня 2025 року він помер.

Із матеріалів кримінального провадження убачається, що органом досудового розслідування, з огляду на приписи ч. 6 ст. 55 КПК України, визнано потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , який є сином померлого при ДТП ОСОБА_7 , та який підтвердив родинні зв`язки, у тому числі, шляхом надання свідоцтва про народження батька.

Згідно реєстраційної картки транспортного засобу з ІПС «Національна поліція України» автомобіль марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

25.01.2025 між ОСОБА_8 , якому на праві власності належить автомобіль марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 та ТДВ СК «Альфа-Гарант» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 226709224), яким встановлено страхову суму на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю у розмірі 500 000 грн.

Відповідно до договору № 15/09 від 15.09.2025, між ОСОБА_8 , який зареєстрований як фізична особа-підприємець, та ОСОБА_5 , укладено договір цивільно-правового характеру строком до 31.12.2025.

Загальні положення вказаного договору передбачають, що ОСОБА_8 замовляє роботи та/або послуги, а ОСОБА_5 зобов`язується їх виконати та/або надати. Перелік робіт та/або послуг, які можуть виконуватися/надаватися ОСОБА_5 включають в себе роботи та послуги з вантажоперевезень.

Також, фізична особа-підприємець ОСОБА_8 ознайомив ОСОБА_5 з Інструкцією з безпеки для осіб, що виконують роботи та/або надають послуги за цивільно-правовим договором.

Як убачається з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.09.2025 з схемою пригоди та фототаблицями, поблизу буд. № 16 по вул. Богатирській, що у м. Києві, на місці дорожньо-транспортної пригоди виявлено та, у подальшому, вилучено вантажний автомобіль марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 .

Як зазначив у своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_5 , 16 вересня 2025, близько 10 год. 55 хв., він керував вантажним фургоном марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , на якому виконував послуги з доставки товарів ФОП « ОСОБА_8 ».

При визначенні моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_11 , який є сином померлого при ДТП ОСОБА_7 , суд зважає на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення за рахунок відповідача.

Суд, при визначені розміру відшкодування потерпілому ОСОБА_11 моральної шкоди враховує, зокрема роз`яснення, викладені в пункту 9 Постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди»: ступінь вини ОСОБА_5 , тяжкість втрати, неможливості її відновлення, виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково та стягнути на користь потерпілого моральну шкоду в загальному розмірі 400 000 гривень.

Приймаючи рішення по суті позовних вимог до ТДВ СК «Альфа-Гарант», суд ураховує наступне.

Як зазначалось вище, 25.01.2025 між ОСОБА_8 , якому на праві власності належить автомобіль марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 та ТДВ СК «Альфа-Гарант» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 226709224)

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Згідно п. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 20 вказаного Закону, у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю та здоров`ю потерпілої фізичної особи здійснюється страхова (регламентна) виплата у зв`язку з смертю потерпілої фізичної особи. Загальний розмір усіх здійснених страхових (регламентних) виплат у разі заподіяння шкоди життю та здоров`ю однієї потерпілої фізичної особи не може перевищувати розмір страхової суми за таку шкоду, встановлений цим Законом.

Норми ч. 3 ст. 25 зазначеного Закону передбачають, що страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).

Загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, і виплачується таким особам у рівних частинах.

Так, станом на час настання страхового випадку 16 вересня 2025 року, розмір мінімальної місячної заробітної плати, відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», становив 8 000 грн.

Таким чином, загальний розмір страхової (регламентної) виплати буде становити 200 000 грн., виходячи з розрахунку (25х8000).

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь позивача ОСОБА_11 підлягає стягненню моральна шкода, спричинена смертю батька під час ДТП в сумі 200 000 грн.

Приймаючи рішення по суті позовних вимог до ОСОБА_5 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 , суд ураховує наступне.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Також, суд зважає на те, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 грудня 2018 року (справа № 426/16825/16-ц) на підставі аналізу норм статей 1187 та 1172 ЦК України дійшла висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Як убачається з матеріалів справи та було встановлено судом, ОСОБА_5 на підставі договору цивільно-правового характеру № 15/09 від 15.09.2025, 16.09.2025 керував автомобілем марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 , за дорученнями якого ОСОБА_5 виконував роботи та послуги з вантажоперевезень.

Таким чином, з урахуванням приписів ст. 1187 ЦК України, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди, оскільки вказана шкода підлягає стягненню з законного володільця джерела підвищеної небезпеки, яким у даному кримінальному провадженні є фізична особа-підприємець ОСОБА_8 .

При цьому, суд зауважує, що посилання адвоката ОСОБА_12 про те, що власником автомобіля марки «Hyundai HD72», р.н. НОМЕР_1 , є фізична особа ОСОБА_8 , а не фізична особа-підприємець, а тому позивачем заявлено вимоги до неналежного відповідача згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, спростовані під час судового розгляду.

Судом було встановлено, що фізична особа ОСОБА_8 і фізична особа-підприємець ОСОБА_8 - одна і та ж особа, яка є власником автомобіля, укладала договір з ТДВ СК «Альфа-Гарант» та договір цивільно-правового характеру з обвинуваченим ОСОБА_5 .

Таким чином, з фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на користь потерпілого підлягає стягненню компенсація моральної шкоди в сумі 200 000 грн., що буде відповідати засадам розумності та справедливості, не призведе до збагачення позивача та не поставить в край тяжкий матеріальний стан фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 .

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України, а захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.

Питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.

Керуючись статтями 370, 374, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 7 років.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його затримання в порядку виконання вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під домашнім арештом із забороною залишати місце свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 та 9, цілодобово, окрім випадку необхідності відвідування лікувального закладу або укриття під час повітряної тривоги, - до набрання вироком законної сили, - залишити без зміни.

Продовжити строк дії обов`язків визначених ОСОБА_5 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2025, до набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання, строк попереднього ув`язнення з 16 вересня 2025 року по 18 вересня 2025 року включно, з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання, строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 19 вересня 2025 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку, що трьом дням цілодобового домашнього арешту відповідає один день позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_11 про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з ТДВ СК «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598, місце розташування: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26) моральну шкоду, спричинену смертю батька ( ОСОБА_7 ) під час дорожньо-транспортної пригоди в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) компенсацію моральної шкоди в сумі 200 000 грн. (двісті тисяч) гривень.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 , - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та 9; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 16 490 (шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто) гривень 90 копійок на користь держави (Отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA098999980 313040115000026006; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року на майно, а саме на вантажний фургон марки «Hyundai HD-72», н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, білого кольору, vin: НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_8 .

Речовий доказ по справі, а саме вантажний фургон марки «Hyundai HD-72», н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, білого кольору, vin: НОМЕР_5 , - повернути власнику - ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1