Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №755/2813/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2813/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" березня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12026100100000233 від 27.01.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сущани Коростенського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений слідством час, у невстановленому слідством місці при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав без мети збуту' психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 6,477 грама, і з цього моменту ОСОБА_4 почав його незаконно зберігати при собі, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне зберігання психотропної речовини без мети збуту', усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, посягаючи на суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин. їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і

прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995.

Далі, о 21 год 40 хв 27.01.2026 ОСОБА_4 , знаходячись неподалік будинку №17 по бульвару Дарницькому у місті Києві та зберігаючи при собі поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходився прозорий поліетиленовий зіп-пакет з пазовим замком, в середині якого містилась порошкоподібна речовина світло- рожевого кольору, а саме психотропна речовина, обіг, якої обмежено - амфетамін, масою 6,477 грама, був зупинений з метою перевірки документів оперуповноваженими ВКП Шевченківського УП ГУНП у місті Києві, якими у встановленому законом порядку' було виявлено ознаки скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин та здійснено повідомлення органу Національної поліції.

У подальшому, 28.01.2026 у період часу з 01 год 43 хв по 02 год 02 хв за вказаною вище адресою слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві у ході особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України у ОСОБА_4 виявлено та вилучено один безбарвний пакет з полімерного матеріалу з пазовим замком, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина світло-рожевого кольору, а саме психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 6,477 грам, що відповідно до таблиці №2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 № 634), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2000 р. за №513/4734, є ВЕЛИКИМИ розмірами, яку ОСОБА_4 придбав та зберігав без мети збуту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за вищевикладених обставин визнав повністю, у вчиненому кається, просив суворо не карати.

Показання ОСОБА_4 є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, а тому суд вважає ці показання достовірними.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за вищевикладених обставин, прокурор також не оспорює фактичні обставини провадження, суд за згодою учасників судового провадження визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин справи. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 309 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, у великих розмірах.

За викладених обставин, суд вважає що відповідно до вимог статті 66 КК України обставинами що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 щире каяття.

Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.

Суд звертає увагу, що щире каяття обвинуваченого полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (п. 3 ПП ВСУ від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Обставин, які б обтяжували покарання відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Відповідно до положень ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Судом також враховується, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та нарколого не знаходиться.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9.06.2005) та у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005) ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принцип «законності» і воно не було свавільним».

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на момент ухвалення вироку складає 34000 гривень, оскільки суд вважає, що таке покарання зможе забезпечити досягнення його мети, підстави для призначення більш суворих видів покарання судом не встановлені і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

В ходісудового розгляду встановлено, що кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не спричинено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі ч.2 ст.122, ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта згідно висновку експерта від 28.01.2026 №СЕ-19/111-26/4280-НЗПРАП у розмірі 2674,20 гривні.

Питання, щодо речових доказів, суд вирішує, в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 302, 368, 374, 3812-382 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у вигді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на момент ухвалення вироку становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 2674 гривні 20 копійок.

Речові докази:

-паспорт громадянина України виданий на ім`я ОСОБА_4 НОМЕР_1 , військовий квиток виданий на ім`я ОСОБА_4 НОМЕР_2 , посвідчення учасника бойових дій, видане на ім`я ОСОБА_4 № НОМЕР_3 , які вилучено та поміщено до сейф-пакету NPU5015124 - залишити у володінні ОСОБА_4 ;

-поліетиленовий прозорий зіп-лок пакет з порошкоподібною речовиною світло-рожевого кольору, який поміщено до сейф-пакету №NPU5015127, який постановою від 28.01.2026 року визнано речовим доказом, зберігати до набрання вироком законної сили, та знищити відповідно п.3 ч.9 ст.100 КПК України;

-поліетиленовий пакет чорного кольору та паперовий пакет коричневого кольору (первинні упакування), які поміщено до сейф-пакету №RIC2055028, який постановою від 28.01.2026 року визнано речовим доказом, зберігати до набрання вироком законної сили, та знищити відповідно п.3 ч.9 ст.100 КПК України;

- куртку зеленого кольору з капюшоном, яку поміщено до сейф-пакету №PSP4176524, мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Note 10 Pro» чорного кольору, ІМЕН: НОМЕР_4 ІМЕІ2: НОМЕР_5 , двома сім-картами «Vodafone» НОМЕР_6 та «Kyivstar» НОМЕР_7 , яку поміщено до сейф- пакету №NPU5542766 -повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: