Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №754/1717/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №754/1717/26

Суддя: Гринчак О. І.

Номер провадження 2/754/5035/26

Справа №754/1717/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,

представника позивача Балабана І.А. (у режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 через представника - адвоката Балабана Ігоря Андрійовича звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовна заява обґрунтована тим, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну сторони фактично припинили сімейні відносини: не проживають разом, спільного господарства не ведуть, спільний побут відсутній, сімейні зв`язки є розірваними та не підтримуються. Позивач на цей час проживає у Республіці Польща, що об`єктивно ускладнило (та фактично унеможливило) відновлення спільного проживання і підтверджує сталий характер розриву сім`ї. Причини розірвання шлюбу є тривалими та істотними, зокрема: значна різниця у віці та різні життєві пріоритети, що з часом спричинило несумісність поглядів на сімейне життя та майбутнє; відмінності культурних цінностей і менталітету, різні підходи до сімейного укладу, комунікації та прийняття рішень; втрата взаєморозуміння і емоційного зв`язку, відсутність реальних передумов для примирення; наявність у позивача тривалих (понад два роки) серйозних стосунків з іншою жінкою та намір укласти з нею шлюб, що додатково свідчить про остаточний розпад сім`ї. Отже, шлюб фактично існує лише формально, і його збереження суперечить інтересам позивача.

Рух справи

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив розірвати шлюб.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином шляхом надсилання судової повістки на адресу її зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ). Проте поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що в силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про розгляд справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 30 липня 2020 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1120, що підтверджується виданим свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.07.2020.

Дітей від шлюбу немає.

Норми права та мотиви суду

Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 24 СК України встановлено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За приписами частин третьої, четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з положеннями частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Спільне життя у подружжя не склалось у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя. Сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, примирення є неможливим.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сім`я фактично розпалася, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу призведе до порушення інтересів сторін, тому наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.

Керуючись ст. 12, 76-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 липня 2020 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1120, розірвати.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 16.04.2026.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua