Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №754/1245/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4706/26

Справа №754/1245/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.А.

за участі : позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про зменшення розміру аліментів.

Вимоги позову обгрунтовані наступним.

Відповідно до рішення Деснянського районного суду м.Києва від 04 липня 2011року в справі №2-3545/2011, він ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачує аліменти на користь відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 25% частини заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 28.04.2011 року і до повноліття дитини, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З моменту винесення рішення його матеріальний стан здоров`я істотно змінився, а саме.

28 квітня 2023 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 у вказаному шлюбі у них народився син ОСОБА_5 , таким чином на його утримані є вже друга малолітня дитина.

Крім того, в нього на утриманні перебуває непрацездатний батько - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є інвалідом І-ї групи інвалідності та потребує сторонньої допомоги, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 10ААА №78815 від 26 січня 2017 року.

Для забезпечення нормальної життєдіяльності батька та його утримання йдуть значні фінансові витрати необхідні для надання йому матеріальної допомоги.

З огляду на вище викладене позивач просить Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 04 липня 2011року в справі №2-3545/2011 з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

17 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Медведенко О.П. подано клопотання про долучення доказів.

24 лютого 2026 року відповідачем на адресу суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона не погоджується з позовними вимогами про зменшення розміру аліментів на утримання їх доньки ОСОБА_3 , вважає їх безпідставними та такими, що порушують права та інтереси дитини. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, залишити розмір аліментів без змін з огляду на наступне.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами істотної зміни його матеріального чи сімейного стану, яка б унеможливлювала сплату аліментів у встановленому розмірі. Сам факт народження іншої дитини не є безумовною підставою для зменшення аліментів, якщо це призводить до погіршення рівня забезпечення першої дитини. Крім того, щодо позивача відкрито виконавче провадження №79674430/19 та наявна значна заборгованість по аліментах з 2018 року. Наявність заборгованості свідчить не про погіршення матеріального стану позивача, а про систематичне невиконання батьківських обов`язків. Донька, 17 років перебуває на її повному утриманні. Щомісячні витрати становлять: харчування -7000-8000 грн., одяг та взуття -3000-4000 грн., навчання (денна форма, платна) оплата навчання - 41000 грн. 1 рік навчання, 61480 грн. - 2 рік навчання, 65160 грн. - 3 рік навчання, 69060 грн. - 3 рік навчання. Щомісячно ( з урахуванням підручників, канцелярії, проїзду, моб. Зв`язку) - 695-905 грн. Медикаменти та лікування дитина має діагноз: первинна аменорея, гіперандрогенізм, олігоменорея, міопія. Потребує регулярного лікування та обстежень. Щомісячні витрати - від 3000 до 10000 грн. Комунальні послуги - 1000 грн. Загальний орієнтовний розмір щомісячних витрат значно перевищує суму сплачуваних аліментів. Будь-яке зменшення аліментів призведе до погіршення умов харчування, обмеження можливостей лікування, зниження рівня забезпечення одягом, негативного впливу на навчальний процес. Зменшення аліментів фактично перекладе основний фінансовий тягар виключно на неї, що суперечить принципу рівної участі батьків у вихованні та утриманні дитини.

Позивач протягом судового засідання позовні вимоги підтримав та просив суд зменшити розмір аліментів з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав викладених у відзиві та просила відмовити в задоволені позову.

Суд, вислухав пояснення та доводи позивача, відповідача, дослідив матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії виконавчого листа виданого Деснянським районним судом м. Києва від 15 липня 2011 по цивільній справі №2-3545/2011 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти в розмірі 25 % від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.04.2011 року і до повноліття дитини, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку. Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 15 липня 2011 року.

Згідно довідки - розрахунку заборгованості від 26.06.2018 95/17 наданого начальником відділу І.І. Ярушевська Міністерства юстиції України Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві за виконавчим листом №2-3545 від 15.07.2011 року станом на 14.12.2011 заборгованість складала 3764,89 грн.

Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_3 виданого Департаментом кадрової політики Міністерства оборони України від 02 листопада 2023 року ОСОБА_1 має пільги, встановлені законодавством України для веретанів війни- учасників бойових дій.

Відповідно до довідки виданою Мінобороною України Національним університетом оборони України №182/4/112/50 від 13.01.2026 р. та підписаною начальником управління персоналу- заступником начальника штабу полковником ОСОБА_7 , майор ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом осіб офіцерського складу в Національному університеті оборони України.

Відповідно до довідки про доходи виданою Мінобороною України Національним університетом оборони України № 182/3/33 від 14.01.2026 року ОСОБА_8 займає посаду військовослужбовець та має загальний дохід за період березень 2023 р. - грудень 2025 р. за винятком аліментів 1 736 971,39 грн.

Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 26.01.2026 року винесеною заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковською Оленою Василівною за ВП № НОМЕР_7 при примусовому виконання за виконавчим листом №2-3545 від 01.03.2013 виданого Деснянським районним судом м. Києва з ОСОБА_1 звернуто стягнення на доходи боржника.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів наданого заступником начальника відділу Рудковською О.В. від 06.06.2026 за виконавчим листом №2-354501.03.2013 за ВП № НОМЕР_7 заборгованість станом на 06.06.2026 складає 452 900,82 грн.

Згідно заяви про приєднання до договору про навчання від 12.08.2025 № 6208-0174 та Заяви про приєднання (акцепт) до договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівця з вищою освітою від 12.08.2025 року №6208-0174-1 вбачається, що ОСОБА_3 здобуває вищу освіту ступеня бакалавр, галузь знань - С Соціальні науки, журналістика, інформація та міжнародні відносини, за спеціальністю - С4 Психологія, форма здобуття - денна, початок освітньої програми - 01.09.2025 закінчення - 30.06.2029, повна вартість освітньої послуги за весь обсяг освітньої програми - 253 700 грн. Вартість освітньої послуги за перший рік навчання 58000 грн., за другий рік навчання - 61480 грн, за третій рік навчання - 65160 грн., за четвертий рік навчання - 69060 грн.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 28.04.2023 року зареєстрували шлюб, про що Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено відповідний актовий запис №614. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_9 ».

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що 11 лютого 2025 року зроблено відповідний актовий запис №81. Батьком зазначено - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_10 .

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Тобто, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

У відповідності до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями ст. 182 Сімейного Кодексу України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини 1ст. 192 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд констатує, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Відповідно до ст. ст. 183, 184 СК України, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження, ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розмір аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду. Аналогічна правова позиція визначена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Частиною 4 статті 273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Звертаючись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів позивач посилався на те, що він сплачує аліменти на дітей від інших шлюбів, матеріальне становище погіршилося та на його утриманні перебуває мати - пенсіонерка та неповнолітній син відповідача-3.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15травня 2006року № 3«Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів,визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів, який буде стягуватися як аліменти на дитину, що підлягає стягненню з платника аліментів.

Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про зміну розміру та способу стягнення аліментів, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Тлумачення статті 192 СК України дозволяє констатувати, що при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і одержувача.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування , а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг , необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

При вирішенні спору суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21) відповідно до яких зменшення розміру аліментів можлива лише в разі доведення позивачем належними та допустимими доказами факту погіршення майнового стану платника аліментів, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу.

Крім того, Верховний Суд наголошував на тому, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру присуджених аліментів позивач, на підставу такого зменшення, відповідно до статті 192 СК України, посилається на обставини погіршення свого майнового становища через наявність у нього іще однієї дитини та батька з інвалідністю.

Суд приходить до висновку, що твердження позивача про те, що він має на утриманні іншу дитину, не заслуговують на увагу, оскільки права однієї дитини не можуть порушуватися за рахунок іншої.

Окрім того, судом було встановлено, що згідно з свідоцтвом про народження, виданим Дарницьким відділом РАЦС у місті Києві, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у місті Києві, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження внесено запис за № 436.

У свідоцтві про народження батьком дитини записано - ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_11 .

Згідно Акту про фактичне проживання від 09.02.2026року складеного та підписаного комісією у складі мешканців будинку АДРЕСА_4 та начальником ЖЕД-305 вбачається, що ОСОБА_1 фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 разом із членами родини: батько - ОСОБА_6 , 1945 року народження (особа з інвалідністю 1 групи, потребує постійного догляду), мати - ОСОБА_11 , 1947 року народження.

Отже, у Позивача на утриманні знаходяться його батьки пенсійного віку.

Батько - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є інвалідом І-ї групи інвалідності та потребує сторонньої допомоги, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 10ААА №78815 від 26 січня 2017 року.

Мати - ОСОБА_11 є особою похилого віку та пенсіонерка, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_6 від 06.03.2002 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням вищенаведених обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивачем доведено необхідність зменшення розміру аліментів на утримання дитини саме до розміру 1/6 частки від його доходів. При цьому, суд враховує інтереси обох дітей позивача, які мають право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також стан здоров`я позивача.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 200, 211, 258, 259 ЦПК України, статтями 11, 27,104, 105,110, 111, 112, 180, 181,182, 184,191 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно рішення Деснянського районного суду м.Києва від 04 липня 2011року в справі №2-3545/2011 до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя: І.А. Галась