Суд: Яворівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 06 квітня 2026 р.
Справа: №944/5250/25
Суддя: Колтун Ю. М.
Справа № 944/5250/25
Провадження №2/944/866/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Колтуна Ю.М.
з участю секретаря судового засідання Корабель С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Яворові, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в :
адвокат Мельник А.І. в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що 13.07.2013 виконавчим комітетом Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області між сторонами було зареєстровано шлюб.
Від спільного подружнього у них народилася діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначає про те, що спільне життя між подружжям не склалось через різні погляди на життя, несумісні звички та характери. Між сторонами втрачено почуття поваги та любові один до одного. Тривалий час вони проживають окремо та спільне господарство не ведуть.
Проси розірвати шлюб між сторонами, оскільки такий носить формальний характер та подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.
Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 16.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи.
22.01.2026 представником відповідача адвокатом Струс Н.С. подано заяву про надання строку примирення терміном у шість місяців, яка мотивована тим, що у подружжя наявні троє спільних дітей, а відтак розірвання шлюбу є передчасним і необдуманим рішенням, що суперечить, в першу чергу, інтересам дітей.
23.03.2026 представником позивача Мельником А.І. скеровано письмові заперечення на заяву про надання строку примирення. У яких представник просив відмовити у задоволенні такої, посилаючись на те, що позов про розірвання шлюбу поданий ще у вересні 2025 року, тобто навіть, встановлений законодавством України максимальний строк для примирення подружжя, закінчився. Сторони не намагались вжити заходів для примирення, шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, вони проживають окремо, між собою не спілкуються, не ведуть спільного господарства. Постановлення судом, без врахування думки позивача, процесуального документу про надання строку для примирення подружжя нічого не може змінити, оскільки позивач не зацікавлений у відновленні шлюбних відносин.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, його представник адвокат Мельник А.І. подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоч про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про причини своєї неявки суду не повідомила.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).
За таких обставин судом постановлено розглядати справу за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України. у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.
Оскільки у судове засідання не з`явились всі учасники справи, датою ухвалення рішення, у відповідності до положень ч.5 ст.268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.
З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстровано 13.07.2013 виконавчим комітетом Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, актовий запис № 84, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.07.2013. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 ».
Від спільного подружнього життя у сторін народилися діти: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 26.11.2014, актовий запис 82), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 10.11.2016, актовий запис 90) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 03.08.2020, актовий запис 48).
Судом з`ясовано, що спільне життя у сторін не склалося, що призвело до припинення шлюбних відносин.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
В обґрунтування позову позивач стверджує, що вони з відповідачем тривалий час разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подальше збереження сім`ї неможливе та суперечить інтересам позивача.
Судом беруться до уваги такі його доводи, оскільки вони відповідачем не спростовані.
При цьому судом враховується позиція Верховного Суду, викладена у постанові КЦС ВС від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18 (61-3235св19), згідно з якою закріплена статтею 111 Сімейного кодексу України норма щодо необхідності вжиття заходів до примирення подружжя є диспозитивною, оскільки суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства. Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Крім того, суд виходить з пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», яка визначає, що вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов`язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Відтак відсутні підстави для задоволення заяви про надання строку для примирення подружжя.
Приймаючи до уваги вимоги закону, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, суд дійшов висновку про те, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, оскільки це відповідатиме волі позивача і після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права подружжя, так як такий шлюб існує формально, докази про можливість збереження сім`ї у сторін відсутні, подальше спільне проживання буде суперечити інтересам сторін.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача, які фактично зводяться до того, що відповідач не погоджується із розірванням шлюбу з позивачем, оскільки має на меті зберегти шлюбні відносини. Слід зазначити, що незгода відповідача з розірванням шлюбу не є підставою для відмови у позові, оскільки кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, і не може бути примушений до їх збереження.
Оскільки судом з`ясовані фактичні взаємини та обставини сумісного життя подружжя, час припинення між ними шлюбних відносин, мотиви розірвання шлюбу та дійсні причини позову, які у своїй сукупності свідчать про те, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу і сім`ї є неможливим, суперечить їх інтересам, враховуючи небажання та неспроможність сторін відновити сімейні відносити, а також відсутність наявних перешкод, передбачених ст. 110 СК України, приймаючи до уваги, що сім`я повинна будуватись на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які втрачені сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу, через що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно із частиною другою статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 968,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,7,12,13,206,247,258-259,263-265,354 ЦПК України, ст.ст.110-112 СК України, суд,
в и р і ш и в:
позов задовольнити повністю.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ), який зареєстровано виконавчим комітетом Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області 13.07.2013, актовий запис № 84, - розірвати.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Повне рішення суду виготовлене і підписане 07.04.2026.
Суддя Юрій КОЛТУН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua