Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №465/3290/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/3290/26

1-кп/465/976/26

Вирок

Іменем України

15.04.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026142370000095 від 01.04.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України,-

в с т а н о в и в:

рішенням Франківського районного суду м.Львова від 13.03.2026 у справі №465/2163/26, провадження №2-о/465/180/26, видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 строком на 6 місяців, яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав матері, а саме: заборонено перебувати у місці спільного проживання з ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, ОСОБА_3 , будучи ознайомленим з рішенням Франківського районного суду м.Львова від 13.03.2026 у справі №465/2163/26, провадження №2-о/465/180/26 про видачу обмежувального припису, яким відносно нього встановлено вищенаведене обмеження його прав, 01.04.2026, близько 08:08 год., діючи умисно, маючи умисел на вчинення кримінального проступку, пов`язаного з домашнім насильством, порушив даний обмежувальний припис, а саме прийшов у місце проживання з ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 і перебував там всупереч зазначеному вище рішенню суду.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Тобто, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст.390-1 КК України, а саме умисне невиконання обмежувального припису, особою, щодо якої такий застосований судом.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , що складена у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою від 14.04.2026 року призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні №12026142370000095 від 01.04.2026 року відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За вимогами ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження №12026142370000095 від 01.04.2026 року, перевіривши встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини інкримінованого кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження, враховуючи беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості у його вчиненні, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, стороною обвинувачення доведена, дії обвинуваченого органом досудового розслідування у формі дізнання та прокурором, вірно кваліфіковані за ст. 390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувального припису, особою, щодо якої такий застосований судом.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінального проступку, дані на особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання, які встановлені у ході дізнання.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального проступку.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою перебуває у сімейних відносинах.

Також, судом встановлено, що згідно із вироком Франківського районного суду м. Львова від 30.03.2026 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік. У відповідності до ст. 59-1 КК України покладено на засудженого ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зокрема, вирок Франківського районного суду м. Львова від 30.03.2026 не був пред`явлений до виконання.

Таким чином, на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 01.04.2026 ОСОБА_3 не перебував під пробаційним наглядом. Отже, вказані обставини не виключають застосування покарання у вигляді пробаційного нагляду за новим кримінальним правопорушенням.

За наведених обставин суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду та покласти обов`язки, передбачені ч. 2, ч. 3ст. 59-1 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з роз`яснень п.п. 25, 26постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст. 71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Суд враховує, що ОСОБА_3 30.03.2026 року за вироком Франківського районного суду м. Львова, засуджений за ст. 390-1 КК України із покладенням на нього обов`язків відповідно до ст. 59-1 КК України.

В зв`язку з цим, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 , після постановлення щодо нього вироку Франківського районного суду м. Львова від 30.03.2026 за ст. 390-1 КК України та призначення покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, до повного відбуття вказаного покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення, суд застосовує ч. 1 ст. 71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання за вчинення даного кримінального правопорушення частини невідбутого покарання за попереднім вироком.

При визначенні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на обліку в лікаря – психіатра не перебуває, з 12.2023 року перебуває на обліку в КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю.

Вказане покарання обвинуваченому по своєму виду та розміру на думку суду буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання немає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

У справі відсутні процесуальні витрати та речові докази.

Підстав для застосування правових приписів ст.174 КПК України немає.

Керуючись ст.ст.368-371,373-374,376,381-382КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбачених ст. 390-1 КК України та призначити йому у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці.

Згідно з ч.2, 3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- виконувати заходи, передбачені пробаційною программою.

Згідно із ч. 1 ст.71КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 30 березня 2026 року та призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці.

Згідно з ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо вінне скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1