Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №333/1547/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 12 квітня 2026 р.

Справа: №333/1547/26

Суддя: Варнавська Л. О.

Справа №333/1547/26

Провадження №3/333/853/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Варнавська Л.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії ЕПР1 №577078 від 27.01.2026 ОСОБА_1 27.01.2026 року, о 21 год. 37 хв., керував транспортним засобом ЗАЗ Daewoo днз НОМЕР_1 по вул. Сивашська, 17 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП.

У судові засідання, призначені на 09.03.2026, 13.04.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд направляв ОСОБА_1 повістки на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення ( АДРЕСА_1 ). До суду повернулися рекомендовані повідомлення із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, суд направляв смс-повідомлення на номер мобільного телефону, яким користується ОСОБА_1 у месенджері «Viber», адресат отримав вказане повідомлення.

Таким чином, ОСОБА_1 достеменно знав про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення, але не з`являвся на поштове відділення для отримання поштової кореспонденції суду, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду.

Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неявка у судові засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справи і впливає на розумні строки розгляду справи, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Під час прийняття вказаного рішення суддя також враховував положення ч.2 ст.268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли разом з протоколом серії ЕПР1 №577078 від 27.01.2026, вважаю, що не має підстав для притягнення ОСОБА_1 за ч.3 ст. 130 КУпАП виходячи з такого.

На підтвердження провини ОСОБА_1 суду надано відеозапис з відео реєстратора та нагрудних камер поліцейських, при дослідженні яких, судом встановлено, що відсутній доказ керування ОСОБА_1 транспортним засобом – автомобілем ЗАЗ Daewoo днз НОМЕР_1 по вул. Сивашська в м. Запоріжжя. На відеозаписі з відео реєстратора зафіксовано як автомобіль патрульної поліції під`їжджає до автомобіля ЗАЗ Daewoo днз НОМЕР_1 , який стоїть припаркований біля житлового будинку з вимкненими фарами, позаду нього на вулиці також стоять інші припарковані автомобілі. Поліцейський підходить до автомобіля, стукає у вікно, на місці водія знаходиться ОСОБА_1 та пасажирському сидінні знаходиться інший чоловік. Поліцейський одразу звертається до водія « ОСОБА_2 », документи не вимагає. ОСОБА_1 постійно зазначає, що він не керував автомобілем, сидів в припаркованому автомобілі зі знайомим, автомобіль взагалі більше 6 годин нікуди не їхав, пропонує оглянути відсутність слідів під колесами. Поліцейський наполягає на тому, що бачив цей автомобіль на перехресті, після чого пропонує пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, не зазначаючи наявність будь-яких ознак наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 знову зазначає, що він нікуди не їхав, поліцейський вказує, що буде складений протокол за ст. 130 та ст.126 КУпАП, роз`яснює права та складає протоколи про адміністративне правопорушення. Рух автомобіля ЗАЗ Daewoo днз НОМЕР_1 відеозаписом не зафіксований.

Отже, наданими доказами не підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний в протоколі день та час. Крім того, поліцейський не вимагав від ОСОБА_1 документів, які посвідчують особу, не вказав на ознаки наркотичного сп`яніння, не вчинив жодних дій, які давали підстави поліцейському вважати, що ОСОБА_1 має звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 складений необґрунтовано.

Інші докази: рапорт поліцейського Васютіна Д., довідка про наявність посвідчення водія, направлення на огляд водія, витяг з адмінпрактики не підтверджують провину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тому суд вважає необхідним провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.3 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 130, 247 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua