Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №303/2420/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2420/26

Провадження № 1-кп/303/222/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області кримінальне провадження № 22026070000000047 від 19.02.2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець м.Мукачево Закарпатської області, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, тимчасово не працюючий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий;

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22026070000000047 від 19.02.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Згідно з пред`явленим обвинуваченням, ОСОБА_5 , знаючи вимоги законодавства України про те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, за невстановлених обставин, у точно невстановлений час та місці та спосіб, набув, доставив до місця свого мешкання та незаконно зберігав за місцем свого фактичного проживання, а саме АДРЕСА_1 : металеві предмети ззовні схожі на набої калібру 5,45 мм військового призначення в кількості 37 (тридцять сім) одиниць, згідно висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за № СЕ-19/107-26/910-БЛ від 06.02.2026 є боєприпасами, бойовими проміжними патронами центрального бою, калібру 5,45?39 мм, призначеними для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45?39 мм, з яких 31 (тридцять один) споряджений звичайною кулею і 6 (шість) споряджені трасуючою кулею, а 1 (один) є складовими частинами боєприпасу, декапсульованою гільзою з бронебійною кулею бойового проміжного патрону центрального бою, калібру 5,45*39мм., призначеного для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45*39 мм.

Окрім цього, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у точно невстановлений час та місці та спосіб, набув, доставив до місця свого фактичного мешкання та незаконно зберігав за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 : металеві предмети, ззовні схожі на набої калібру 7,62мм військового призначення в кількості 6 (шість) одиниць згідно висновку експерта Закарпатського криміналістичного центру МВС України за № CE-19/107-26/910-БЛ від 06.02.2026 є боєприпасами, бойовими проміжними патронами центрального бою калібру 7,62х39 мм, призначеними для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39 мм, з яких 5 (п`ять) споряджені звичайною кулею і 1 (один) споряджений трасуючою кулею.

Вищеперелічені бойові припаси, а також предмет ззовні схожий на кастет, 400 предмет ззовні схожий на шаблю та предмет ззовні схожий на гвинтівку 28.01.2026 у період часу з 07 години 42 хвилин по 11 годину 13 хвилин, було виявлено та вилучено під час проведення обшуку за вищевказаною адресою.

Таким чином ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, - зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 15.04.2026 року між прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника ОСОБА_4 .

Прокурор у судовому засіданні прохає затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому міру покарання, визначену в угоді.

Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у вчиненому та просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.

Захисник обвинуваченого прохала затвердити угоду про визнання винуватості.

Із змісту угоди про визнання винуватості від 15.04.2026 року вбачається, що прокурор та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення за ч. 1 ст.263 КК України, яке ніким не оспорюється, та дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. Обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явлених підозр у судовому провадженні. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3-х років позбавлення волі. На підставі ст..75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст яких обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснено.

В судовому засіданні обвинувачений та прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 15.04.2026 вимогам ст.ст. 469, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України, зокрема щодо змісту та порядку укладення угод, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно із ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

За ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.

За таких обставин суд вважає, що виправленню обвинуваченого ОСОБА_5 може сприяти покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості.

Враховуючи викладене, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода укладена 15.04.2026 між прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності його захисника ОСОБА_4 , про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_5 визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Нормами КПК України встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно з наявними в розпорядженні суду відомостями сукупний розмір підтверджених процесуальних витрат на залучення експертів у цьому кримінальному провадженні склав 12479,60 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_5 в дохід держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Підстави для продовження запобіжного заходу у суду відсутні.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду від 15 квітня 2026 року про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22026070000000047 від 19.02.2026 року .

ОСОБА_5 визнати винним за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 12479,60 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн 60 коп.

Речові докази: корпус учбово-імітаційної гранати типу РГД-5, 37 набоїв калібру 5,45 мм військового призначення, 6 набоїв калібру 7,62 мм військового призначення, металевий предмет ззовні схожий на кастет, які зберігаються у кімнаті речових доказів Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області - знищити, металевий предмет ззовні схожий на шаблю,

металеві предмети ззовні схожі на ножі у кількості 13 одиниць, металевий предмет ззовні схожий на ніж з гравіюванням «Бостон», мобільний телефон марки «Ulefone», моделі «Armor X12 Pro», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , до якого поміщена сім-картка з номером: НОМЕР_3 - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області до Закарпатського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цих кримінальних правопорушень.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя: ОСОБА_1